Ухвала суду № 37646712, 05.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа № 59024/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,

представника позивача Мартинюка С.І.,

представника відповідача Савчук С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Волиньхолдінг» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2011 року приватне акціонерне товариство «Волиньхолдінг» (далі - ПрАТ «Волиньхолдінг») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПІ) від 12.12.2011 року № 0001182301, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 229242 грн., з яких за основним платежем 229241 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі № 2а/0370/3667/11 позов було задоволено повністю.

У своїй апеляційній скарзі ОДПІ просить вказану постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову ПрАТ «Волиньхолдінг» у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскільки контрагент позивача ТОВ «ЛКТ» не знаходиться за юридичною адресою, а аналіз його податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів свідчить про відсутність у нього необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності, то виходячи з приписів ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України договір поставки № 10/90 від 20.12.2010 року, укладений ПрАТ «Волиньхолдінг» з ТОВ «ЛКТ» має ознаки нікчемності, носить безтоварний характер, а його результати не підлягають відображенню у податковому обліку позивача.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ПрАТ «Волиньхолдінг», суд першої інстанції виходив із того, що між ТОВ «ЛКТ» (Постачальник) та ПрАТ «Волиньходінг» (Покупець) було укладено договір поставки від 20.12.2010 року № 10/90, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався систематично поставляти і передавати у власність покупцю натуральні ароматизатори виробництва «Givaudan Deutschland GmbH» (Німеччина) відповідно до замовлень.

На виконання умов договору позивачем було придбано ароматизатор вершки - 10400 кг за ціною 88,17 грн. (без ПДВ) на суму 1100361,60 грн., у тому числі ПДВ 183393,60 грн., що підтверджується податковою накладною № 26 від 25.01.2011 року та видатковою накладною № 26 від 25.01.2011 року. Товар позивачем було оприбутковано згідно з прибутковим ордером № 8029668257 від 27.01.2011 року.

Товар супроводжувався висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи, специфікаціями, сертифікатом аналізу, протоколом контролю сировини.

Розрахунок за отриманий товар згідно з наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 535082 від 01.03.2011 року проведені повністю, факт поставки підтверджується товарно-транспортною накладною перевізника ФОП ОСОБА_3 № Р26 від 25.01.2011 року.

Факт використання позивачем придбаного товару у господарській діяльності стверджується податковим органом в довідці перевірки від 28.07.2011р. №6115/23-2/20134889.

Відтак суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат у І кварталі 2011 році 916968 грн., сплачених при придбанні товару у ТОВ «ЛКТ» і підстав для висновку про нікчемність договору поставки № 10/90 від 20.12.2010 року, укладеного між ПрАТ «Волиньхолдінг» та ТОВ «ЛКТ» немає.

Даючи оцінку рішенню суду першої інстанції та доводам апелянтів, що викладені у поданих апеляційних скаргах, апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до приписів пп. 5.1, 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

ОДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «ЛКТ» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року (акт перевірки від 25.11.2011 року № 9490/2302/20134889), у ході якої зроблено висновок про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток з огляду на безпідставне включення до валових витрат позивача за наслідками операцій з ТОВ «ЛКТ» на виконання договору поставки № 10/90 від 20.12.2010 року.

Вказаний висновок податковий орган обґрунтовує даними, зазначеними ДПІ у Жовківському районі Львівської області у довідці від 31.03.2011 року №453/23-0/37030109, у якій зазначено про відсутність ТОВ «ЛКТ» за юридичною адресою, відсутність основних засобів, а також 6 працівників на товаристві у IV кварталі 2010 року.

При цьому суд першої інстанції безспірно встановлено, що між ТОВ «ЛКТ» (Постачальник) та ПрАТ «Волиньходінг» (Покупець) було укладено договір поставки від 20.12.2010 року № 10/90 про поставку натуральних ароматизаторів виробництва «Givaudan Deutschland GmbH» (Німеччина) відповідно до замовлень.

Поставка ароматизатора «вершки» у кількості 10400 кг за ціною по 88,17 грн. (без ПДВ) на суму 1100361,60 грн., у тому числі ПДВ 183393,60 грн. на виконання умов вказаного договору підтверджується податковою накладною № 26 від 25.01.2011 року, видатковою накладною № 26 від 25.01.2011 року, рахунком на оплату № 27 від 25.01.2011 року. Поставлений товар оприбутковано згідно з прибутковим ордером № 8029668257 від 27.01.2011 року.

Окрім того, судом першої інстанції безспірно встановлено, що вказана поставка товару супроводжувалася висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи, специфікаціями, сертифікатом аналізу, протоколом контролю сировини.

Розрахунок за вказаний товар позивачем проведено у повному обсязі згідно із наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 535082 від 01.03.2011 року.

Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортною накладною перевізника ФОП ОСОБА_3 № Р26 від 25.01.2011 року.

Факт використання зазначеного ароматизатора у господарській діяльності ПрАТ «Волиньхолдінг» при виготовленні майонезів, кетчупів, гірчиць, соусів та іншої продукції товариством стверджується податковим органом в довідці перевірки від 28.07.2011 року №6115/23-2/20134889.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність віднесення ПрАТ «Волиньхолдінг» до складу валових витрат у І кварталі 2011 році 916968 грн., сплачених при придбанні товару у ТОВ «ЛКТ».

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що обґрунтованість врахування у податковому обліку ПрАТ «Волиньхолдінг» результатів договору поставки з ТОВ «ЛКТ» від 20.12.2010 року № 10/90 та його реальний характер була встановлено постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.10.2011 року у справі № 2а-2716/11/0370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 року.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі № 2а/0370/3667/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 06 березня 2014 року.