Ухвала суду № 37745289, 13.01.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/5065/13 13.01.2014 13.01.2014 13.01.2014

Провадження №22-ц/784/168/14 Суддя першої інстанції - Боброва І.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі;

головуючої - Кутової Т.З.,

суддів - Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем - Богуславською О.М.,

за участю: представника заявника - Дяченка В.С., представника відділу ДВС - Гавриленка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 вересня 2013 року постановлену

за скаргою

Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»

(надалі - ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль») на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції (надалі -

Жовтневий відділ ДВС) про повернення виконавчого документа стягувачу -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулося до суду із скаргою на постанову державного виконавця Жовтневого відділу ДВС про повернення виконавчого документа стягувачу.

Заявник зазначав, що 26 квітня 2013 року державний виконавець Жовтневого відділу ДВС Колубаєв А.В. виніс постанову про повернення йому виконавчого документа, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 11 серпня 2011 року про стягнення з ОСОБА_5 на його користь 1019,31 грн. боргу за спожиту теплову енергію та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення на підставі п.5 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки неможливо з'ясувати місце знаходження боржника. Вказану постанову ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» отримало лише 19 серпня 2013 року.

Посилаючись на те, що державний виконавець не вжив всіх належних заходів для встановлення місцеперебування боржника відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» заявник просив зазначену постанову визнати неправомірною та скасувати.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 вересня 2013 року скаргу задоволено. Постановлено визнати неправомірною постанову Жовтневого відділу ДВС РУЮ від 26 квітня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену державним виконавцем Колубаєвим А.В., зобов'язано державного виконавця скасувати зазначену постанову. Вирішено питання про судовий збір.

В апеляційній скарзі Жовтневий відділ ДВС РУЮ, посилаючись на незаконність ухвали суду, яка постановлення при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, просив її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль».

Заслухавши суддю-доповідача, осіб які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до п.5 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені права та обов'язки державного виконавця, який зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи.

Відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

Згідно п.3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5, перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, який здійснюється відповідно до статті 40 Закону, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи або дитини щодо: а) отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; б) отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; в) перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; г) отримання інформації щодо місця роботи боржника; ґ) отримання інформації про боржника з інших джерел.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 березня 2010 року задоволено позов ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про стягнення боргу за теплову енергію в солідарному порядку. Стягнуто з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 1019,31 грн. в солідарному порядку, а також по 120 грн. з кожного витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

11 серпня 2011 року на підставі вказаного рішення Заводським судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист №2-2387/10 про стягнення боргу з ОСОБА_5 на користь ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» у розмірі 1019,31 грн.

Постановою № 36470587 державного виконавця Жовтневого відділу ДВС РУЮ виконавчий лист від 11 серпня 2011 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» боргу та судових витрат у розмірі 1049,31 грн. повернуто стягувачу на підставі п.5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», яку заявником отримано 19 серпня 2013 року за вх..№5238 (а.с.39).

Постановляючи оскаржувану постанову, державний виконавець, виходив з того, що в результаті вжитих ним всіх необхідних заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи. Однак, до суду із поданням про винесення ухвали про розшук боржника відповідно до ст.ст. 11, 40 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не звертався.

Враховуючи встановлене та положення вказаних вище норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки держаним виконавцем не вжито усіх необхідних заходів для виконання рішення, а саме звернення до суду з поданням про розшук боржника та обґрунтовано задовольнив скаргу в цій частині.

Разом з тим, зобов'язуючи державного виконавця скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувану, місцевим судом не було враховане, що постановою начальника Жовтневого відділу ДВС РУЮ від 5 вересня 2013 року постанову державного виконавця від 26 квітня 2013 року про повернення виконавчого листа про стягнення боргу з ОСОБА_5 на користь заявника скасовано та зобов'язано державного виконавця відновити провадження. У зв'язку з чим державним виконавцем постановою від 5 вересня 2013 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення боргу з ОСОБА_5 на користь ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» відновлено.

За таких обставин, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції в частині зобов'язання державного виконавця Жовтневого відділу ДВС РУЮ скасувати постанову про повернення виконавчого листа від 26 квітня 2013 року на підставі п.2 ч. 1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги про те, що на час розгляду скарги оскаржувана постанова була скасована не впливають на обґрунтовані висновки суду, оскільки її скасування відбулося після звернення ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» зі скаргою до суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції - задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 вересня 2013 року в частині зобов'язання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувану від 26 квітня 2013 року за виконавчим провадженням №36470587 скасувати.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: