Ухвала суду № 37745291, 17.03.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/11286/13-ц 17.03.2014 17.03.2014 17.03.2014

Провадження №22-ц/784/745/14 Суддя першої інстанції - Тішко Д.А.

Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Кутової Т.З.,

суддів - Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Бакутою Т.В.,

за участю: заявника - ОСОБА_2 його представника - ОСОБА_3, державного виконавця Центрального відділу ДВС ММУЮ - Ульянова О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2013 року постановлену за скаргою ОСОБА_2 на дії Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Центральний відділ ДВС ММУЮ), -

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії Центрального відділу ДВС ММУЮ.

Заявник зазначав, що 8 жовтня 2013 року в ході примусового виконання рішення Центрального районного суду Миколаєва від 5 липня 2013 року про його вселення в житловий будинок АДРЕСА_1, його вселення не відбулося, про що державним виконавцем було складено акт в якому зазначено, що вказане рішення суду не виконане у зв'язку з його відмовою від вселення та отримання ключів від вхідних дверей будинку.

Посилаючись на те, рішення суду не було виконане у зв'язку з тим, що державним виконавцем не було належним чином повідомлено боржника та стягувача про день та час примусового вселення, в акті про проведення вселення не було зазначено всіх присутніх осіб при його складанні, а також на викладення державним виконавцем Ульяновим О.Ю, неправдивих фактів та недостовірної інформації в акті, заявник просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо проведення вселення, скасувати акт від 8 жовтня 2013 року, зобов'язати держаних виконавців Центрального відділу ДВС ММУЮ провести належне виконання судового рішення та складення акту про проведення вселення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2013 року у задоволені скарги відмовлено.

В апеляційний скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність ухвали суду, оскільки скаргу було розглянуто за його відсутності, просив її скасувати та ухвалити нову про задоволення його скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 4 вересня 2013 року, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зобов'язано відповідачів надати ОСОБА_2 ключі від вхідних дверей житлового будинку АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_2 у вказаний будинок (т.1 а.с. 170-172, 195-196).

24 вересня 2013 року старшим державним виконавцем Центрального відділу ДВС ММУЮ Ульновим О.Ю. на підставі виконавчого листа №1423/17466/2012, виданого 18 вересня 2013 року Центральним районним судом м. Миколаєва було відкрито виконавче провадження про зобов'язання ОСОБА_5, ОСОБА_6 надати ОСОБА_2 ключі від вхідних дверей житлового будинку АДРЕСА_1 та вселення ОСОБА_2 (т. 2 а.с.8).

8 жовтня 2013 року старшим державним виконавцем Центрального відділу ДВС ММУЮ Ульяновим О.Ю. було проведено примусове вселення ОСОБА_2 в будинок АДРЕСА_1, за результатами якого в цей же день було складено акт, з якого вбачається, що заявник від вселення та отримання ключів від будинку відмовився (а.с. 6).

Згідно ч. 1 ст. 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками, які вручаються фізичним особам під розписку.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд скарги був призначений на 25 жовтня 2013 року о 12-45 год.

Однак, доказів щодо належного повідомлення заявника та його представника про розгляд скарги матеріали справи не містять.

Отже, суд першої інстанції не переконавшись про належне повідомлення заявника про місце й час розгляду скарги, розглянув її у відсутність останнього.

Крім того, місцевий суд, відмовляючи у задоволенні скарги, виходив з того, що вимоги заявника є безпідставними, оскільки виконавче провадження з приводу виконання виконавчого листа №1423/17466/2012 про вселення ОСОБА_2 закрито, у зв'язку з повним виконанням рішення18 жовтня 2013 року.

Однак, суд не звернув увагу на те, що заявник зазначав про неправомірні дії державного виконавця, які відбулися 8 жовтня 2013 року, не встановив обставин правомірності дій та не дав їм правової оцінки.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, а тому на підставі п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі ст. 88 ЦПК України з Центрального відділу ДВС ММУЮ на користь заявника підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 121,80 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2013 року скасувати та направити справу на новий розгляд до того ж суду.

Стягнути з Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 121 (сто двадцять одна) гривня 80 копійок.

Ухвала в частині стягнення судових витрат може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуюча:

Судді: