Ухвала суду № 37715770, 11.03.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №88-ц/793/2/14Головуючий по 1 інстанції Діденко Т.І. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Нерушак Л. В. суддів Пальонного B.C., Карпенко О.В.при секретарі Посипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси заяву представника ТОВ «Вікторія» - Радіонової Тетяни Євгенівни про перегляд рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_7 до ТОВ «Вікторія» про стягнення розрахункових коштів, середнього заробітку за час затримки розрахунку та видачу трудової книжки, відшкодування моральної шкоди ,-

в с т а н о в и л а :

В березні 2012 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вікторія» про стягнення розрахункових коштів, середнього заробітку за час затримки розрахунку та трудової книжки, відшкодування моральної шкоди.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 07 квітня 2004 року між ним та ТОВ «Вікторія» був укладений трудовий договір, згідно з яким він був прийнятий на посаду директора, а 12 вересня 2011 року він був звільнений із займаної посади.

ОСОБА_7 зазначив, що на момент звільнення відповідач не повністю провів розрахунок, який підлягає до виплати при звільненні з роботи. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача на його користь компенсацію за невикористані відпустки за відпрацьований період в сумі 22573,69 грн., середню заробітну плату за час затримки розрахунку та видачі трудової книжки, починаючи з 12 вересня 2011 року по день фактичного розрахунку щомісячно по 4550 грн. та 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього станом на 12 березня 2012 року - 64903,69 грн.

18 квітня 2012 року ОСОБА_7 подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з ТОВ «Вікторія» на його користь відпускні в розмірі 34057,47 грн.; середню заробітну плату за час затримки виплати розрахункових та затримку передачу трудової книжки в розмірі 31850 грн. та 15000 грн. моральної шкоди.

16 жовтня 2012 року ОСОБА_7 подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з ТОВ «Вікторія» на його користь нараховану та не виплачену зарплату 799,91 грн., відпускні в сумі 38295,80 грн., втрачений заробіток за час затримки виплати розрахункових та видачі трудової книжки за 13 місяців 4 дні - 59529,16 грн. та 50000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2013 року стягнуто із ТОВ «Вікторія» на користь ОСОБА_7 всього 64499,91 грн., з них: 799,91 грн. - заробітна плата за вересень 2011 року; 59150 грн. - середній заробіток за весь час затримки виплати належних працівникові сум за період з 05 грудня 2011 року по 10 січня 2013 року включно; 4550 грн. - моральна шкода.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції, ОСОБА_7 та представник ТОВ «Вікторія» - Радіонова Т.Є. подали на рішення апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 посилався на те, що при ухваленні рішення, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, в зв'язку з цим просив рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Вікторія» - Радіонова Т.Є. посилалася на те, що дане рішення є незаконним, необґрунтованим та несправедливим; рішення не ґрунтується на вимогах закону і суперечить матеріалам справи. Просила рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2013 року скасувати, відмовити позивачу в задоволенні позову.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Вікторія» на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2013 року - відхилено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2013 року - задоволено частково.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2013 року змінено. Позовні вимоги ОСОБА_7 до ТОВ «Вікторія» про стягнення розрахункових коштів, середнього заробітку за час затримки розрахунку та трудової книжки, відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто із ТОВ «Вікторія» ідентифікаційний код 32860788 (19124 вул. Центральна, 1 с. Зубриха Монастирищенського району Черкаської області) на користь ОСОБА_7, ідентифікаційний код НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 71283 грн.; грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки в сумі 27074,75 грн., а всього 98357,75 грн. та зобов'язано ТОВ «Вікторія» видати ОСОБА_7 його трудову книжку з усіма записами про його працю в ТОВ «Вікторія» та нагороди, засвідчених підписом керівника та печаткою товариства.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2013 року в частині стягнення заробітної плати за вересень 2011 року в сумі 799,91 грн. та моральної шкоди в сумі 4550 грн. залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2013 року рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2013 року в не скасованій частині та рішення апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2013 року залишено без змін.

05 грудня 2013 року представником ТОВ «Вікторія» - Радіоновою Т.Є. подано до суду заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2013 року.

