Постанова № 37739280, 17.03.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. Справа № 922/4008/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" (вх. №17Х/2-8) на рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2013 р. у справі №922/4008/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний Банк", м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва", м. Харків

про стягнення 1 013 753,41грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.12.2013 р. у справі №922/4008/13 (суддя Бринцев О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" на користь Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" заборгованість за процентами за кредитним договором №21-08/К від 27.03.2008р. у розмірі 1 013 753,41грн., а також 20 275,07грн. судових витрат.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" подало до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2013 р. у справі №922/4008/13 повністю і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Земельний Банк" у повному обсязі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що, на його думку, з моменту відкликання банківської ліцензії позивач втратив право на здійснення банківської діяльності, зокрема, нарахування процентів за кредитним договором №21-08/К від 27.03.2008 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2014 р. у справі №922/4008/13 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" до провадження.

24.02.2014 р. відповідач подав до Харківського апеляційного господарського суду пояснення у справі (вх.№1614), в яких зазначає, що процедура ліквідації ПАТ "Земельний Банк" завершується згідно з порядком, установленим Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. №369, в редакції, що діяла до внесення змін згідно з Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 р. №346 "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства".

24.02.2014 р. ліквідатор ПАТ "Земельний банк" подав до Харківського апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№1652) на тій підставі, що 30.01.2014 р. у зв'язку з завершенням ліквідаційної процедури на підставі рішення комісії Національного банку України №964 від 13.12.2013 р. між ПАТ "Земельний Банк", ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" та Національним банком України був укладений договір про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Земельний банк".

Згідно з умовами вищевказаного договору (п.1.2, п.п. б) п.2.4) ТОВ "Юридична компанія "Амстердам"(управитель) є довірчим власником переданих в управління активів ПАТ "Земельний банк" та має право бути процесуальним правонаступником ПАТ "Земельний банк" в справах, однією із сторін (учасників) яких є ПАТ "Земельний банк" (установник управління).

07.03.2014 р. відповідач надіслав пояснення у справі (вх.№2040), в яких зазначає, що згідно з пунктом 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Також він повідомив, що Приватне акціонерне товариство "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" не заперечує проти задоволення клопотання ПАТ "Земельний банк" щодо зупинення провадження у справі №922/4008/13.

У судове засідання 11.03.2014 р. представники сторін та інші учасники судового процесу не з'явились. Письмових пояснень Національний банк України та ПАТ "Земельний банк" стосовно предмету спору та ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" щодо обставин, викладених у клопотанні ліквідатора ПАТ "Земельний банк", не надали.

До суду від ліквідатора ПАТ "Земельний банк", Приватного акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва", Національного банку України повернулись повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, а копія ухвали апеляційного суду від 25.02.2014 р., надіслана на адресу ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" повернулась до суду з довідкою працівника відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що сторони та інші учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, могли направити в судове засідання іншого представника або надати письмові пояснення у справі, а також на те, що нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції представників сторін не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними доказами.

Дослідивши матеріали справи №922/4008/13, а також викладені в апеляційній скарзі доводи заявника, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27.03.2008 р. між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Земельний Банк", (надалі - Банк) та Відкритим акціонерним товариством "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" (на підставі рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва", оформленого протоколом №1 від 26.04.2012р. (а.с.114)) (надалі - Фонд) був укладений кредитний договір №21-08/К (а.с.9-14).

Відповідно до зазначеного договору банк надає позичальникові грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності і платності і цільового характеру використання кредиту в сумі 1 500 000,00 грн. строком з 27.03.2008 р. по 11.06.2008 р. включно, відсоткова ставка за користування кредитом складає 17 відсотків річних (п. 1.3 договору).

Додатковою угодою №6 від 20.07.2009 р. сторони дійшли згоди про визначення відсоткової ставки за користування кредитом з 20.07.2009 р. у розмірі 28 відсотків річних (а.с.20).

Додатковою угодою №9 від 28.09.2009 р. сторони дійшли згоди продовжити строк дії кредитного договору №21-08/К від 27.03.2008 р. до 23.09.2010 р. включно (а.с.23).

Пункт 7.1. зазначеного договору з урахуванням додаткової угоди №9 від 28.09.2009 р. визначає, що даний договір вступає в законну силу з моменту його підписання і діє до дати повернення кредиту, встановленої пунктом 1.2. даного договору, а саме до 23.09.2010 р. включно, а в частині, що залишилась невиконаною, в установлений строк, - до повного виконання зобов'язання по поверненню кредиту, оплати відсотків і штрафних санкцій (а. с. 23).

Відповідно до пункту 3.6. кредитного договору №21-08/К від 27.03.2008 р. нарахування відсотків здійснюється з дати списання суми кредиту з позичкового рахунку позичальника (відповідача) та по дату фактичного погашення заборгованості по кредиту, щомісяця, період з 1-го числа (або першого дня користування кредитом) по 30 (31) число поточного місяця за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку заборгованості на позичковому рахунку, зазначеному в п. 3.1. справжнього договору. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. При розрахунку відсотків за користування кредитом кількість днів у місяці та році приймається за їх фактичну кількість.

У зв'язку з вищезазначеним позивачем за період з 01.10.2010 р. по 28.02.2013 р. нарахована відповідачу заборгованість за кредитним договором №21-08/К від 27.03.2008 р., розмір за простроченими відсотками якої станом на 01.03.2013 р. складає 1 013 753,41 грн. (а.с. 38).

Оскільки відповідач в порушення умов кредитного договору у передбачений ним строк, суму кредиту та відсотки за користування ним не сплатив, позивач 20.09.2013 р . звернувся з відповідним позовом до господарського суду Харківської області.

Оскаржуваним рішенням від 10.12.2013 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги ПАТ "Земельний банк" правомірні та обгрунтовані та підтверджені належними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1048 ЦК України визначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до приписів статей 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 612 цього Кодексу закріплює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналізуючи чинне законодавство України, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог щодо стягнення з ПАТ "Земельний Банк" заборгованості по простроченим відсоткам по кредитному договору №21-08/К від 27.03.2008 р.

Однією із ознак кредитного договору є його оплатність, що встановлюється у вигляді процентів. Таким чином, сплата процентів позичальником за користування чужими грошовими коштами є складовою виконання кредитного зобов'язання.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами, позивач зобов'язання щодо надання кредитних коштів відповідачу виконав, проте, відповідач у передбачений договором строк кредитні кошти у розмірі 1 500 000,00грн. не повернув, відсотки за користування ними не сплатив.

Щодо доводів скаржника, що з моменту відкликання банківської ліцензії позивач втратив право на здійснення банківської ліцензії, зокрема, нарахування процентів за кредитним договором №21-08/К від 27.03.2008 р., колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Постановою Правління Національного банку України №375 від 30.07.2010 р. "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" відкликано банківську ліцензію з 02.08.2010 р. та ініційовано процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Земельний банк"; призначено ліквідатором Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" фізичну особу - незалежного експерта (за договором з Національним банком України) Угрімова Олексія Миколайовича (а.с.40).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, що діяла на момент прийняття Постанови Правління Національного банку України №375 від 30.07.2010 р.) банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Стаття 19 цього Закону визначає, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії.

Згідно зі ст. 20 цього Закону Національний банк України може відкликати банківську ліцензію. У день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, банк припиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів та положень цього Закону. Рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії публікується в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" і є підставою для звернення до суду з позовом про ліквідацію банку.

Стаття 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" закріплює вичерпний перелік наслідків прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора:

1) припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

7) скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

8) вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Аналізуючи статтю 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність", колегія суддів дійшла висновку, що зазначена норма не містить такого наслідку відкликання ліцензії як припинення нарахування процентів за діючими кредитними договорами, за якими існує заборгованість позичальника перед банком.

Колегія суддів зауважує, що після прийняття рішення про відкликання ліцензії, зокрема, припиняється нарахування лише економічних санкцій по заборгованості, і лише по заборгованості, що має банк, а не тій, що є у позичальника перед банком.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №21-08/К від 27.03.2008 р. був укладений між сторонами у справі до прийняття постанови Правління Національного банку України №375 від 30.07.2010 р. "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", отже, є дійсним.

Грошові кошти за кредитним договором також були передані Фонду до прийняття вказаної постанови.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що нарахування процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов договору не є банківською діяльністю у розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність", а всі банківські дії щодо укладення договору кредиту та надання кредитних коштів відповідачу були вчинені Банком до відкликання ліцензії.

Таким чином, посилання заявника скарги на застування наслідків відкликання ліцензії у банку, передбачених статтею 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" до даних правовідносин є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищенаведеним.

Щодо поданого позивачем клопотання про зупинення провадження у справі №922/4008/13 на тій підставі, що ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" є довірчим власником переданих в управління активів ПАТ "Земельний банк" та має право бути процесуальним правонаступником ПАТ "Земельний банк" в справах, однією із сторін (учасників) яких є ПАТ "Земельний банк", колегія суддів зазначає наступне.

Частина 1 статті 104 ЦК України визначає, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 11 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

Відповідно до ст. 98 зазначеного вище Закону ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Державного реєстру банків після ухвалення звіту ліквідатора.

Таким чином, правонаступництво передбачено лише в результаті припинення діяльності юридичної особи шляхом її реорганізації, а не при ліквідації.

Аналізуючи договір №34-Л від 30.01.2014 р., укладений між ПАТ "Земельний Банк", ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" та Національним банком України та враховуючи вимоги норм чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" не є процесуальним правонаступником ПАТ "Земельний Банк" у розумінні ст.25 Господарського процесуального кодекс України.

Отже, клопотання позивача про зупинення провадження у справі №922/4008/13 задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2013 р. у справі №922/4008/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2013 р. у справі №922/4008/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 17.03.2014 р .

Головуючий суддя Гетьман Р.А.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Шевель О. В.