Рішення № 37718085, 18.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/1838/13-ц Головуючий у І інстанції Ткаченко Ю.В.Провадження № 22-ц/780/1793/14 Доповідач у 2 інстанції БілоконьКатегорія 29 18.03.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів: Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 13 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки ,-

встановила:

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.

Позов мотивував тим, що 01 травня 2013 року в с. Феневичі, Іванківського району Київської області на вул. Леніна, навпроти будинку № 38 він керував належним йому автомобілем ВАЗ 2109 д. н. з. НОМЕР_1, з яким допустив зіткнення ОСОБА_1, керуючи мотоциклом К-650, внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні ушкодження.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 13 569 грн. 38 коп., моральну шкоду у розмірі 5000 гривень та судові витрати у розмірі 184 грн.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 13 січня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 13 569 грн. 38 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000 гривень та судові витрати - 184 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь позивача 9806 грн. 66 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та вартість оцінки транспортного засобу в розмірі 650 грн., а в іншій частині позову відмовити, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу задовольнити частково таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень ст.1166, 1167,1187 ЦК України та дійшов висновку, що позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача було завдано матеріальної та моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню у обсязі, заявленому позивачем.

Колегія суддів не повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.05.2013 року приблизно о 21 годині, в с. Феневичі, Іванківського району, Київської області на вул. Леніна навпроти будинку № 38, ОСОБА_1 керуючи мотоциклом К-650, рухаючись в попутному напрямку позаду автомобіля ВАЗ 2109 д. н. з. НОМЕР_1, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості, почав здійснювати маневр - обгін з лівої сторони та в подальшому допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2109 під керуванням водія ОСОБА_2, під час виконання автомобілем повороту ліворуч. Внаслідок зіткнення обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Вишгородського районного суду Київської області від 28.10.2013 (а.с. 59), постанови Апеляційного суду Київської області від 09.12.2013 року (а.с. 60) провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за закінченням, строків притягнення до адміністративної відповідальності, однак встановлена вина ОСОБА_1 у тому, що при зміні напрямку руху він не впевнився в безпеці, через що сталася ДТП.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України з урахуванням справи суд за вибором потерпілого може зобов»язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі ( передати річ того ж роду і також ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Доводи апеляційної скарги про те, що сума, стягнута судом на відшкодування матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля позивача в розмірі 12 676,66 грн., є завищеною, спростовуються звітом № 8190 з оцінки транспортного засобу та калькуляцією/висновком № 8190 від 14 червня 2013 року, згідно з якими вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 2109 д. н. з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 12 676,66 грн.(а.с. 10,16).

Відповідач не навів жодного доказу на заперечення вказаного, дому в цій частині апеляційна скарга є безпідставною, висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у зазначеному розмірі є обґрунтованим, рішення суду в цій частили слід залишити без змін.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині того, що судом безпідставно покладено на відповідача обов»язок відшкодувати позивачеві вартість проведеного ним дослідження наявності е етилового спирту в крові, оскільки такі витрати позивача не є матеріальною шкодою у розумінні цивільного законодавства.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача вартості проведення дослідження наявності етилового спирту в крові в сумі 242 грн. 72 коп. колегія суддів вважає таким, що не відповідає вимогам законодавства, тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.

В силу п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів. Відповідно до положень ч.3 ст. 23 ЦК України розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань, глибини душевних страждань, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією або бездіяльністю, згідно частини першої статті 1167 ЦК України , відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що в результаті нанесення тілесних ушкоджень позивачу відповідачем, позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача.

Водночас, колегія суддів, вважає, що розмір відшкодування - 5000 грн. є надмірним і не відповідає необережному характеру правопорушення, вчиненого відповідачем, глибині душевних страждань позивача, при цьому не враховано вимоги розумності та справедливості, тому розмір відшкодування повинен бути зменшено до 1000 грн.

За таких обставин, в частині стягнення моральної шкоди рішення суду підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 307-309, 313 - 315, 316, 319 ЦПК України , колегія суддів , -

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 13 січня 2014 року змінити в частині стягнення моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 13 січня 2014 року скасувати в частині стягнення вартості проведення дослідження наявності етилового спирту в крові в сумі 242 грн. 72 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

В решті рішення Іванківського районного суду Київської області від 13 січня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді