Постанова № 37739279, 18.03.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2014 р. Справа № 922/4302/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача (стягувача) - Красовська М.Є.

відповідача (боржника) - Мелетян Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника (вх. № 533 Х/3-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.02.14 р. у справі № 922/4302/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровектор Плюс", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" Публічного АТ "Укртрансгаз", м. Харків

про стягнення 257486,30 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ТОВ "Агровектор Плюс" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" 257486,30 грн., з яких: 225000,00 грн. основного боргу, 16736,30 грн. пені, 15750,00 грн. штрафу за порушення строків оплати основного зобов'язання та 5149,72 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2013 р. у справі № 922/4302/13 позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Агровектор Плюс" 225000,00 грн. основного боргу та суму судового збору у розмірі 4500,00 грн. В решті позову відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2013 р. в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 225000,00 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 4500,00 грн., відмовити у задоволенні позовних вимог, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду по цій справі від 13.01.2014 р. рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2013 р. у справі № 922/4302/13 залишено без змін.

На виконання зазначеного рішення господарського суду Харківської області у цій справі господарським судом 29.01.2014 р. виданий відповідний наказ.

31.01.2014 р. ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" звернувся до господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області у цій справі в порядку ст. 121 ГПК України, в якій заявник просить суд відстрочити на три роки виконання рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2013 р. у справі № 922/4302/13 в частині стягнення з ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Агровектор Плюс" 229500,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2014 р. у справі № 922/4302/13 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2013 р. у справі 922/4302/13

Ухвала мотивована з посиланням на те, що зазначені боржником обставини не можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду по справі, оскільки боржник сам несе економічну відповідальність за свої дії та ризики, а подальше ухилення боржника від сплати 225000,00 грн. основного боргу та 4500,00 грн. судового збору істотно зачіпає інтереси ТОВ "Агровектор Плюс" та завдає підприємству значної матеріальної шкоди. Крім того, боржником не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження його звернень до ТОВ "Агровектор Плюс" з пропозицією добровільного виконання рішення суду шляхом укладання мирової угоди на стадії виконання, якою можливо було б встановити умови відстрочення виконання рішення по справі та ін.

ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.02.2014 р. у даній справі та прийняти постанову про відстрочення на три роки виконання рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2013 р. у справі № 922/4302/13 в частині стягнення з УМГ "Харківтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Агровектор Плюс" 229500,00 грн., яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги боржник зазначає про те, що станом на 01.11.2013 р. дебіторська заборгованість ПАТ "Укртрансгаз" загалом складає 8460643 тис. грн. та станом на 31.12.2013 р. дебіторська заборгованість філії УМГ "Харківтрансгаз" загалом складає 33759,55 тис. грн. тому заборгованість в сумі 229500,00 грн. на сьогоднішній день є значною сумою, негайне стягнення якої поставить під загрозу фінансову стабільність даного підприємства та його нормальне функціонування. Кредиторська заборгованість за договірними зобов'язаннями з третіми особами становить суму в розмірі 11638 020 тис. грн. Крім того, станом на 01.11.2013 р. заборгованість ПАТ "Укртрансгаз" за залученими кредитними ресурсами від комерційних банків складає 1000000000 грн. та 90 800 000 доларів США. Ці обставини призводять до значного дефіциту обігових коштів. А отже негайне виконання рішення у справі № 922/4302/13 може призвести до таких негативних наслідків, як:

- вилучення грошових коштів з господарського обігу;

- виникнення дефіциту оборотних активів;

- зниження ділової активності підприємства;

- неможливість здійснення своєчасних розрахунків за поточними господарськими операціями;

- суттєво погіршення фінансово-економічного положення ПАТ "Укртрансгаз".

Стягувач у запереченні на апеляційну скаргу просить ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

Згідно зі ст. 102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2013 р. по справі № 922/4302/13 позовні вимоги стягувача задоволені частково, а саме стягнуто з боржника на його користь 225000,00 грн. основного боргу, 4500,00 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Вказане рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили, в зв'язку з чим, на його виконання господарського суду Харківської області 29.01.2014 р. виданий відповідний наказ.

31.01.2014 р. боржник звернувся до господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області по справі в порядку ст. 121 ГПК України, в якій просить суд відстрочити на три роки виконання рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2013 р. у справі № 922/4302/13 в частині стягнення з нього на користь стягувача 229500,00 грн.

При цьому, часткове виконання рішення господарського суду від 21.11.2013 р. боржником не здійснено.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 7.1. - 7.1.2, 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 9 від 17.10.2012 р., господарський суд на підставі ст. 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими певними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, ухвала про відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання може бути винесена лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. Такі обставини визначаються господарським судом з огляду на матеріали певної справи, у тому числі доводи сторін та подані ними докази.

Колегія суддів встановила, що заявник зазначає, що у нього склалися обставини, які негативно позначилися на його фінансовому становищі.

Проте, зазначені обставини не можуть бути підставою для задоволення заяви боржника про відстрочку виконання рішення суду по справі, оскільки боржник сам несе економічну відповідальність за свої дії та ризики, а подальше ухилення боржника від сплати 229500,00 грн. істотно зачіпають інтереси ТОВ "Агровектор Плюс" та завдають значної матеріальної шкоди.

Як свідчать надані боржником в обґрунтування своїх вимог документи, вони дійсно свідчать про складний фінансовий стан підприємства боржника, однак враховуючи по-перше факт відсутності доказів, щодо вжиття заходів до навіть часткового виконання боржником рішення суду по даній справі з моменту набрання рішенням законної сили до моменту прийняття оскаржуваної ухвали, по-друге вжиття відповідних заходів щодо врегулювання спірного питання зі стягувачем, по-третє наявність відповідних заперечень стягувача з приводу надання відстрочки, по-четверте ненадання боржником будь-яких доказів чи гарантій виконання рішення суду по даній справі, і по-п'яте відсутність доказів винятковості відповідних випадків, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати вказані боржником доводи винятковими та такими, що можуть бути підставою для надання йому відстрочки виконання рішення на підставі ст. 121 ГПК України.

При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що після постановлення судового рішення, боржник не надав доказів на підтвердження його звернень до ТОВ "Агровектор Плюс" з пропозицією добровільного виконання рішення суду шляхом укладання мирової угоди на стадії виконання, якою можливо було б встановити умови відстрочення виконання рішення по справі.

На підставі викладеного, прийнята по справі ухвала господарського суду про відмову в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим, підлягає залишенню без змін.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги боржника позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України відповідних доказів в підтвердження обставин, викладених у заяві.

Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.02.14 р. по справі № 922/4302/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 17.03.2014 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.