Рішення № 37712273, 20.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2643/14 Головуючий в 1-й інстанції - Шаповал Г.І.

Категорія - 27 Доповідач - Болтунова Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Макарова М.О., Романюк М.М.

при секретарі - Видюковій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

в с т а н о в и л а:

27 серпня 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 16 лютого 2012 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0135/82/0064947, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 33 946,94 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 28,9 % на рік з кінцевим терміном повернення до 16 лютого 2018 року. Свої зобов'язання за договором позичальник не виконує, а тому станом на 16 липня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 49 207,83 грн., яку банк просив стягнути з відповідачки. (а.с.3-4, 27-28)

Заочним рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість в сумі 36 691,78 грн., яка складається із непогашеної суми кредиту - 30 434,72 грн., несплачених відсотків за користування кредитними коштами - 6 257,06 грн. В задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 12516,05 грн. - відмовлено. Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат. (а.с. 51-53)

З таким заочним рішенням в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення пені не погодилось ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просило його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. (а.с. 60-64)

Відповідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Оскільки рішення суду оскаржується в частині відмови в задоволенні вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення пені, законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в іншій його частині колегією суддів не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначене судове рішення в оскарженій частині не відповідає вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16 лютого 2012 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0135/82/0064947 за умовами якого банк надав позичальнику кошти в сумі 33 946,94 грн. строком до 16 лютого 2018 року зі сплатою за користування кредитом 28,9 % на рік. (а.с.5-9)

За умовами кредитного договору відповідачка зобов'язалась здійснювати повернення кредиту, сплачувати відсотки відповідно до графіка погашення кредиту.(а.с.10-12)

Однак свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 не виконує, в зв*язку з чим станом на 16 липня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 49 207,83 грн., яка складається із непогашеної суми кредиту - 30 434,72 грн., несплачених відсотків - 6 257,06 грн., заборгованості по пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків - 12 516,05 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано розрахунок пені в межах одного року на момент подачі позову до суду (ст.258 ЦК України), крім того, пеня розрахована банком виходячи з наростаючої суми боргу, без виключення тих днів, строк позовної давності відносно яких сплив.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частинами першими статей 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з п. 10.3 кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за кредитним договором кредитор має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня від дати коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

За вимогами ч.1 ст. 258 ЦК України для окремих вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до вимог ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Звертаючись з позовною заявою 28 серпня 2013 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надав розрахунок заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого пеня була розрахована за період з 07 лютого 2012 року по 16 липня 2013 року в розмірі 12 516,05 грн.

Частиною 4 ст.10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Правильно посилаючись на положення п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, суд першої інстанції в порушення вказаних вимог закону не витребував у позивача розрахунок пені в межах позовної давності, чим порушив норми процесуального права і не застосував норми матеріального закону, які повинні бути застосовані.

Наданий на вимогу апеляційного суду розрахунок заборгованості по пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків за кредитним договором, а межах річного строку позовної давності, за період з 12 вересня 2012 року по 28 серпня 2013 року, складає 14 692, 20 грн., і на думку колегії суддів, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача. (а.с. 87-88)

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по пені та загальної суми заборгованості за кредитним договором, слід скасувати, на підставі п.п.3, 4 ст.309 ЦПК України, ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості по пені - 14 692, 20 грн., зазначивши загальний розмір заборгованості за кредитним договором в сумі 51383,98 грн. ( яка складається: з непогашеної суми кредиту - 30 434,72 грн., несплачених відсотків за користування кредитними коштами - 6 257,06 грн., пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків - 14 692,20 грн.)

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 125,13 грн. та 21,79 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"- задовольнити.

Заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2013 року в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості по пені за кредитним договором скасувати, ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0135/82/0064947 від 16 лютого 2012 року по пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків у розмірі 14 692, 20 грн. та судовий збір - 125,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 21,79 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: