ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2014 року Справа № 876/7104/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Іщук Л.П., Обрізка І.М.,
за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_2 та підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Закарпатській області на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 25.03.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови та стягнення коштів на відшкодування шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
02.01.2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанову за виконавчим провадженням № 23468261 від 27.12.2012 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-5981, стягнення 17500 грн. матеріальної та 27700 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 29.12.2012 року отримав постанову про закінчення виконавчого провадження № 23468261 від 27.12.2012 року відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Закарпатській області. Зазначеною халатністю відповідача завдано моральної шкоди, розмір якої оцінює у 27700 грн. та матеріальну шкоду оцінює в 17500 грн.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 25.03.2013 року частково задоволено позовні вимоги, а саме скасовано оскаржувану постанову, а в решті відмовлено в задовленні позовних вимог.
Непогодившись з постановою суду, позивач та відповідач оскаржили рішення суду.
При цьому, ОСОБА_2 просить змінити постанову суду, стягнувши заподіяну шкоду, а відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Закарпатській області в свою чергу вважає, що необхідно скасувати постанову суду та відмовити в задовленні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а відповідно ВПВР УДВС головного управління юстиції у Закарпатській області необхідно задовольнити.
Суд першої інстанції встановив, що у відповідності до виконавчого листа № 2а-5981/09, який видано 24 грудня 2010 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, зобов'язано Воловецьку районну раду Закарпатської області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 згідно листків непрацездатності № 368614 від 13.05.2009 року; № 044389 від 22.05.2009 року; № 741374 від 09.06.2009 року; № 861250 від 12.06.2009 року; № 885420 від 11.08.2009 року; № 807829 від 12.08.2009 року; № 735014 від 20.09.2009 року та № 467826 від 20.10.2009 року.
27.12.2010 року головним державним виконавцем ВППВР ВДВС ГУЮ у Закарпатській області винесено постанову ВП № 23468261 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-5981/09 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.
У відповідності до платіжних доручень № 22 від 31.01.2011 року та № 53 від 15.02.2011 року Воловецькою районною радою було оплачено 2087,36 грн., що були виплачені ОСОБА_2 для погашення заборгованості.
Державним виконавцем двічі накладався штраф за невиконання рішення суду та направлялось подання в прокуратуру Воловецького району для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України, однак, у порушенні кримінальної справи було відмовлено.
07.10.2011 року державним виконавцем було винесено постанову ВП № 23468261 «Про закінчення виконавчого провадження».
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.012 року зазначену постанову ВП № 23468261 «Про закінчення виконавчого провадження» від 07.10.2011 року було скасовано.
27.07.2012 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Закарпатській області винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV та зобов'язано боржника виконати рішення суду в строк до 03.08.2012 року.
07.08.2012 року на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області надійшов лист з Воловецької районної ради № 318 від 06.08.2012 року, яким повідомлено, що постанова про відновлення виконавчого провадження отримана ними 03.08.2012 року, у зв'язку з чим боржник просить відкласти проведення виконавчих дій та надати строк для добровільного виконання виконавчого листа № 2а-5981, виданого 24.12.2010 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області.
07.08.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області відповідно до статті 35 Закону України» від 21.04.1999 № 606-XIV винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій та надано боржнику строк для виконання до 17.08.2012 року.
22.08.2012 року на адресу ВПВР УДВС ГУЮ у Закарпатській області надійшло повідомлення від Воловецької районної ради за № 328 від 17.08.2012 року, у якому зазначено, що на виконання виконавчого листа № 2а-5981, виданого 24.12.2010 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, Воловецькою районною радою проведено виплату перших 5-ти днів листків непрацездатності ОСОБА_2. Нарахування згідно листків непрацездатності районною радою проведено та спрямовані відповідні заяви - розрахунки до Міжгірської міжрайонної виконавчої дирекції. Також зазначено, що в зв'язку з відмовами Міжгірської міжрайонної виконавчої дирекції кошти на рахунки районної ради не поступали і внаслідок цього оплата до цього часу не проведена. Виплата буде проведена негайно після отримання районною радою відповідних коштів від Міжгірської міжрайонної виконавчої дирекції.
З метою належного виконання рішення суду 03.09.2012 року на адресу Ужгородського міськрайонного суду державним виконавцем надіслано заяву про роз'яснення рішення суду, які ще заходи необхідно вжити для виконання рішення суду. Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 38 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV ».