В даній заяві представник ТОВ «Вікторія» - Радіонова Т.Є. зазначає, що під час розгляду

даної справи відповідач не міг надати жодних доказів, які підтверджували б роботу

ОСОБА_7 в ТОВ «Вікторія», оскільки вся первинна документація за період з 2004 по

2011 роки попереднім директором ТОВ «Вікторія» ОСОБА_8 (сином позивача) та

головним бухгалтером ОСОБА_9 не були передані новому директору, на підприємстві

відсутні будь-які документи, що підтверджували б трудові відносини позивача ОСОБА_7 з підприємством ТОВ «Вікторія». Тому вказує заявник в даній справі докази щодо обставин прийняття на роботу до ТОВ «Вікторія» на посаду виконавчого директора ОСОБА_7 07 квітня 2004 року і його звільнення 12 вересня 2011 року встановлювались на підставі показань свідків та відповідей з доданими документами, отриманих від УПФУ у Монастирищенськом районі, Черкаської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області.

Заявник посилається, що з інших справ, а саме рішень господарських судів ТОВ «Вікторія» стало відомо про те, що ОСОБА_7 01 березня 2011 року був призначений рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Вікторія» на посаду генерального директора ТОВ «Вікторія», а рішенням загальних зборів учасників від 17 березня 2011 року ОСОБА_7 було звільнено з посади генерального директора товариства.

Недійсність зазначених рішень була оскаржена учасником та засновником ТОВ «Вікторія» в судовому порядку, в результаті чого господарськими судами було визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Вікторія», оформлені протоколом № 1 від 01 березня 2011 року та протоколом № 3 від 17 березня 2011 року. Остаточне рішення з цих господарських справ було прийнято постановою Вищого господарського суду України 23 жовтня 2013 року (в судовому засіданні 23 жовтня 2013 року представники ТОВ «Вікторія» участі не приймали), копію якого було виготовлено 28 жовтня 2013 року, та відправлено 29 жовтня 2013 року. Отже, ТОВ «Вікторія» про остаточне рішення з цього спору дізналось після 29 жовтня 2013 року, а 27.11. 2013 року звернулось із заявою про перегляд рішення суду першої інстанції до Монастирищенського районного суду Черкаської області. Проте, ухвалою суду першої інстанції від 02.11. 2013 року було повернуто заяву та роз'яснено право звернутися до апеляційного суду Черкаської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду.

Заявник посилається, що, ухвалюючи судове рішення по даній справі № 2-122/12 (№22ц-793/663/2013), суд виходив із того, що позивач ОСОБА_7 працював на підприємстві ТОВ «Вікторія» безперервно на посаді виконавчого директора з 07 квітня 2004 року до 12 вересня 2011 року. Однак, суду та ТОВ «Вікторія» не було відомо на час розгляду справи, що ОСОБА_7 був 01 березня 2011 року призначений на посаду генерального директора ТОВ «Вікторія», а 17 березня 2011 року був звільнений з цієї посади. Таким чином, вважає заявник, що трудові відносини ОСОБА_7 на підприємстві ТОВ «Вікторія» були припинені 17 березня 2011 року, а не 12 вересня 2011 року.

Оскільки, заявнику ТОВ «Вікторія» про дані обставини на час розгляду справи не було відомо, так як після призначення нового директора ТОВ «Вікторія» попереднім директором сином позивача ОСОБА_8 не було передано жодних документів господарської діяльності підприємства, внаслідок чого новим директором було помилково винесено наказ № 03/09 від 12 вересня 2011 року та № 03/09-1 від 15 вересня 2011 року про звільнення ОСОБА_7, вважає заявник.

З інформації, отриманої із звітності ТОВ «Вікторія», що подавалась до Управління ПФУ у Монастирищенському районі Черкаської області, неможливо встановити чи були з ОСОБА_7 трудові відносини або відносини за цивільно-правовим договором після його призначення генеральним директором товариства, а отже дані звіти приймати в якості доказу трудових стосунків позивача не можна.

Отже, та обставина, що трудові відносини позивача з ТОВ «Вікторія» були припинені значно раніше, ніж про це було визначено судом, є нововиявленою обставиною, вважає заявник, оскільки має істотне значення для розгляду справи, про існування даних обставин на час розгляду справи не було і не могло бути відомо заявнику ТОВ «Вікторія», а вони входить до предмета доказування у справі, та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Заявник просила скасувати рішення апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2013 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_7 в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Вікторія», а судові витрати покласти на позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду, суддю -доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що заява представника ТОВ «Вікторія» -Радіонової Т.Є. про перегляд рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1, п.1 ч. 2 ст. 361, ч. 1 ст. 363 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення.

Такими обставинами є зокрема істотні обставини згідно п. 1 ч.2 ст. 361 ЦПК України, де визначено, що підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Представник ТОВ «Вікторія» - Радіонова Т.Є., як на підставу перегляду рішення апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами посилаються на те, що в даній справі докази прийняття на роботу до ТОВ «Вікторія» на посаду виконавчого директора ОСОБА_7 07 квітня 2004 року та його звільнення 12 вересня 2011 року встановлювались на підставі показань свідків та відповідей з доданими документами, отримані від УПФУ у Монастирищенському районі Черкаської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області.

Із господарських справ та прийнятих рішень ТОВ «Вікторія» дізналось про те, що ОСОБА_7 01 березня 2011 року був призначений рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Вікторія» на посаду генерального директора ТОВ «Вікторія», а рішенням загальних зборів учасників від 17 березня 2011 року ОСОБА_7 було звільнено з посади генерального директора товариства.

Недійсність зазначених рішень була оскаржена учасником та засновником ТОВ «Вікторія» в судовому порядку, в результаті чого господарськими судами було визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Вікторія» оформлені протоколом № 1 від 01 березня 2011 року та протоколом № 3 від 17 березня 2011 року. Остаточне рішення з цих господарських справ було прийнято Вищим господарським судом України 23 жовтня 2013 року.

Як вбачається із ухваленого рішення апеляційним судом від 11 березня 2013 року по даній справі, суд виходив із того, що встановлено судом першої інстанції, згідно якого позивач ОСОБА_7 працював у ТОВ «Вікторія» безперервно на посаді виконавчого директора з 07 квітня 2004 року до 12 вересня 2011 року.

Посилання заявника, що суду та ТОВ «Вікторія» не було відомо на час розгляду справи, про те, що ОСОБА_7 був 01 березня 2011 року призначений на посаду генерального директора ТОВ «Вікторія», а 17 березня 2011 року був звільнений з цієї посади, а тому трудові відносини ОСОБА_7 на підприємстві ТОВ «Вікторія» були припинені 17 березня 2011 року, а не 12 вересня 2011 року є безпідставними, оскільки вищезазначені обставини не можуть рахуватися нововиявленими в контексті вимог ст. 361 ЦПК України.

Як роз'яснено у п. З Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Із наданих заявником рішень вбачається, що рішенням господарського суду Черкаської області від 14 лютого 2013 року відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, оформленого протоколом від 17 березня 2011 року, яким звільнено ОСОБА_7 з посади генерального директора ТОВ «Вікторія».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28 травня 2013 року дане рішення скасоване, позов задоволено та визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Вікторія», оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства від 17 березня 2011 року № 3, яке постановою Вищого господарського суду України від 23 жовтня 2013 року залишено без змін.

Як вбачається із тексту вищезазначених прийнятих господарськими судами рішень, що суди дійшли висновку про недійсність рішень зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 1 від 01 березня 2011 року та протоколом № 3 від 17 березня 2011 року щодо ОСОБА_7 про призначення 01 березня 2011 року рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Вікторія» на посаду генерального директора ТОВ «Вікторія», а рішенням загальних зборів учасників від 17 березня 2011 року про звільнення ОСОБА_7 з посади генерального директора товариства.

Отже, з огляду на те, що такі призначення та звільнення з посади позивача не відповідають дійсності, так як визнано недійсними рішення зборів учасників товариства, то вони не можуть впливати на докази, якими обґрунтовано рішення суду про часткове задоволення вимог ОСОБА_7, оскільки наведені докази не є вирішальними та не впливають і не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення вимог позивача судом.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після ухвалення рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2013 року, а тому заяву представника ТОВ «Вікторія» - Радіонової Т.Є. слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 361, 363, 365 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Заяву представника ТОВ «Вікторія» - Радіонової Тетяни Євгенівни про перегляд рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_7 до ТОВ «Вікторія» про стягнення розрахункових коштів, середнього заробітку за час затримки розрахунку та видачу трудової книжки, відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :