Ухвала суду № 37718812, 13.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 р. Справа № 876/12181/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представника відповідача Холявко І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства Борокський спиртовий завод на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у адміністративній справі №2а-2038/12/1370 за позовом Державного підприємства Борокський спиртовий завод до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство Борокський спиртовий завод звернувся в суд з позовом до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Сокальському районі від 22.02.2012 р. № 0000022301.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що фінансово-господарська операція з придбання сировини (кукурудзи) в ТзОВ фірми «Союз А» підтверджена належним чином оформленими документами; договір на поставку сировини №22 було укладено 18.11.2010 р., поставка товару також мала відбуватись у 2010 р., однак з технічних причин товар було поставлено з запізненням у січні 2011 року, тому п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України до спірних правовідносин не повинен застосовуватись.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема посилається на неправильне застосування норм Податкового кодексу України та неправильно встановлені обставини у справі. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, зазначив, що постанова суду першої інстанції є законною, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, тому з урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає можливим розгляд справи у відсутності позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ДПІ у Сокальського районі проведено планову виїзну перевірку ДП «Борокський спиртовий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.10 по 31.12.11, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10 по 31.12.11, за результатами якої складено акт від 0702.12 №112/2301/00374746.

Перевіркою встановлено порушення ДП «Борокський спиртовий завод» п.198.4, п.198.5 ст. 198, ст. 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), заниження податку на додану вартість в сумі 34831,50 грн. за січень 2011 р.

На підставі акту перевірки ДПІ у Сокальському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 22.02.2012 р. №0000022301, яким збільшено ДП «Борокський спиртовий завод» податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34833,50 грн.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що контрагент позивача ТзОВ «Союз А» не був виробником придбаного позивачем товару.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.

Згідно п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п.198.4 статті 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу (п.198.5 ст. 198 ПК України).

Судом встановлено, що 18.11.2010 р. ДП «Борокський спиртовий завод» та ТзОВ «Союз-А» укладено договір на поставку сировини №22. Виконання договору підтверджується видатковими та податковими накладними, копіями товарно-транспортних накладних та платіжних доручень на підтвердження оплати.

Під час перевірки ДП «Борокський спиртовий завод» використано акт перевірки контрагента позивача - ТзОВ «Союз-А» від 10.11.2011 р. №1323/23-2/37372330, на підставі якого встановлено, що сировина - кукурудза, придбана підприємством не у виробника зазначеного товару та не є першою поставкою, тому податковий орган прийшов до висновку, що згідно п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України зазначена операція звільняється від оподаткування і сума 34831,50 грн. безпідставно відображена ДП «Борокський спиртовий завод» у складі податкового кредиту січня 2011 року.

Як вбачається з копії постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2012 р. у справі №2а/1770/5535/2011 та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 р., контрагент позивача, ТзОВ «Союз-А» у спірний період здійснював торгівлю зерном (товарна позиція 1005), січкою кукурудзяною (товарна позиція 1104), будівельними матеріалами, придбавав зерно кукурудзи у сільськогосподарських підприємств, в ході здійснення господарської діяльності здійснював подрібнення зерна, реалізовував січку кукурудзи, що свідчить про те, що ТзОВ «Союз А» не був виробником придбаного позивачем товару.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивачем занижено податок на додану вартість у січні 2011 року на суму 34831,50 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства Борокський спиртовий завод - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у адміністративній справі №2а-2038/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 18.03.2014 р.