Ухвала суду № 37639848, 13.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3369/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Приватного підприємства «Інтерплит» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Інтерплит» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ПП «Інтерплит», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового зобов'язання при проведенні взаємовідносин з TOB «Магреб Україна», TOB «Соло-25», TOB «ТК «Смарт» за період з 01 січня 2012 року по 30 листопада 2012 року, за результатами якої складено акт № 171/22-12/30842568 від 18 квітня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138 та п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 1 750, 00 грн. в. т. ч. за 2-й квартал 2012 року на суму 1 750, 00 грн. та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 1 667, 00 грн., в т.ч. за травень 2012 року на суму 916, 00 грн., за червень 2012 на суму 751, 00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002582301 від 07 травня 2013 року, яким позивачу визначена сума грошового зобов'язання за основним платежем 1 750, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 438, 00 грн. та № 0002572301 від 07 травня 2013 року, у якому визначена сума грошового зобов'язання за основним платежем 1 667, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 417, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між TOB «Айс-Вок» (постачальник) та позивачам (покупець) укладено договір купівлі-продажу №720 від 01 січня 2012 року відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товари (меблі), зазначені в рахунках-фактури/видаткових накладних до договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Виконання умов вищезазначеного договору підтверджується рахунками - фактури TOB «ТК «Смарт» № 33 від 21 травня 2012 року відповідно до якої ціна товару становить 5 000, 00 у т. ч. ПДВ 833, 33 грн., № 23 від 07 травня 2012 року відповідно до якої ціна товару становить 5 000, 00 грн. у т. ч . ПДВ - 833, 33 грн.

Між TOB «Айс-Вок» (первісний кредитор), TOB «Торгова компанія «Смарт» (новий кредитор) ПП «Інтерплит» (боржник) 31 травня 2012 року укладено договір про відступлення права вимоги, предметом якого є передача первісним кредитором належне йому право вимоги згідно з Договором купівлі - продажу № 720 від 01 січня 2012 року, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору.

Виконання умов договору підтверджується податковою накладною № 46 від 31 травня 2012 року, виписаної TOB «ТК «Смарт» на загальну суму 10 000, 00 грн. у т. ч. ПДВ 1 666, 67 грн.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відмовляючи в задоволенні позову судом першої інстанції було зазначено, що рахунки фактури TOB «ТК «Смарт» від 07 травня 2012 року та від 21 травня 2012 року виписані раніше, ніж підписано договір про відступлення права вимоги від 31 травня 2012 року, а тому зазначені рахунки-фактури не мають відношення до правовідносин за договором купівлі-продажу № 720 від 01 січня 2012 року між позивачем та TOB «Айс-Вок».

Крім того, ПП «Інтерплит» перераховано на рахунок TOB «Айс-Вок» 10 000, 00 грн. за призначенням платежу - «договір № 720 від 01 січня 2012 року за меблеву фурнітуру за травень 2012 року».

Також при підписанні договору про відступлення права вимоги від 31 травня 2012 року позивач не являвся боржником за договором № 720 від 01 січня 2012 року.

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції погоджується в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно п. 187.1 ст. 187 ПК України - датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника

податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання

товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі

відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника

податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної

декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно

до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує

факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01 листопада 2011 pоку - у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п 'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Тобто, обов»язковою умовою при виписуванні зведеної податкової накладної є наявність реєстру товаротранспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Однак, позивачем вказані документи подані не були.

В зв»язку з чим доводи апелянта з приводу того, що відсутність товарно - транспортних накладних не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, оскільки вказані документи є обов'язковими лише для застосування відправниками та одержувачами вантажів та є підставою для проведення розрахунків за договором перевезення, є безпідставними.

Крім того, на момент підписання договору про відступлення права вимоги від 31 травня 2012 року фактично вказаний договір був вже виконаний, тобто виконання договору передувало погодженню його умов.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.