Ухвала суду № 37746787, 21.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/774/3019/14 Головуючий в I інстанції - Порошина О.О.

Справа № 437/3706/12

Категорія 46 Доповідач - Городнича В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Григорченка Е.І.,

при секретарі - Косенко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя набутого під час шлюбу, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2014 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя набутого під час шлюбу була залишена без розгляду.

З такою ухвалою не погодилась ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка у судові засідання, призначені на 26 грудня 2013 року та 14 січня 2014 року не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце їх проведення, про причини неявки суд не повідомила, а тому на підставі ч.3 ст.169, п. 3 ч.1 ст. 207 ЦПК України залишив позов без розгляду. Крім того, позивачка та її представник були повідомлені про день та час слухання справи на 26 грудня 2013 року та 14 січня 2014 року за допомогою телефонограм. (а.с. 113, 116).

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком.

Частиною 6 ст. 74 ЦПК України передбачено право повідомляти або викликати учасників процесу до суду телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, проте головним при такому повідомленні чи виклику залишається виконання вимоги цієї ж норми процесуального права про забезпечення його фіксації.

Направлені позивачці телефонограми за змістом не відповідають вимогам ст. 75 ЦПК України. Зазначені телефонограми не були зареєстровані в суді, а матеріали справи не містять відповідних витягів із журналу телефонограм, який повинен бути заведений в районному суді.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вказані телефонограми не є належним сповіщенням позивачки про дату, час і місце судового розгляду, а тому підстави для залишення позову без розгляду, в розумінні ч.3 ст.169, п. 3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, - відсутні.

Окрім того, згідно ч.3 ст. 169 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 76 ЦПК України, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач отримала судову повістку на 26.12.2013р., ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена. Крім цього, судова повістка на 14.01.14 р. була направлена позивачу, проте конверт з вказаною повісткою повернувся з позначкою про те, що закінчився термін зберігання (а.с. 123), що ще раз підтверджує неналежне повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Однак, суд першої інстанції вказаних вимог закону не виконав, та залишив позовну заяву без розгляду без достатніх на те правових підстав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

СУДДІ: