Рішення № 37706755, 14.03.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2014 р. Справа № 911/196/14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 31 415,81грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Дідовець Р.С. (дов. № 1434/13 від 30.09.2013р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Райффайзен Банк Аваль» (далі - позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення 39 688,21грн. заборгованості по картковому кредиту за договором про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/4108/72035 від 11.05.2012р., з яких: 10 537грн. основного боргу, 3 269,25грн. боргу зі сплати комісії, 483,47грн. боргу за безготівкові платежі, 1 243,06грн. боргу зі сплати страхових платежів, 22 168,76грн. боргу зі сплати відсотків, нарахованих за дозволеним овердрафтом, 486,67грн. боргу зі сплати відсотків, нарахованих за недозволеним овердрафтом, 1 500грн. штрафу. Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача за період з 31.05.2012р. по 27.11.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/4108/72035 від 11.05.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2014р. порушено провадження у справі № 911/196/14, розгляд справи призначено на 03.02.2014р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 03.02.2014р. та 03.03.2014р. розгляд справи відкладено на 03.03.2014р. та 14.03.2014р. відповідно.

14.03.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 14.03.2014р. (вх. № 4523/14 від 14.03.2014р.), згідно якої останній, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача стягнення 31 415,81грн. заборгованості по картковому кредиту за договором про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/4108/72035 від 11.05.2012р., яка виникла за період за період з 31.05.2012р. по 02.03.2014р.

Відповідно до п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про „доповнення" або „уточнення" позовних вимог, або заявлення „додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:- подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Згідно п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися зі статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнято по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Судом встановлено, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині вимог про стягнення заборгованості по картковому кредиту за договором про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/4108/72035 від 11.05.2012р., яка виникла за період за період з 28.11.2013р. по 02.03.2014р. (а.с. 116) за своєю правовою природою є заявою про зміну предмету позову, яку подано представником позивача після початку розгляду справи по суті, що підтверджується змістом протоколу судового засідання від 03.03.2014р. (а.с. 113).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про зменшення позовних вимог підлягає прийняттю судом в частині вимог про стягнення 29 151,21грн. заборгованості по картковому кредиту за договором про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/4108/72035 від 11.05.2012р., яка виникла за період з 31.05.2012р. по 27.11.2013р., з яких: 3 269,25грн. боргу зі сплати комісії, 483,47грн. боргу за безготівкові платежі, 1 243,06грн. боргу зі сплати страхових платежів, 22 168,76грн. боргу зі сплати відсотків, нарахованих за дозволеним овердрафтом, 486,67грн. боргу зі сплати відсотків, нарахованих за недозволеним овердрафтом, 1 500грн. штрафу. Інша частина заяви про стягнення 616,31грн. боргу зі сплати страхових платежів, 2 811,29грн. боргу зі сплати відсотків, нарахованих за дозволеним овердрафтом та 300грн. штрафу, які виникли за період з 28.11.2013р. по 02.03.2014р. підлягає залишенню без розгляду судом.

Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2014р. підтримав позов у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Відповідач в судові засідання 03.02.2014р., 03.03.2014р. та 14.03.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (Банк) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Клієнт) укладено договір про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/4108/72035, згідно якого банк зобов'язався на підставі заяви на відкриття рахунку та випуск корпоративних платіжних карток (далі - заява) та договору відкрити на ім'я клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням спеціального платіжного засобу (платіжної картки).

За користування коштами клієнта на картковий рахунок, банк нараховує проценти згідно з тарифами банку та в порядку передбаченому Правилами (п. 1.3. договору).

Згідно п. 2.1. договору клієнт самостійно розпоряджається коштами на картковий рахунок (за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України та договором).

Відповідно до п. 2.6. договору клієнт зобов'язаний самостійно, не рідше одного разу на місяць отримувати виписки, що відображають рух коштів по рахунку (безпосередньо у відділенні банку або відповідно до способу отримання виписки, зазначеного в заяві), ознайомлюватися зі змінами до тарифів банку, правил, які розміщуються через дошки об'яв в операційних приміщеннях/касах банку. Неотримання виписки не звільняє клієнта від виконання зобов'язань за договором.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що клієнт зобов'язаний своєчасно сплачувати банку плату за послуги за договором у вигляді комісійної винагороди в розмірах, визначених тарифами банку.

11.05.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (Кредитор) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Клієнт) укладено додатковий договір (на встановлення кредитної лінії) № 1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/4108/72035 від 11.05.2012р., згідно якого кредитор зобов'язався встановити позичальнику кредитну лінію до поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів в розмірі 50 000грн.

Строк дії кредиту - з дня підписання договору страхування у відповідності до умов статті 4 договору, по 11.05.2014р. включно (може змінюватися в порядку, передбаченому договором). Тривалість дії кредиту - 24 місяці (п. 1.2. додаткового договору № 1 від 11.05.2012р. до договору).

Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.3. додаткового договору № 1 від 11.05.2012р. до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/4108/72035 від 11.05.2012р. протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30 % річних. Для операцій зі здійснення позичальником операцій по картковому рахунку щодо розрахунків з суб'єктами господарювання за товари/роботи/послуги з використанням платіжної картки (окрім операцій, здійснених позичальником за допомогою програмно-технічних комплексів самообслуговування) за рахунок кредиту процентна ставка, в період з дати здійснення такої операції по 10-те число місяця, наступного за датою розрахунку процентних платежів для такої операції, розраховується на основі процентної ставки в розмірі 0 % річних. Нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом, щомісяця в будь-який день в період, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом, щомісяця в будь-який день в період, що починається за 4 робочі дні до кінця місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 числа кожного місяця (дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання позичальником кредитних коштів, останній день строку користування кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня, наступного за попередньою датою розрахунку процентних платежів, по дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно.

Відповідно до п. 2.4. додаткового договору № 1 від 11.05.2012р. до договору погашення процентів за кредитом здійснюється шляхом договірного списання коштів в необхідній сумі з рахунку в дату розрахунку процентних платежів, в тому числі за рахунок збільшення заборгованості за кредитом в рамках встановленого розміру кредиту. У випадку досягнення сумою заборгованості за кредитом встановленого розміру кредиту, супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику.

Пунктом 4.2. додаткового договору № 1 від 11.05.2012р. до договору передбачено, що позичальник доручає кредитору здійснювати договірне списання коштів у розмірі фактичних грошових зобов'язань позичальника перед страховими компаніями за договором страхування з рахунків позичальника на умовах передбачених дорученням на договірне списання, яке є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.п. 5.1., 5.2. додаткового договору № 1 від 11.05.2012р. позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання за договором (в т.ч. здійснити погашення кредиту, сплатити проценти, комісії, неустойки та інші платежі) в порядку, визначеному договором. Під поняттям погашення заборгованості сторони розуміють зарахування грошових коштів на рахунок позичальника (повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, неустойок та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору, передбачених договором). Позичальник зобов'язаний до 10 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на день розрахунку процентних платежів, але не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на день розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами кредитора, або суми залишку заборгованості, якщо вона менше за фіксовану суму. При цьому, залишок заборгованості, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та неустойок за всіма видами заборгованості та не включає суму не внесеного позичальником щомісячного обов'язкового платежу попередніх періодів. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати позичальником кредитору за договором в термін виконання зобов'язань позичальника за договором, позичальник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 5.6. додаткового договору № 1 від 11.05.2012р. позичальник зобов'язаний своєчасно сплачувати кредитору плату за послуги за договором у вигляді комісійної винагороди в розмірах, визначених тарифами кредитора.

При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті достроково (п. 5.9. додаткового договору № 1 від 11.05.2012р.).

Пунктами 8.1., 8.1.2. додаткового договору № 1 від 11.05.2012р. передбачено, що у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, а також інших обставин, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані (обставини дефолту), в тому числі арешт рахунку, або обставин, що не залежать від волі сторін, за яких стає неможливим або обмеженим доступ кредитора до джерел фінансування у валюті кредиту, та/або вартість ресурсів, які залучає кредитор (у тому числі, на міжбанківському ринку) перевищує розмір процентної ставки за договором, та/або за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання картки або її реквізитів, а також з метою попередження можливого шахрайства, будь-яких незаконних або непогоджених з кредитором дій з використанням картки, та/або у разі настання інших змін в діяльності кредитора, в ситуації в Україні або законодавстві, які, на думку кредитора, ставлять під загрозу, унеможливлюють або можуть унеможливити виконання сторонами або окремою стороною своїх обов'язків за договором (випадки дестабілізації ринку), кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів) про зміни вжити один або декілька таких заходів: вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за договором, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, комісій, неустойок та інших платежів відповідно до договору.

Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за договором про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/4108/72035 від 11.05.2012р. виконав належним чином, на виконання договору, надав відповідачу 105 700грн. в якості суми кредиту, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 67-76). Відповідач заборгованість по кредиту погасив повністю з простроченням платежів, сплативши позивачеві 107 163грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 67-76), внаслідок чого на момент судового розгляду справи заборгованість останнього перед позивачем по картковому кредиту за договором про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/4108/72035 від 11.05.2012р., яка виникла за період з 31.05.2012р. по 27.11.2013р., склала 3 269,25грн. боргу зі сплати комісії, 483,47грн. боргу за безготівкові платежі, 1 243,06грн. боргу зі сплати страхових платежів, 20 705,76грн. (22 168,76грн. - 1 463грн., зарахування погашення заборгованості в порядку п. 5.1. додаткового договору № 1 від 11.05.2012р.) боргу зі сплати відсотків, нарахованих за дозволеним овердрафтом, 486,67грн. боргу зі сплати відсотків, нарахованих за недозволеним овердрафтом, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 67-76).

02.12.2012р. позивач, з метою досудового врегулювання спору, звернувся до відповідача з вимогою про дострокове виконання грошових зобов'язання від 02.12.2013р. (а.с. 46), згідно якої просив останнього погасити заборгованість за договором, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 116), є вимоги про стягнення 29 151,21грн. заборгованості по картковому кредиту за договором про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/4108/72035 від 11.05.2012р., яка виникла за період з 31.05.2012р. по 27.11.2013р., з яких: 3 269,25грн. боргу зі сплати комісії, 483,47грн. боргу за безготівкові платежі, 1 243,06грн. боргу зі сплати страхових платежів, 22 168,76грн. боргу зі сплати відсотків, нарахованих за дозволеним овердрафтом, 486,67грн. боргу зі сплати відсотків, нарахованих за недозволеним овердрафтом, 1 500грн. штрафу.

Суд встановив, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за договором про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/4108/72035 від 11.05.2012р. виконав належним чином, на виконання договору, надав відповідачу 105 700грн. в якості суми кредиту, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 67-76); відповідач заборгованість по кредиту погасив повністю з простроченням платежів, сплативши позивачеві 107 163грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 67-76), внаслідок чого на момент судового розгляду справи заборгованість останнього перед позивачем по картковому кредиту за договором про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/4108/72035 від 11.05.2012р., яка виникла за період з 31.05.2012р. по 27.11.2013р., склала 3 269,25грн. боргу зі сплати комісії, 483,47грн. боргу за безготівкові платежі, 1 243,06грн. боргу зі сплати страхових платежів, 20 705,76грн. (22 168,76грн. - 1 463грн., зарахування погашення заборгованості в порядку п. 5.1. додаткового договору № 1 від 11.05.2012р.) боргу зі сплати відсотків, нарахованих за дозволеним овердрафтом, 486,67грн. боргу зі сплати відсотків, нарахованих за недозволеним овердрафтом, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 67-76).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 269,25грн. боргу зі сплати комісії, 483,47грн. боргу за безготівкові платежі, 1 243,06грн. боргу зі сплати страхових платежів, 20 705,76грн. боргу зі сплати відсотків, нарахованим за дозволеним овердрафтом, 486,67грн. боргу зі сплати відсотків, нарахованих за недозволеним овердрафтом є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 1 463грн. боргу зі сплати відсотків, нарахованих за дозволеним овердрафтом суд відмовляє, у зв'язку з тим, що у відповідності до п. 5.1. додаткового договору № 1 від 11.05.2012р., сплачені позивачем грошові кошти у розмірі 1 463грн., понад суму боргу відповідача за кредитом, підлягають зарахування в рахунок існуючого боргу зі сплати відсотків за користування кредитом.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 500грн. штрафу за кожен випадок прострочення виконання грошових зобов'язань на підставі п. 5. додаткової угоди № 1 від 16.04.2013р. за порушення строків оплати.

Відповідно до п. 11.2. додаткового договору № 1 від 11.05.2012р. за кожний випадок прострочення виконання грошових зобов'язань за договором, позичальник сплачує кредитору неустойку у фіксованому розмірі 100грн. Сплата неустойки не звільняє позичальника від виконання прострочених зобов'язань за договором.

Суд встановив, що зазначений в п. 11.2. додаткового договору № 1 від 11.05.2012р. 100грн. за кожний випадок прострочення виконання грошових зобов'язань за своєю правовою природою є штрафом (господарсько-правовою санкцію у зв'язку з неналежним виконанням боржником грошового зобов'язання).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи те, що, відповідач за період з липня 2012р. по грудень 2012р., в лютому 2013р., з квітня 2013р. по листопад 2013р. (всього 15 місяців) щомісячно допускав прострочення виконання зобов'язань за договором, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 500грн. (100грн. * 15, кількість місяців, в яких допущено прострочення виконання зобов'язання) штрафу є такою, що підлягає задоволенню судом.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі № 06/5026/1052/2011 та постанові Вищого господарського суду України від 19.12.2012р. у справі № 5019/1287/12.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 3 269,25грн. боргу зі сплати комісії, 483,47грн. боргу за безготівкові платежі, 1 243,06грн. боргу зі сплати страхових платежів, 20 705,76грн. боргу зі сплати відсотків, нарахованим за дозволеним овердрафтом, 486,67грн. боргу зі сплати відсотків, нарахованих за недозволеним овердрафтом та 1 500грн. штрафу є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, Печерський район, вул. Лєскова, буд. 9; ідентифікаційний код 14305909) 3 269 (три тисячі двісті шістдесят дев'ять гривень) 25 коп. боргу зі сплати комісії, 483 (чотириста вісімдесят три гривні) 47 коп. боргу за безготівкові платежі, 1 243 (одну тисячу двісті сорок три гривні) 06 коп. боргу зі сплати страхових платежів, 20 705 (двадцять тисяч сімсот п'ять гривень) 76 коп. боргу зі сплати відсотків, нарахованим за дозволеним овердрафтом, 486 (чотириста вісімдесят шість гривень) 67 коп. боргу зі сплати відсотків, нарахованих за недозволеним овердрафтом, 1 500 (одну тисячу п'ятсот гривень) 00 коп. штрафу та 1 657 (одну тисячу шістсот п'ятдесят сім гривень) 40 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 18.03.2014р.

Суддя П.В. Горбасенко