Ухвала суду № 37710310, 13.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/41486/11

№ К/9991/41486/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011

у справі № 2а-1670/3524/11 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автостар Союз»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011, позов ТОВ «Автостар Союз» до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 року № 0000981502/0/704.

У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм підпункту 7.2.6. пункту 7.2., підпункту 7.4.1. пункту 7.4., пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), просить скасувати ухваленні у справі судові рішення із постановленням нового про відмову у задоволенні позову.

Позивач не реалізував право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, поданої ТОВ «Автостар Союз», за результатом якої складено акт від 28.02.2011

№ 905/15-322/35131673, згідно з висновками якого товариством порушені норми пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону 3 168/97-ВР, в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року на 6750,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 № 0000981502/0/704, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальній сумі 8437,50 грн., в тому числі, 6750,00 грн. - основний платіж, 1687,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції , виходив з того, що позивачем доведено в судовому процесі правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП «Нафта-Капітал» та спростовано висновки акту перевірки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у грудні 2010 року позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини із Приватним підприємством (ПП) «Нафта-Капітал» щодо поставки позивачу автопокришок у кількості 18 штук до вантажних автомобілів ЗІЛ-131.

ПП «Нафта-Капітал» виписав ТОВ «Автостар Союз» податкову накладну від 23 грудня 2010 року № 1223 на загальну суму 40500,00 грн., в тому числі ПДВ 6750.00 грн., рахунок-фактуру від 23 грудня 2010 року № 1653 та видаткову накладну від 23 грудня 2010 року № 1015. Транспортування товару здійснювалося власним транспортом ТОВ «Автостар Союз», що підтверджується товарно-транспортною накладною від 23 грудня 2010 року.

Розрахунок за отриманий товар позивачем здійснив у безготівковій форм, що підтверджується банківськими виписками за 17 січня 2011 року та 21 січня 2011 року, копії яких наявні у матеріалах справи.

У подальшому позивач використав придбані у ПП «Нафта-Капітал» автопокришки у своїй господарській діяльності, а саме: для здійснення шиномонтажу автопокришок на автомобілі ЗІЛ-131. Для виконання робіт по встановленню автопокришок на автомобілі ЗІЛ-131 позивач уклав договір підряду від 23.12.2010 року із СПД ОСОБА_2, виконання якого підтверджується актом приймання передачі виконаних робіт від 23 грудня 2010 року.

Також позивач реалізував автомобілі ЗІЛ-131 ДП «Краснопільське лісове господарство» на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2010 року № 266-10, що підтверджується видатковою накладною від 27.12.2010 року № СК-27-12-3, копія якої наявна у матеріалах справи.

ТОВ «Автостар Союз» на підставі податкової накладної від 23 грудня 2010 року № 1223 включив до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року ПДВ в сумі 6750,00 грн.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На підставі вище зазначених доказів, оцінка яких відповідає вимогам ст.. 86 КАС України, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок, що операції позивача з ПП «Нафта-Капітал» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання Кременчуцької ОДПІ на відсутність у ПП «Нафта-Капітал» основних фондів та трудових ресурсів на здійснення господарської діяльності, оскільки такі посилання самі по собі можуть бути беззаперечним доказом безтоварності операцій без проведеного податковим органом аналізу змісту операцій з поставки товару та без визначення на підставі цього, які саме трудові та матеріальні ресурси необхідні для вчинення дій, що становлять зміст спірних операцій.

Враховуючи викладене, висновок суду щодо правомірного формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної ПП «Нафта-Капітал» відповідає встановленим обставинам справи і нормам матеріального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош