Ухвала суду № 37624101, 06.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1908/14 Головуючий 1 інст. - Губська Я.В.

Справа № 640/3913/13-ц Доповідач - Бурлака І.В.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 03» березня 2014 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

при секретарі: Кривошеіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з зазначеним та у подальшому уточненим позовом до ОСОБА_3. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 05.05.2008 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір позики, згідно якого він надав у борг ОСОБА_3 валютні цінності у вигляді в натурі та на суму 57500,00 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні склало 459597, 50 грн., а ОСОБА_3 зобов'язався повернути їх до 05 листопада 2008 року. В період з 05.05.2008 року по 30.10.2009 року між сторонами укладалися наступні додаткові договори: 05.08.2008 року - додатковий договір № 1 про збільшення суми позики на 60000 доларів США, загальна сума - 117500,00 доларів США, що згідно з офіційним курсом склало 939177,50 грн.; 02.04.2009 року - додатковий договір № 2 про збільшення суми позики на 26250,00 доларів США, загальна сума - 143750,00 доларів США, що згідно з офіційним курсом склало 1148993,75 грн.; 19.05.2009 року - додатковий договір № 3 про збільшення суми позики на 25750,00 доларів США, загальна сума - 169500,00 доларів США, що згідно з офіційним курсом склало 1354813,50 грн.; 30.10.2009 року - додатковий договір № 4 про збільшення суми позики на 22500,00 доларів США, загальна сума - 192000,00 доларів США, що згідно з офіційним курсом склало 1534656,00 грн. ОСОБА_3 частково повернув заборгованість в розмірі 20000,00 доларів США. У зв'язку чим загальний розмір процентів за період з 05.05.2008 року по 01.03.2013 року, виходячи з облікової ставки НБУ у відповідному періоді користування позикою склав 551959,05 грн.; три проценти річних від простроченої суми боргу за 1109 днів з 16.02.2010 року по 01.03.2013 року склав 125313,60 грн. Відповідно до додаткового договору № 1 до договору позики розмір штрафу за прострочення виконання боржником зобов'язань по поверненню позики склав 1000,00 грн. за кожен день прострочення, загальна сума якого склала 1109000,00 грн. Таким чином загальна заборгованість ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 склала 3161068, 65 грн., яка складається з 1374796,00 грн. - суми заборгованості; 551959,05 грн. - процентів за користування позикою на рівні облікової ставки НБУ; 125313,60 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу; 1109000,00 грн. - штрафу. Своїми діями ОСОБА_3 завдав йому і моральну шкоду в розмірі 2174, 45 грн. Просив стягнути з ОСОБА_3 на його корить суму боргу в розмірі 3161068 грн. 65 коп., моральну шкоду в сумі 2 174 грн. 45 коп. та судові витрати в сумі 3441 грн. 00 коп.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на його користь суму боргу у розмірі 1374796,00 грн., проценти за користування позикою - 551959, 05 грн., три процента річних від простроченої суми боргу - 125313, 60 грн., неустойку - 1109000,00 грн., а всього 3161068,00 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 2174, 45 грн. та судові витрати в сумі 3441,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив мотивувальну частину рішення суду - змінити, встановивши та включивши до неї факти щодо направлення позивачем ОСОБА_3 трьох вимог в порядку ст.ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку» про виконання зобов'язань за договором позики в натурі, повернення позичених коштів, сплату процентів і штрафу, змінити стягнуту з ОСОБА_3 на його користь суму 3 % річних з 125313,60 грн. на 158805,40 грн. При цьому посилався на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що оскільки судове рішення ухвалене 29.11.2013 року, сума 3% річних мала обраховуватися за більший період з 16.02.2010 року по 29.11.2013 року та повинна бути встановлена в розмірі 158805,40 грн.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу - відхилити, рішення суду - залишити без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми боргу за 1109 днів з 16.02.2010 року по 01.03.2013 року в розмірі 125313,60 грн., суд першої інстанції обгрунтовано виходив з обставин справи та вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи представника ОСОБА_1 стосовно того, що сума 3% річних мала обраховуватися за більший період з 16.02.2010 року по 29.11.2013 року та повинна бути встановлена в розмірі 158805,40 грн., судовою колегією не приймаються, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 просив стягнути три проценти річних від простроченої суми боргу в розмірі 125313,60 грн. за період з 16.02.2010 року по 01.03.2013 року, а не в розмірі 158805,40 грн. за період з 16.02.2010 року по 29.11.2013 року. В суді першої інстанції предметом розгляду саме була сума боргу в розмірі 125313,60 грн. за період з 16.02.2010 року по 01.03.2013 року. Оскільки сума боргу в розмірі 158805,40 грн. за період з 16.02.2010 року по 29.11.2013 року в суді першої інстанції не розглядалася, вона не може бути і предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, що не позбавляє права ОСОБА_1 звернутися з відповідним позовом.

Не приймаються судовою колегією і посилання представника ОСОБА_1 на встановлення та включення до мотивувальної частини рішення суду першої інстанції факти щодо направлення позивачем відповідачу трьох вимог в порядку ст. ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку» про виконання зобов'язань за договором позики в натурі, повернення позичених коштів, сплату процентів і штрафу, оскільки на вирішення спору, зокрема на стягнення трьох процентів річних від простроченої суми боргу в розмірі 125313,60 грн. за період з 16.02.2010 року по 01.03.2013 року це не вплинуло. Крім того, в матеріалах справи на аркушах справи №№ 14 - 18 міститься тільки одна вимога до ОСОБА_3, яка датована 28.11.2012 року.

Перевіряючи законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія визнає, що рішення в оскаржувальній частині судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують. В іншій частині рішення суду не переглядалося.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2013 року в оскаржувальній частині - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: