Ухвала суду № 37684616, 27.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/13305/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Володимир-Волинський цукровий завод" до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Відкрите акціонерне товариство "Володимир-Волинський цукровий завод" (далі - ВАТ "Володимирцукор") звернулось до суду з позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Володимир-Волинська ОДПІ) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року позов ВАТ "Володимирцукор" задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року апеляційні скарги Володимир-Волинської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Володимир-Волинська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ВАТ "Володимирцукор" в задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Володимир-Волинською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Володимирцукор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року. За результатами перевірки складено акт №370/23-00372664 від 22 квітня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення ВАТ "Володимирцукор" вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2, п. 5.3, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.2 п. 8.2, п. 8.3, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п. 11.2 ст. 11, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 935351, 00 грн., в тому числі за III квартал 2010 року занижено на суму 3654643, 00 грн. і за IV квартал 2010 року завищено на суму 2719292, 00 грн.; пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.3, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4071768, 00 грн. за вересень 2010 року.

На підставі акта перевірки 11 травня 2011 року Володимир-Волинською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення: №0000162302/23-6093 про збільшення ВАТ "Володимирцукор" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1849011, 75 грн. (в тому числі: за основним платежем 935351, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 913660, 75 грн.); та №0000172302/23-6094 про збільшення ВАТ "Володимирцукор" суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 5089710, 00 грн. (в тому числі: за основним платежем 4071768, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1017942, 00 грн.).

Відповідно до п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ВАТ "Володимирцукор" та ТОВ КФ "Українські ласощі", ТОВ "Інвесттрейд", ТОВ "Агрокапітал-7" були укладені договори на надання послуг по переробці цукру-сирцю. За наслідками наданих послуг були складені акти виконаних робіт, які підписані сторонами, а також були виписані податкові та видаткові накладні в адресу замовників, у яких зазначено вартість наданих послуг за кількістю переробленої сировини та суму ПДВ, що включена у вартість таких послуг. Згідно договорів вихід готової продукції з одиниці сировини встановлюється в актах виконаних робіт на підставі формули, вказаної в п. 1.4 договору з врахуванням фактичних даних якості сировини, підтвердженої відповідними документами. Остаточна вартість наданих ВАТ "Володимирцукор" послуг по переробці цукру-сирцю встановлюється актами виконаних робіт.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що в період переробки ВАТ "Володимирцукор" цукру-сирцю ТОВ "Агрокапітал-7" та ТОВ "Інвесттрейд" несвоєчасно здійснювали поставку сировини, внаслідок чого ВАТ "Володимирцукор" понесло додаткові витрати на енергоносії та тару, що підтверджується наявними актами про нерегулярне постачання сировини, актами виконаних робіт, якими встановлено розмір додаткових витрат ВАТ "Володимирцукор", претензіями та вимогами на адресу замовників ТОВ "Агрокапітал-7" та ТОВ "Інвесттрейд" з вимогою провести розрахунки по додатково понесених витратах, та рішеннями Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2011 року та 01 червня 2011 року, якими стягнуто з поручителів за зобов'язаннями по договорах на переробку цукру-сирцю суми додаткових витрат, понесених ВАТ "Володимирцукор" внаслідок нерегулярної поставки сировини.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що в діях ВАТ "Володимирцукор" немає порушень в частині непроведення коригування валових витрат за III квартал 2010 року вартості вугілля, вапнякового каменю та мішків поліпропіленових, а також податкового кредиту на суму ПДВ в розмірі 4071768, 00 грн., що сплачена в ціні придбаного вугілля, вапнякового каменю та мішків поліпропіленових.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що ВАТ "Володимирцукор" правомірно включило до складу податкового кредиту за відповідні періоди суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням вугілля, вапнякового каменю та мішків поліпропіленових, оскільки придбані товари використовувались в межах господарської діяльності, а тому висновки Володимир-Волинської ОДПІ про непроведення ВАТ "Володимирцукор" коригування валових витрат в III кварталі 2010 року є необґрунтованими.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ВАТ "Володимирцукор".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров