Ухвала суду № 37639852, 04.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/239/14 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою військової частини А2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини А2622 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до військової частини А2622 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю, визнано протиправними дії військової частини А2622 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; зобов'язано військову частину А2622 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що відповідно до п.8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом заступника Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року №595, зазначена винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, до яких власне і відноситься одноразова грошова допомога при звільненні. Крім того відповідно до п.38.6 наказу Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, під час виплати одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого вона нараховується, винагороди взагалі не включаються.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді начальника групи комплектування технікою національної економіки мобілізаційного відділу центру організаційно-мобілізаційної роботи та підготовки мобілізаційних ресурсів територіального управління «Північ» у військовій частині А0197.

Згідно вимог спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 02 вересня 2013 року №Д-322/1/03 та Директиви командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 09 вересня 2013 року №Д-9ДСК військова частина А0197 (м.Чернігів) підлягає розформуванню до 31 грудня 2013 року, а військова частина А2622 (м.Чернігів) визначена правонаступником військової частини А0197 (м. Чернігів), що підтверджується довідкою від 23 грудня 2013 року №117.

Згідно наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 17 грудня 2013 року №894 позивач звільнений з військової служби у запас відповідно до пункту «г» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) та відповідно до наказу командира військової частини А0197 від 27 грудня 2013 року №300 з 27 грудня 2013 року позивач виключений зі списків особового складу військової частини А2622.

Відповідно до вищевказаного наказу, позивачу призначено до виплати грошову допомогу у зв'язку зі звільненням з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік військової служби із розрахунку 23 календарних років.

Як вбачається з довідки від 09 січня 2014 №132/46 про розмір грошового забезпечення при розрахунку позивачу одноразової грошової допомоги за основу бралося місячне грошове забезпечення за кожний повний календарний рік служби в розмірі 3799,50 грн., яке складалося з посадового окладу, окладу за військовим званням, 35% надбавки за вислугу років, 50% надбавки за виконання особливо важливих завдань, 15% надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, 90% премії.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідачем протиправно не включено до складу грошового забезпечення позивача щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Відповідно до п.38.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, встановлено, що особам офіцерського складу, які звільняються з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше.

Пунктом 38.6 цьєї ж Інструкції визначено, що військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у п.38.1 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включається - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Частиною 4 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) встановлена щомісячна додаткова грошова винагорода: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення.

Як вбачається з довідок командира військової частини А2622 від 16 грудня 2013 року №802 та тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини А0197 від 18 грудня 2013 року №7/711, ОСОБА_2 отримував щомісячну додаткову грошову винагороду з квітня по грудень 2013 року, тому на час звільнення з військової служби розмір грошового забезпечення позивача включав вказану надбавку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до довідок військової частини А2622 від 16 грудня 2013 року №802 та військової частини А0197 від 18 грудня 2013 року №7/711 позивач отримував вищезазначену надбавку з квітня по грудень 2013 року, що вказує на систематичність такої надбавки, а тому вона безпідставно не була врахована при нарахуванні грошової допомоги при звільненні позивача, тому дії відповідача щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди позивача є протиправними.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу військової частини А2622 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 11 березня 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді В.П.Мельничук

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.