Ухвала суду № 37692116, 24.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18645/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Петрика І.Й., Собківа Я.М., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування Рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

07 червня 2010 року між Позивачем та Компанією "Takerng Pineapple Industrial Co., Ltd" (Таїланд) укладено зовнішньоекономічний контракт №070610, згідно якого на митну територію України ввезено ананаси консервовані шматочками без додання спирту, у легкому сиропі з додаванням цукру, в первинних упаковках із металу у кількості 31200 ж/б (24 шт. х 565 мл (вага фруктів 340 гр), чиста вага з сиропом 17628 кг за визначеною Позивачем митною вартістю 13875 доларів США (0,7871 доларів США за 1 кг.), про що зазначено декларантом у вантажно-митній декларації від 24.05.2013 №100250000/2013/028061.

Відповідно до графи 44 митної декларації для підтвердження заявлених відомостей Позивачем було подано також наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR); коносамент (Bill of Lading); документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 02.04.2013 року №92-210; рахунок-фактуру (інвойс); пакувальний лист; зовнішньоекономічний контракт від 07.06.2010 року №070610; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №5; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №7; калькуляцію; довідку про проведення декларування валютних цінностей; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу "Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено"); інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампів "Ввезення в Україну дозволено", або "Транзит по Україні дозволено", або "Вивезення з України дозволено"); інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу "Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено"); сертифікат про походження товару форми А; сертифікат якості.

За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів Відповідач 24.05.2013 року направив декларанту Позивача електронне повідомлення про надання додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої ст. 53 Митного кодексу України - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Листом № 387 від 24.05.2013 року декларант ОСОБА_2 додатково надала митному органу наступні документи: документ, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів № 1599 від 02.04.2013 року; довідку транспортних витрат № 92-210 від 02.04.2013 року; виписку з бухгалтерської документації б/н від 19.02.2013 року; комерційну пропозицію б/н від 15.01.2013 року; прайс-лист б/н від 08.04.2013 року.

Крім цього, декларант повідомила, що надати експортну декларацію та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини на момент надіслання вищевказаного листа немає можливості.

Рішенням Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 24.05.2013 №100250000/2013/500265/1 митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом до рівня 0,9146 доларів США за 1 кг ананасів консервованих шматочками, без додання спирту, у легкому сиропі з доданням цукру, в первинних упаковках із металу.

Коригування митної вартості товару стало підставою для видання Відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.05.2013 року №100250000/2013/30299.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої - третьої ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення; документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Викладене свідчить про те, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, зокрема у разі відсутності у документах всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як зазначено в Рішенні про коригування митної вартості від 24.05.2013 року, метод 2-а не був використаний у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари; метод 2-б не використаний у зв'язку з відсутністю цінової інформації на подібні товари; методи 2-в та 2-г не використані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості; митна вартість визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Зазначено, що процедура консультацій між митним органом та декларантом проведена, що заперечується Позивачем, підтвердженням чого є пояснення декларанта позивача від 24.05.2013 року (а.с. 101).

Під час розгляду справи колегією суддів не встановлено та Відповідачем не доведено неповноти, недостовірності чи недостатності наданих Позивачем з первинною митною декларацією від 24.05.2013 року № 100250000/2013/028061 документів та наведених в них відомостей для цілей застосування першого методу; наявності визначених частиною першою ст. 58 та частиною другою ст. 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та наявності обставин, визначених частиною шостою ст. 54 Митного кодексу України (щодо наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів) для відмови у митному оформленні товару із застосуванням першого методу, а отже і підстав для застосування положень частини третьої ст. 57 (щодо застосування наступного методу) та частини третьої ст. 58 Митного кодексу України для застосування резервного методу митного оформлення.

Зокрема, надані Позивачем під час митного оформлення документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну товару, у тому числі про транспортну складову митної вартості, які у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості/складових митної вартості, необхідні для їх застосування за першим методом.

Наявні відомості та документи, у тому числі додатково надані Позивачем на вимогу митного органу, не дають підстав для сумніву щодо повноти та обґрунтованості числових значень митної вартості товару, що, у свою чергу, зумовлює висновок про безпідставність прийнятого Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/500265/1 від 24.05.2013 року.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення сам по собі не може розцінюватися як заниження Позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того, Відповідачем не підтверджено належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих Позивачем документах розбіжностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за результатами дослідження сукупності наданих Позивачем для митного оформлення документів не вбачається обставин та відомостей, які б зумовлювали виникнення об'єктивного сумніву у задекларованій Позивачем митної вартості, у зв'язку з чим Рішення про коригування митної вартості товарів від 24.05.2013 №100250000/2013/500265/1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 03 березня 2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.