Ухвала суду № 37710259, 13.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/29431/11

№ К/9991/29431/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2011

у справі № 2-а-3258/09/2170 Херсонського окружного адміністративного суду

за позовом Закритого акціонерного товариства «Завод крупних електричних машин»

до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 відмовлено у задоволенні адміністративного позову закритого акціонерного товариства «Завод крупних електричних машин».

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, позов Закритого акціонерного товариства «Завод крупних електричних машин» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області № 0005632301/1 від 17.11.2008.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Позивач не реалізував право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 17.09.2008 по 30.09.2008 на підставі направлення від 17.09.2008 року № 0666 ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Завод крупних електричних машин» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за травень 2008 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1188/230/30769085 від 07.10.2008, на підставі якого ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0005632301/0 від 20.10.2008, № 0005632301/1 від 17.11.2008 та № 0005632301/2 від 04.02.2009, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у червні 2008 року на 27928 грн.

У ході зазначеної перевірки ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області встановлено порушення ЗАТ «Завод крупних електричних машин» норм підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), в результаті чого ЗАТ «Завод крупних електричних машин» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2008 року на рахунок у банку на 27928 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП «Комфорт-Уют-БС» та спростовано висновки акту перевірки.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

16.05.2007 ЗАТ «Завод крупних електричних машин» (замовник) уклав договір з ПП «Комфорт-Уют-БС» (виконавець) про надання посередницьких послуг, згідно з умовами якого ПП «Комфорт-Уют-БС» зобов'язувався здійснити аналіз ринку покупців продукції замовника, провести пошук та переговори з потенційними покупцями замовника з метою подальшого укладення договорів купівлі-продажу продукції позивача.

Здійснення господарських операцій між позивачем і ПП «Комфорт-Уют-БС» підтверджується первинними документами, а саме: податковою накладною № 83 від 29.05.2008, оформленою відповідно до чинного законодавства, актами приймання-здачі послуг від 29.05.2008, та платіжними дорученнями, що підтверджують сплату коштів за посередницькі послуги

Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки послуг та використання їх позивачем у власній господарській діяльності, суд апеляційної інстанції, застосувавши норму частини 1 ст. 72 КАС України, послався на встановлений в постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010 у справі за позовом ПАТ «Завод крупних електричних машин» до ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень факт, що відповідно до договору № 19 від 16.05.2007 ПП «Комфорт-Уют-БС» знайшов для позивача нових контрагентів та сприяв укладенню договорів купівлі-продажу між позивачем та іншими суб'єктами господарювання, в тому числі: договір № 29/07-07 від 23.05.2007 - з ВАТ «Бальцем» на поставку продукції на суму 724500 грн., № 28/5-59 від 23.05.2007 - з ВАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування» на поставку продукції на суму 3293524,8 грн., № 1380/4649 від 02.06.2007 - з ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» на поставку продукції на суму 1832970 грн., № 171-07 від 02.07.2007 - із ЗАТ «НВК«Горні машини»» на поставку продукції на суму 276876 грн.

Відповідно до положень пункту 1.4 статті 1 Закону № 168/97-ВР продаж товарів (послуг) передбачає перехід права власності на товар (послугу) від продавця до покупця, що у свою чергу передбачає наявність продавця та покупця як конкретних осіб, що вчиняють відповідні дії, які свідчать про намір продати та придбати відповідно товар (послугу), а також наявність певного товару (послуги), які відповідають визначеним учасниками операції з продажу якісним та кількісним характеристикам.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР також встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вищезазначені обставини обґрунтовано розцінені судом апеляційної інстанції як підстави для висновку, що операції позивача з ПП «Комфорт-Уют-БС» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають економічному змісту діяльності позивача, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що ймовірні порушення податкового законодавства підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Комфорт-Уют-БС», а висновки акта перевірки про порушення позивачем норм статті 7 Закону № 168/97-ВР є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій - протиправним.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош