Ухвала суду № 37727604, 18.03.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/3413/13-ц

Провадження № 22-ц/779/736/2014

Категорія 10

Головуючий у 1 інстанції Сабадах Б.В.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів Беркій О.Ю., Соколовського В.М.

секретаря Петріва Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення отриманих коштів за недійсною угодою, - за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Косівського районного суду від 06 лютого 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

В грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих ним коштів в сумі 15986 грн. Позов мотивувала тим, що внаслідок скасування апеляційним судом ухвали про затвердження мирової угоди між сторонами відповідач повинен повернути їй зазначену суму, яка була передана відповідачу за мировою угодою, як безпідставно набуту.

Рішенням Косівського районного суду від 06.02.2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в сумі15986 грн. та 229 грн.40 коп. сплаченого судового збору.

Не погодившись з таким рішенням, вважаючи його незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

Апелянт посилається на те, що всупереч нормам ч.2 ст.237 ЦК України суд прийняв до розгляду позовну заяву від ОСОБА_2, хоча існували передбачені процесуальним законом підстави для відмови у відкритті провадження. Так в суді є справа з приводу якої винесена ухвала апеляційним судом Івано-Франківської області від 22.10.2013 року про скасування ухвали Косівського районного суду від 23.08.2013 року з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Суд повинен був зупинити провадження в цій справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Вказує, що суд належним чином не вмотивував ухвалене рішення, а в судовому засіданні не були проведені дебати.

За наведених доводів просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явилися хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, тому апеляційну скаргу слід розглянути у відсутності сторін за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції суд виходив з того, що вимога про стягнення грошових коштів за недійсною угодою є підставною.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Ухвалою Косівського районного суду від 23.08.2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Старокутська сільська про встановлення сервітуту на користування заїзною дорогою затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_2, як представником позивача, та ОСОБА_3, відповідно до п.4 якої ОСОБА_3 підтвердив, що отримав від ОСОБА_2 2000 доларів США на виконання умов мирової угоди.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.10.2013 року ухвалу Косівського районного суду від 23.08.2013 року скасовано, а справу повернуто до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом ст. 57 ЦПК України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, встановлюється судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.

Факт отримання відповідачем коштів в сумі 2000 доларів США від ОСОБА_2, належного позивачу вбачається зі змісту мирової угоди та не заперечується апелянтом. Підставою отримання цих коштів було виконання умов мирової угоди щодо встановлення земельного сервітуту та усунення перешкод в користуванні заїзною дорогою.

За таких обставин, ураховуючи, що зазначена мирова угода, в силу положень ч.5 ст.175 ЦПК України скасована, а її зміст не створює юридичних наслідків, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оспорювана сума в розумінні статті 1212 ЦК України вважається отриманою відповідачем безпідставно.

Посилання апелянта на недотримання судом норм процесуального права при розгляді справи, колегія суддів вважає надуманою. Так, вимоги позивача є обґрунтованими та стосуються захисту її особистих майнових прав, а підстави для зупинення провадження відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України у суду були відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Косівського районного суду від 06 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

О.Ю. Беркій

В.М. Соколовський