05.10.2012 року на адресу ВПВР УДВС ГУЮ у Закарпатській області надійшло повідомлення від Воловецької районної ради за № 328 від 04.10.2012 року, у якому зазначено, що відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності виплачується роботодавцями після проведення відповідного фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (робочими органами на місцях) виключно з коштів Фонду. В зв'язку з постійними безпідставними відмовами Міжгірської виконавчої дирекції провести відповідне фінансування, з метою вирішення даної проблемної ситуації Воловецька районна рада 09.08.2012 року звернулась з скаргою на описані дії Фонду до Міністерства соціальної політики України, яке здійснює державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
19.09.2012 року працівниками Закарпатського відділення Фонду було проведено перевірку достовірності звітних даних у Воловецькій районній раді, за результатами якої зроблено висновок, що допомога по тимчасовій непрацездатності не підлягає виплаті ОСОБА_2 Воловецькою районною радою подано 24.09.2012 року заперечення на акт, відповіді на яке не отримано.
Оскільки допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується виключно за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Воловецькою районною радою вжито всіх можливих заходів для забезпечення повного виконання даного судового рішення.
26.10.2012 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Закарпатській області внесено подання до прокуратури Воловецького району, прокуратури закарпатської області щодо вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб Воловецької районної ради за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України, а саме „невиконання судового рішення".
30.10.2012 року з Ужгородського міськрайонного суду надійшла ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 17.10.2012 року по справі № 712/16478/12, якою роз'яснено, що виконання постанови Ужгородського міськрайонного суду, згідно виконавчого листа 24.12.2010 року про «зобов'язати Воловецьку районну раду провести нарахування та оплату ОСОБА_2 згідно листків непрацездатності № 368614 від 13.05.2009р.: № 044389 від 22.05.2009р.; №741374 від 09.06.2009р.; №861250 від 12.06.2009р.; №885420 від 11.08.2009р.; №807829 від 12.08.2009р.; № 735014 від 20.09.2009р. та № 467826 від 20.10.2009р.» слід здійснити в порядку, встановленому Законом України від 21.04.1999 № 606-XIV.
30.10.2012 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Закарпатській області Секерня В.М., відповідно до вимог ч. 5 ст. 39 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV», винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.
07.11.2012 року на адресу ВПВР УДВС ГУЮ у Закарпатській області надійшло повідомлення від Воловецької районної ради за № 397 від 05.11.2012 року, у якому зазначено, що на даний час в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області розглядається справа за позовом ОСОБА_2 до Воловецької районної ради Закарпатської області про стягнення допомоги в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за вищевказаними листками непрацездатності.
На адресу ВПВР УДВС ГУЮ у Закарпатській області 19.11.2012 року надійшло повідомлення від прокуратури Воловецького району про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб Воловецької районної ради за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області 04.12.2012 року подано скаргу до прокуратури Закарпатської області на постанову відмову в порушенні кримінальної справи.
27.12.2012 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Закарпатській області, відповідно до п. 11 ст. 49 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Копію постанови надіслано сторонам виконавчого провадження до Ужгородського міськрайонного суду, відповідно до ст. 31 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV».
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині скасування постанови про закінчення виконавчого провадження обґрунтовував висновок тим, що на момент винесення - 27.12.2012 року постанови ВП № 23468261 «Про закінчення виконавчого провадження» фактично виконавчий лист № 2а-5981/09 - не виконано, відповідно, не виконано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 року, отже, у державного виконавця не було достатніх підстав для закінчення виконавчого провадження і з цим необхідно погодитись, але при цьому необхідно зазначити таке.
У відповідності до ч.4 ст.181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Частиною першою ст.3 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 № 202/98-ВР передбачено, що органами державної виконавчої служби є, зокрема управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень. Отже з наведеного необхідно зробити висновок, що суд першої інстанції не виконав вимоги ч.1 ст.52 КАС України, а саме встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи, що призвело до помилкового задоволення позовних вимог стосовно неналежного відповідача - підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Закарпатській області.
Даний висновок узгоджується з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14.09.2012 N 10 «Про доповнення постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року N 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року N 5.
За наведеними приписами ст.52 КАС України, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями заміни неналежної сторони.
Одночасно, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача відшкодувати матеріальну та моральну шкоду до задоволення не підлягає, оскільки позивачем даний позов заявлено до неналежного відповідача.
Так відповідно до ч. 1 ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Згідно положень ч. 2 ст. 87 Закону України » від 21.04.1999 № 606-XIV збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом, за рахунок держави.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Також, відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання тому, колегія суддів приходить до висновку, що постанову необхідно скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Закарпатській області - задовольнити.
Скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 року у справі №308/97/13-а в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя : В.П. Сапіга
Судді: Л.П. Іщук
І.М. Обрізко
Повний текст виготовлено 18.03.2014р.
Судове рішення № 37716228, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/97/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: