Постанова № 37650330, 13.03.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2014 року Справа № 904/7590/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Губенко Ю.Е.

за участі представників сторін:

від позивача: Зорич Г.А., представник, довіреність б/н від 11.11.13р.;

від відповідача: Шевелєва А.А., представник, довіреність б/н від 28.08.13р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2013р. у справі № 904/7590/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка", м. Дніпропетровськ

про стягнення 277 776,37 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2013 року у справі № 904/7590/13 (суддя Петренко Н.Е.) позов позивача задоволено в повному обсягу та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" заборгованість з орендної плати за травень 2013 року в розмірі 6 606,82 грн. (шість тисяч шістсот шість грн. 82 коп.), заборгованість з плати за сервісне обслуговування приміщення з квітня по травень 2013 року в розмірі 54 623,96 грн. (п'ятдесят чотири тисячі шістсот двадцять три грн. 96 коп.), штраф за дострокове розірвання договору в односторонньому порядку в розмірі 200 158,40 грн. (двісті тисяч сто п'ятдесят вісім грн. 40 коп.), штраф за прострочення сплати за сервісні послуги в розмірі 16 387,19 грн. (шістнадцять тисяч триста вісімдесят сім грн. 19 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 555, 53 грн. (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 53 коп.).

Не погодившись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" подало апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний господарський суд скасувати повністю рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2013 року у справі № 904/7590/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача частково та стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату за травень 2013р.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та порушення господарським судом під час прийняття оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник зокрема вказує, що сторони погодили двостороннє дострокове розірвання договору суборенди № 84-К від 11.04.2012р., тому застосування до відповідача штрафних санкцій за одностороннє розірвання цього договору є безпідставним. Позивачем не доведено належними доказами надання відповідачу рахунків на оплату сервісних послуг та актів прийому-передачі сервісних послугза квітень, травень 2013р., що свідчить про порушення позивачем своїх зобов'язань за договором суборенди та про відсутність підстав як для оплати таких послуг відповідачем, так і оплати штрафних санкцій. Окрім цього, скаржник зазначає про невідповідність умовам договору суборенди № 84-К від 11.04.2012р. здійсненого позивачем розрахунку вартості сервісних послуг за квітень, травень 2013р., зокрема щодо водозабезпечення та енергопостачання.

УхвалоюДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" прийнята до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 04.02.2014 року.

У судовому засіданні по справі оголошувались перерви з 04.02.2014р. по 20.02.2014р. та з 20.02.2014р. по 13.03.2014р.

У судових засіданнях по справі представники скаржника доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсягу, а представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Так, позивач вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною. При цьому позивач посилається на те, що розірвання договору суборенди № 84-К від 11.04.2012р., укладеного між сторонами, відбулося за ініціативою відповідача та без згоди позивача, тому за умовами цього договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф за його дострокове розірвання. Відповідач з квітня 2013р. відмовився від одержання рахунків та актів прийому-передачі сервісних послуг, але за умовами договору суборенди не одержання рахунків та актів не звільняє відповідача від оплати, наданих останньому сервісних послуг. Вартість же спірних сервісних послуг повністю відповідає умовам договору суборенди, а заперечення відповідача щодо необґрунтованості розрахунку сервісних послуг спростовуються матеріалами справи.

Під час розгляду апеляційної скарги, скаржником також було заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі за апеляційної скаргою ТОВ «Мобілочка» до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/767/14, яка порушена господарським судом м. Києва за позовом ТОВ «Мобілочка» до ТОВ "Форум-Менеджмент Груп" про визнання недійсним частини п. 12.5 договору суборенди № 84-К від 11.04.2012р.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 79 ГПК України, яка передбачає зупинення провадження у справі лише у випадку неможливості розгляду справи до вирішення пов'язаної з неї іншої справи, що розглядається іншим судом, наявності чого не вбачається, виходячи з обставин даної справи, апеляційний суд вважає вищенаведене клопотання скаржника безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. При цьому, апеляційний суд враховує, що у випадку задоволення вищенаведеного позову, відповідач не позбавлений права на звернення до суду з заявою про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника та позивача, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 11.04.12р. між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) був укладений договір суборенди № 84-К (надалі - Договір суборенди), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач зобов'язується передати в суборенду, а відповідач зобов'язується прийняти, згідно з умов цього Договору, нежитлове приміщення (офіс 2/401), план якого наведений у Додатку № 1 до цього Договору, розташоване на четвертому поверсі будівлі за адресою: Україна, місто Київ, проспект Московський, 9 (будівля під літерою "Р"). Право позивача на передачу приміщення в суборенду передбачені умовами укладеного з орендодавцем (власником будівлі) договору оренди від 12.03.12р., посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 1075.

Сума оцінки переданого в суборенду майна визначається відповідно до відповідної вартості з урахуванням індексації, та становить 659455,71 грн.

Для цілей розрахунків, обумовлених в п. 1.4. цього Договору, використовується площа приміщення, що дорівнює 422 кв.м. плюс фактор приміщень спільного користування в розмірі 10% площі, що дорівнює 42,20кв.м., всього 464,20кв.м.

Пунктом 1.2.1. Договору суборенди передбачено, що строк суборенди становить з 11.05.2012р. до 08.05.2015р.

В п. 1.2.2. Договору суборенди зазначено про те, що з дня підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення відповідач має право користуватися приміщенням у відповідності до мети суборенди.

Мета суборенди є використання як офісне приміщення (п. 1.3. Договору суборенди).

Відповідно до п. 1.4.1. Договору суборенди, відповідач сплачує позивачу орендну плату, яка становить 7 413,27 грн., ПДВ - 1 482,65 грн., всього - 8 895,92 грн. за один повний календарний місяць суборенди, що є еквівалентом 1 114,08 доларів США з ПДВ по офіційному курсу НБУ (7,985 грн. за 1 долар США) на день укладення Договору, наступним чином:

Протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення, відповідач сплачує орендну плату за період з дня підписання акту прийому - передачі приміщення по останній день поточного місяця (з урахуванням дня передачі). Розмір орендної плати за вказаний період визначається у відповідності до вищевказаної суми на підставі розрахунку наступним чином: орендна плата за один повний календарний місяць суборенди поділена на кількість днів у місяці, в якому відбулась передача приміщення, помножена на кількість днів що залишились до кінця місяця, включаючи день передачі (п. 1.4.2. Договору суборенди).

Пунктом 1.4.3. Договору суборенди передбачено, що наступні платежі сплачуються авансом щомісячно в термін з 1 (першого) по 5 (п'яте) число поточного (розрахованого) місяця.

Відповідно до п. 2.1. Договору суборенди, відповідач зобов'язується сплачувати позивачу:

- орендну плату, згідно з умовами цього договору (п. 2.1.1. Договору суборенди);

- плату за сервісне обслуговування, згідно з умовами цього договору (п. 2.1.2. Договору суборенди);

- плату за послуги, які надаються позивачем відповідачу за вимогою останнього і не включені до переліку сервісних послуг, встановленого цим Договором. Вартість, порядок надання, а також порядок та строки оплати таких послуг, обумовлюється додатковою угодою сторін (п. 2.1.3. Договору суборенди).

Як зазначено в п. 2.2. Договору суборенди, при здійсненні платежів, згідно з цим Договором, плата повинна здійснюватись у гривнях, у зазначений строк, безпосередньо на банківський рахунок позивача. Всі платежі, з винятком платежу, передбаченого п. 2.1.1. цього Договору, здійснюються на підставі рахунків, виставлених позивачем. Рахунки, що виставляються позивачем, будуть вважатись наданими відповідачу належним чином, якщо їх направлено одним із наступних способів: 1) вручено відповідачу з обов'язковою відміткою в Реєстрі позивача; 2) за допомогою підприємств поштового зв'язку.

У випадку неотримання рахунку або його втрати до моменту проведення оплати по ньому, відповідач зобов'язаний сплачувати платежі згідно отриманого рахунку за попередній період або, за його відсутності - згідно умов Договору, та в строк до 3 (трьох) календарних днів до закінчення строків для сплати, передбачених пп. 1.4.3., п. 3.1. Договору письмово звернутись до позивача з проханням надати рахунок повторно. Після отримання рахунку за таким зверненням відповідач зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку сплатити на користь позивача різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, що зазначена в наданому позивачем рахунку. У випадку відсутності звернення відповідача до позивача щодо повторного надання рахунку/рахунків у передбачений вище термін, вони вважаються такими, що отримані відповідачем в повному обсязі та підлягають оплаті згідно умов Договору.

Пунктом 3.1. Договору суборенди передбачено, що відповідач сплачує позивачу вартість спожитих послуг щомісячно з 1 по 5 число наступного за поточним (розрахунковим) місяцем.

Відповідно до п. 3.2. Договору суборенди, позивач щомісячно (до першого числа місяця, наступного за тим, в якому надавали послуги) надає відповідачу два примірники Акту прийому-передачі сервісних послуг за поточний місяць з розрахунком їх місячної вартості, а також виставляє рахунок на їх оплату. Відповідач, не пізніше 5 числа місяця, наступного за поточним, підписує зазначені примірники Акту, та повертає один примірник позивачу. Якщо протягом зазначеного строку відповідач не повертає підписаний Акт або не направить мотивовані претензії щодо якості послуг, послуги вважаються наданими належним чином.

Згідно з п. 3.3. Договору суборенди, сума плати за сервісне обслуговування залежить від зміни місячного обсягу спожитих послуг та від тарифів на електричну та теплову енергію, газ, водопостачання та водовідведення, або на інші послуги, зазначені в п. 3.4. цього Договору.

Пунктом 3.4. Договору суборенди встановлено, що відповідач зобов'язується здійснювати сервісне обслуговування згідно умов цього договору. Сторони домовились, що за попереднім розрахунком вартість всіх зазначених в п. 3.4. цього договору експлуатаційних послуг (крім вартості спожитої суборендарем електроенергії) становить 40,00грн., ПДВ 8,00грн., всього 48,00грн. за 1 кв.м. приміщення за місяць.

Пунктом 12.1. Договору суборенди передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та вимогами цього Договору.

У випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендної плати з урахуванням ПДВ, встановленої цим Договором (порушення умов п. 1.4. Договору), відповідач зобов'язується сплатити позивачу неустойку в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, включаючи день фактичної оплати, в тому числі ПДВ (п.12.2. Договору суборенди).

Відповідно до п. 12.3. Договору суборенди, у випадку несвоєчасної сплати відповідачем плати за сервісне обслуговування приміщення з урахуванням ПДВ (порушення умов п. 3 цього Договору) відповідач, в залежності від строку прострочення, сплачує позивачу штраф в розмірі:

а) за прострочення від 2 до 5 календарних днів від встановленого строку - 10% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг;

б) за прострочення від 6 до 10 календарних днів від встановленого строку - 20% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг;

в) за прострочення більше 10 календарних днів від встановленого строку - 30% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг, в тому числі ПДВ.

Строк прострочення обліковується в календарних днях, починаючи з дня, наступного за останнім днем строку оплати (п. 3.1. Договору) та закінчуючи днем фактичної оплати.

В п. 12.5. Договору суборенди зазначено про те, що у випадку дострокового припинення дії цього Договору з ініціативи відповідача, або у випадку дострокового припинення дії цього Договору внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань, встановлених цим Договором, відповідач зобов'язується сплатити позивачу штраф в розмірі 200 158,40 грн., що є еквівалентом 25 066,80 доларів США на день укладання Договору, в гривнях по офіційно встановленому курсу НБУ на день припинення дії цього Договору з урахуванням п. 2.3. цього Договору, крім того ПДВ.

Згідно з п. 12.6. Договору суборенди, положення про сплату штрафу, встановлене у п. 12.6. цього Договору, не застосовується у разі дострокового припинення дії Договору за згодою сторін, та/або з причин, вказаних у розділі 9 цього Договору.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом строку суборенди, визначеного цим Договором, а в частині розрахунків - до повної оплати відповідачем заборгованості по орендній платі та іншими платежами за цим договором (п.16.1. Договору суборенди).

Відповідно до п. 16.5. Договору суборенди, відповідач має право в односторонньому порядку припинити дію цього Договору, з обов'язковим наданням позивачу письмового повідомлення за 2 місяці до дня такого припинення, при виконанні умов п. 12.6 Договору. Зазначене повідомлення буде вважатися наданим позивачу належним чином, якщо воно направлено одним з наступних способів: - надано позивачу з обов'язковою реєстрацією позивачем вхідного листа; - за допомогою послуг підприємства поштового зв'язку або кур'єрської служби з поміткою про отримання.

Повернення приміщення здійснюється у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

На виконання умов вищезазначеного Договору суборенди позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду приміщення, яке знаходиться в належному стані, відповідає санітарним і протипожежним нормам, що підтверджує підписаний повноважними представниками сторін Акт прийому - передачі нежитлового приміщення від 11.05.2012р.

22.04.2013р. відповідачем надано позивачеві листа за № 22-1/04, яким повідомлено про дострокове розірвання Договору суборендиу зв'язку зі складним фінансовим становищем. У листі, також висловлено прохання розглянути можливість розірвання Договорів за взаємною згодою сторін.

У відповідь на вищенаведений лист позивачем надано відповідачеві лист від 07.05.2013р. за № 576, відповідно до якого відповідачу надана можливість дострокового розірвання Договору суборенди з 23.05.13р., а не через 2 місяці, як встановлено п. 16.5. Договору суборенди та можливість не приведення суборендованих приміщень в первинний стан, так як зазначено в п. 7.3. Договору суборенди. Також цим листом попереджено відповідача про застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання Договору суборенди, оскільки сумою штрафу покриваються витрати на проведення ремонтних робіт в приміщеннях та простій приміщення в зв'язку з пошуком нових суборендарів.

Таким чином, ініціатором розірвання Договору суборенди був саме відповідач, а позивачем не задоволено прохання відповідача щодо розірвання договору за взаємною згодою сторін (будь-які документальні підтвердження цьому в матеріалах справи відсутні та заперечуються позивачем). Навпаки в листі від 07.05.2013р. № 576 позивач наполягає на сплаті штрафу за дострокове розірвання Договору суборенди. Встановлення ж позивачем у наведеному листі певних умов повернення орендованого приміщення та оформлення між сторонами 23.05.2013р. акту приймання-передачі нежитлового приміщення, укладеного у відповідності з Договором суборенди № 84-К від 11.04.2012р., на думку колегії суддів, свідчить не про взаємне з відповідачем волевиявлення позивача на дострокове припинення дії Договору суборенди, а про врегулювання в позасудовому порядку питань, пов'язаних з достроковим припиненням дії договору на вимогу відповідача.

За наведених обставин та виходячи з приписів ст.ст. 526, 549, 611, 627, 629 ЦК України, ст.ст. 230, 231 ГК України, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про правомірність застосування позивачем до відповідача штрафу за дострокове розірвання Договору суборенди з ініціативи останнього у розмірі 200 158,40 грн., який встановлений п.п. 12.5 та п.п. 16.5 цього договору.

При цьому, апеляційний суд враховує, що як вбачається зі змісту Договору суборенди та пояснень сторін, у п.п. 12.6, 16.5. договору та листі позивача від 07.05.2013р. № 576 міститься описка щодо зазначення пункту Договору суборенди, яким встановлені штрафні санкції за дострокове припинення дії договору з ініціативи суборендаря, та яким є п.п. 12.5 Договору суборенди, а не п.п. 12.6.

З огляду на приписи ст. 204 ЦК України, відхиляються апеляційним судом і доводи скаржника щодо невідповідності вимогам чинного законодавства умов п. 12.5 Договору суборенди. Так, на час розгляду апеляційної скарги, відповідачем не надано доказів визнання судом недійсним п. 12.5 зазначеного договору.

Обгрунтованим є оскаржуване рішення і в частині стягнення з відповідача орендної плати за травень 2013р. у сумі 6606,82грн; плати за сервісне обслуговування приміщення за квітень-травень 2013р.у сумі 54 623,93грн. та штрафу за прострочення сплати за сервісні послуги у сумі 16 387,19грн.

Так, згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 3 ст. 774 ЦК України, передбачено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні за змістом норми містяться і у ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано відповідачем, останнім не було виконано своїх грошових зобов'язань, встановлених Договором суборенди, зі сплати орендної плати за травень 2013р., розрахованої до дати повернення приміщення (включаючи день підписання акту прийому-передачі), тобто до 23.05.13р. у сумі 6 606,82грн. та плати за сервісне обслуговування приміщення за квітень-травень 2013р., що була нарахована до дати повернення приміщення (включаючи день підписання акту прийому-передачі), тобто до 23.05.13р. у сумі 54 623,93грн.

Доводи ж скаржника щодо не надання йому рахунків на оплату сервісних послуг та актів прийому-передачі сервісних послуг за квітень, травень 2013р. апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до абзацу 2 п. 2.2. Договору суборенди, у випадку неотримання рахунку або його втрати до моменту проведення оплати по ньому, відповідач зобов'язаний сплачувати платежі згідно отриманого рахунку за попередній період або, за його відсутності - згідно умов Договору, та в строк до 3 (трьох) календарних днів до закінчення строків для сплати, передбачених п. 1.4.3., п. 3.1. Договору письмово звернутись до позивача з проханням надати рахунок повторно. Після отримання рахунку за таким зверненням відповідач зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку сплатити на користь позивача різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, що зазначена в наданому позивачем рахунку. У випадку відсутності звернення відповідача до позивача щодо повторного надання рахунку/рахунків у передбачений вище термін, вони вважаються такими, що отримані відповідачем в повному обсязі та підлягають оплаті згідно умов.

Доказів звернення відповідача до позивача щодо повторного надання рахунків матеріали справи не містять.

Натомість матеріали справи містять докази направлення позивачем 11.07.2013р. поштою на адресу відповідача рахунків-фактур № КН4305 від 22.04.13р. та № КН4379 від 21.05.13р. та відповідних актів наданих сервісних послуг (а.с. 81-82, Т. 1).

Окрім цього, умови Договору суборенди щодо строку сплати вартості спожитих сервісних послуг, зокрема п. 3.1., не пов'язують настання строку виконання відповідачем зобов'язання зі сплати вартості сервісних послуг з одержанням рахунків на оплату та актів прийому-передачі сервісних послуг.

Відповідає фактичним обставинам справи і висновок суду першої інстанції щодо доведення позивачем належними доказами обґрунтованості позовних вимог в частині розміру плати за сервісне обслуговування приміщення з квітня по травень 2013 року в сумі 54 623,96 грн.

Так, надані позивачем рахунки-фактури № КН4305 від 22.04.13р. та № КН4379 від 21.05.13р. містять повний перелік наданих сервісних послуг та їх вартість, виходячи з площі приміщення для цілей розрахунків, а також кількість та вартість спожитої електроенергії, що відповідає умовам розділу 3 Договору суборенди.

На підтвердження належного сервісного обслуговування усієї будівлі бізнес-центру позивачем долучені до матеріалів справи відповідні докази, зокрема договори з постачальниками послуг та відповідні акти надання послуг, видаткові накладні (а.с. 118-246 Т.1, а.с. 1-16, Т. 2). Під час розгляду апеляційної скарги позивачем також надані апеляційному суду показники спожитої електроенергії по будівлі бізнес-центру за квітень, травень 2013р. та акти прийняття-передачі активної електроенергії у цей же період, які підтверджують кількість та вартість спожитої електроенергії, що постачалася до будівлі бізнес-центу, та які апеляційний суд, з огляду на обставини справи, вважає за необхідне залучити до її матеріалів.

Колегія суддів, також враховує, що відповідачем не надано обґрунтованого контррозрахунку вартості сервісних послуг за квітень, травень 2013р., а його доводи про подвоєння наданих послуг не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються самими рахунками-фактурами за № КН4305 від 22.04.13р. та № КН4379 від 21.05.13р., в яких зазначені витрати на оплату послуг за використану воду і електроенергію та витрати на обслуговування самої системи водопостачання та електроенергії, тобто наведені послуги не є тотожними.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечував факту отримання і використання електроенергії, води та інших послуг, та не надав господарському суду жодних доказів пред'явлення претензій щодо якості та кількості наданих послуг за весь період дії Договору суборенди, тобто у відповідача не виникало жодних претензій до позивача щодо наданих сервісних послуг до моменту виникнення даного спору, який пов'язаний з проведенням розрахунків внаслідок дострокового припинення дії Договору суборенди.

Зазначені обставини розцінюються апеляційним судом, як намагання відповідача ухилитися від виконання своїх зобов'язань за Договором суборенди та від відповідальності за їх невиконання.

Враховуючи вищенаведене, умови п. 12.3. Договору суборенди, яким передбачено сплату відповідачем штрафу за несвоєчасну оплату послуг з сервісного обслуговування приміщення, а також приписи ст.ст. 526, 549, 611, 627, 629 ЦК України, ст.ст. 230, 231 ГК України, місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача штраф за прострочення сплати сервісних послуг у розмірі 16 387,19 грн.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 16.12.2013р. відсутні.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скаргислід віднести на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст.49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2013р. у справі № 904/7590/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2013р. у справі №904/7590/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.03.2014 року.