Постанова № 37683767, 18.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р. Справа № 820/12051/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2013р. по справі № 820/12051/13-а

за позовом Відділу державної виконавчої служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області

до Куп'янської міжрайонної прокуратури Харківської області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Відділ державної виконавчої служби Куп'янського міського міськрайонного управління юстиції (в подальшому - ВДВС) звернувся до суду з позовом до Куп'янської міжрайонної прокуратури Харківської області (в подальшому - Прокуратура), в якому просить скасувати постанову Куп'янського міжрайонного прокурора про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням законів № б/н від 19 листопада 2013 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 р. зазначений позов задоволено частково, а саме: скасовано постанову Куп'янської міжрайонної прокуратури Харківської області від 19 листопада 2013 р.«Про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів» в частині проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів при примусовому стягненні адміністративних штрафів за рішеннями суду; в іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20грудня 2013 р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на не повне дослідження наявних в матеріалах справи доказів та невірне застосування норм Закону України «Про прокуратуру» та Закону України «Про виконавче провадження».

Сторони в судове засіданні не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 19 листопада 2013 р. відповідачем із посиланням на положення ч.1 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» та наказу Генерального прокурора №3гн від 07 листопада 2012 р. «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів» прийнято Постанову б/н «Про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосування законів», якою постановив провести перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів з залученням представника ВДАІ Куп'янського МВ ГУМВС України в Харківській області у відділі Державної виконавчої служби Куп'янського МРУЮ Харківської області при примусовому стягненні адміністративних штрафів до бюджету. Згідно штампу вхідної кореспонденції зазначена постанова надійшла до ВДВС 20 листопада 2013 р. (а. с. 7-9).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова від 19 листопада 2013 р.«Про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів» в частині проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів при примусовому стягненні адміністративних штрафів за рішеннями органів ДАІ є обґрунтованою та не підлягає скасуванню, а в частині проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів при примусовому стягненні адміністративних штрафів за рішеннями суду підлягає скасуванню, так як відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови не виконав вимоги чинного законодавства в частині призначення перевірки щодо дотримання законодавства при виконанні рішень суду у справах про стягнення штрафів.

Колегія суддів частково не погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону України «Про виконавчу службу та частиною 6 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що контроль за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.

Згідно ч. ч. 1, 9 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом. Виїмка документа виконавчого провадження здійснюється виключно за рішенням суду. При проведенні виїмки оригіналу виконавчого документа чи виконавчого провадження суд у своєму рішенні зазначає про зупинення виконавчого провадження.

Вичерпний перелік посадових осіб, які мають право здійснювати перевірку законності виконавчого провадження визначений у статті 84 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно з якою здійснювати перевірку законності виконавчого провадження мають право: 1) директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби; 2) заступники начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі - начальники управлінь державної виконавчої служби, їх заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень таких управлінь і районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, підпорядкованих зазначеним управлінням юстиції.

Статтею 121 Конституції України та частиною статтею 5 Закону України «Про прокуратуру», визначено функції, які покладаються на прокуратуруУкраїни, а саме:1) підтримання державного обвинувачення в суді;2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.

Пунктом 9 розділу XV «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Конституції України встановлено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Згідно ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»,перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до повноважень прокуратури України не віднесено нагляд за законністю виконавчого провадження у цивільних, господарських та адміністративних справах. Такий нагляд поширюється лише на виконання судових рішень у кримінальних справах, які пов'язані із обмеженням особистої свободи громадян.

Наведені висновки узгоджується з,викладеною в постанові Верховного Суду України від 21 лютого 2011 р. № 21-10а11, правовою позицією Верховного Суду України з даних правовідносин, якою визначено, що у Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1)Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі «Горнс біпроти Греції» суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 р. зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». При цьому Закон України «Про прокуратуру», як і інші джерела національного законодавства України, не наділяє прокуратуру повноваженнями щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів у ході судового провадження.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції,щоположеннями Закону України «Про прокуратуру» не встановлено обмежень щодо предмету проведення перевірок органами прокуратури у сфері нагляду за додержанням та застосуванням законів при примусовому стягненні адміністративних штрафів за рішеннями органів ДАІ з наступних підстав.

Так, статтею 121 Конституції України та статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», визначений вичерпний перелік функцій прокуратури, серед яких відсутня функція здійснення нагляду за органами державної виконавчої служби.

Посилання суду першої інстанції на пункт 9 розділу XV «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Конституції України, що прокуратура продовжує здійснювати нагляд за додержанням і застосуванням законів державною виконавчою службою є безпідставними, оскільки відповідно до цієї норми таку функцію прокуратурамогла здійснювати лише - до введення в дію закону, що регулює діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів.

Станом на теперішній час діяльність органів державної виконавчої служби регламентується Законами України «Про виконавчу службу» та «Про виконавче провадження», тобто, є спеціальні закони, якими не передбачено право прокуратури здійснювати нагляд за додержанням і застосуванням законів державною виконавчою службою. Навпаки частиною 9 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена заборона втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги ВДВС про скасування постанови Куп'янського міжрайонного прокурора про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням законів № б/н від 19 листопада 2013 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїни, колегіясуддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2013р. по справі № 820/12051/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позов Відділу державної виконавчої служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області до Куп'янської міжрайонної прокуратури Харківської області про скасування рішення.

Скасувати постанову Куп'янського міжрайонного прокурора про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням законів № б/н від 19 листопада 2013 р.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.