Постанова № 37667134, 14.03.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2014 року Справа № 803/397/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Ковальчук М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (далі - УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області) звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій в сумі 340,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що актом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області № 2794, № 2795 від 07.06.2012 року встановлено факт неподання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду України відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2007, 2008 роки, у зв'язку з чим встановлено порушення відповідачем пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та накладено фінансові санкції в розмірі 340, 00 грн. відповідно до рішень позивача від 07.06.2012 року №2794, № 2795 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.

У встановлений в рішенні строк відповідач фінансові санкції не сплатив, у зв'язку з чим позивачем було сформовано та передано до відділення державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області вимогу про сплату боргу №Ф-209У від 07.07.2012 року, на підставі якої було відкрите виконавче провадження. Однак, постановою державного виконавця від 27.11.2013 року виконавчий документ був повернутий стягувачеві з причин відсутності у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

На підставі вищевикладеного УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 непогашену суму заборгованості по сплаті фінансових санкцій в сумі 340, 00 грн. в судовому порядку.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте в позовній заяві позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

Відповідач заперечень на позов не подав, в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про отримання 06.03.2014 року рекомендованого відправлення.

За таких обставин судовий розгляд справи здійснювався у відсутності представника позивача, відповідача на підставі наявних у ній доказів у порядку відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як передбачено частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Відповідно до пункту 7 Розділу VIII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (надалі - Закон України №1058-IV ).

Відповідно до статті 1 Закону України №1058-IV страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що 15.05.2007 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Ковельською районною державною адміністрацією, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 091594 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області як платник страхових внесків.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №7-6 від 10.06.2004 року (чинного на момент виникнення правовідносин) страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.

Згідно з пунктом 5 частини 9 статті 106 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» начальником Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області були винесені рішення № 2794, № 2795 від 07.06.2012 року про застосування до позивача фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України за 2007-2008 роки, всього в сумі 340, 00 грн.

Вказані рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувались і на час розгляду справи є чинними.

Оскільки відповідач після отримання рішень про застосування фінансових санкцій їх не сплатив, позивачем було сформовано та передано до відділення державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області вимогу про сплату боргу №Ф-209У від 07.07.2012 року, на підставі якої було відкрито виконавче провадження.

Однак, 27.11.2013 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві з причин відсутності у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

Частиною 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Враховуючи, що на момент розгляду справи відповідачем доказів про сплату фінансових санкцій в сумі 340,00 грн. не подано, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вказаних фінансових санкцій відповідно до прийнятого рішення у примусовому порядку.

Керуючись статтями 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Незалежності, 101, р/р 25602711362739, філія Волинського обласного управління ВАТ "Ощадбанк", МФО 303398, код ЄДРПОУ 37788984) заборгованість по сплаті фінансової санкції в сумі 340 (триста сорок) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ф.А. Волдінер