Ухвала суду № 37622277, 12.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року справа №812/9269/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Романенко Т.О.,

представника позивача Цукера І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі № 812/9269/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.10.2013 року № 1,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 06.11.2013 року звернувся до суду з позовом до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.10.2013 року № 1. В обґрунтування позову зазначено, що в жовтні 2013 року позивач отримав поштою податкову вимогу № 1 від 03.10.2013 року, з якої вбачається, що станом на 03.10.2013 року сума податкового боргу по узгодженим грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість складає 27334,37 грн., в тому числі основний платіж - 11599,00 грн., пеня - 15735,37 грн.. Позивач просив вказану вимогу скасувати, оскільки податкового боргу не існує, ні в податкових деклараціях, ні в податкових повідомленнях не були встановлені податкові зобов'язання, що не погашені у встановлений законом строк.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 1 від 03.10.2013 року Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Старобільський молокозавод» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ 0444837.

Відповідач - Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі акту перевірки № 190/2200-00444837 від 18.09.20012 року Старобільською ОДПІ 08.10.2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092200, яким позивачу нараховано пеню у загальному розмірі 27337,09 грн., з яких: 5567,84 грн. - за податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2010 року, 10109,31 грн. за податковою декларацією з ПДВ за січень 2011 року, 10628,95 грн. - за податковою декларацією з ПДВ за березень 2011 року, 1030,99 грн. - за податковою декларацією з ПДВ за квітень 2011 року (а.с. 116 т. 2).

Вказане податкове повідомлення - рішення було вручено позивачу 08.10.2012 року, а відтак гранічний строк сплати по ньому - 18.10.2012 року.

Суми, визначені даним податковим повідомленням-рішенням, були сплачені позивачем у строк до 18.10.2012 року, що підтверджується платіжним дорученням № 6460 від 08.10.2012 року з зазначенням платежу - сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки № 190/2200-00444837 від 18.09.20012 року (а.с. 117 т.2).

Проте, 03 жовтня 2013 року Старобільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області винесено податкову вимогу № 1, згідно якої сума податкового боргу ПАТ «Старобільський молокозавод» за узгодженими грошовими зобов'язаннями складає 27334,37 грн., з яких: 11599,00 грн. - основний платіж, 15735,37 грн. - пеня ( а.с. 5 т. 1).

Сума боргу з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 11599,00 грн. виникла у зв'язку з тим, що поточні платежі зі вказаного податку частково зараховано в порядку календарної черговості в рахунок погашення пені.

Оскаржувану вимогу позивачем отримано 09.10.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно п.57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За змістом п.129.4 ст. 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена п.п. 129.1.2 п.129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

З метою виконання ст.ст. 129, 130, 131 ПК України Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 року № 953, зареєстрованим в Мінюсті України 27.12.2010 року за № 1350/18645, затверджено Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (далі по тексту - Інструкція № 953).

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 розділу ІІ Інструкції № 953 пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Кодексом.

На підставі п.п. 2.1.2 цього пункту, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Спірним питання у даній справі є настання встановленою законом тієї чи іншої події та обставин, з настанням яких наступає можливість для початку нарахування пені.

Настання початку нарахування пені нерозривно пов'язане саме з моментом настання строку погашення податкового зобов'язання та безпосередньо врегульовано п.129.1 ст.129 ПК України, з певною різницею встановленого законодавством.

Так, у відповідності до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно п. «б» підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

За приписами п.п. 129.1.2 вказаного пункту пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Виходячи із системного аналізу та правового змісту вищезазначених положень вимог законодавства, що регулює питання нарахування пені, безпосередньо п.129.1 ст.129 ПК України, суд першої інстанції вірно зазначив, що застсування податковим органом до спірних правовідносин положень п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України є безпідставним, з чим погоджується колегія суддів.

Положення п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 та положення п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України за наявності певних умов мають різне правове регулювання при визначенні початку строку нарахування пені.

Так, положення п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України визначає можливість нарахування контролюючим органом пені, лише після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу, починаючи від першого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати такого зобов'язання, визначеному у податковому повідомлені-рішенні. Положення ж п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України встановлюють можливість нарахування пені лише в день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь такий період.

З матеріалів справи вбачається, що узгоджені грошові зобов'язання, визначені позивачу контролюючим органом за податковим повідомленням-рішенням, були сплачені платником до державного бюджету у повному обсязі та у строк, установлений законом та визначений у самому податковому повідомлені-рішенні.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не мав жодних правових підстав для визначення та встановлення ПАТ «Старобільський молокозавод» відповідальності у вигляді пені, яка може бути нарахована за несплату суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки. З боку позивача порушень строку сплати узгодженого грошового зобов'язання визначеному у податковому повідомлені-рішенні допущено не було, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за № 843/11123 (далі по тексту - Інструкція № 276), встановлено порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (п. 1.2 Інструкції).

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають, у тому числі, податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства, пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов''язання.

За приписами підпункту 4.2.3 пункту 4.2 Інструкції № 276, нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі «Нарахування сум пені».

Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини).

Як вбачається з матеріалів справи, нарахування пені відповідачем було відображено в обліковій картці платника (а.с. 75-81 т.2). Згідно з даними облікової картки платника з податку на додану вартість податковим органом було частково зараховано в порядку календарної черговості суму сплачених поточних платежів з ПДВ у розмірі 11599,00 грн. в рахунок пені. Таким чином, виникла заборгованість з основного платежу в сумі 11599,00 грн..

Оскільки під час розгляду даної справи встановлено факт своєчасного погашення позивачем узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08.10.2012 року № 0000092200, то у відповідача відсутні підстави для нарахування позивачу пені в загальному розмірі 27337,09 грн..

Крім того, відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. З Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1/99-рп вбачається, що частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно з наданим розрахунком, пеню за податковим повідомленням-рішенням від 08.10.2012 року № 0000092200 було нараховано, починаючи з 2010 року. Тобто, відповідачем було нараховано пеню за період, в який а ні Податковий кодекс України, а ні Інструкція № 953 не були чинними, що суперечить положенням статті 58 Конституції України.

До 01.01.2011 року питання нарахування пені визначалися Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, яким не було передбачено нарахування пені за весь період заниження.

Відповідно до ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Старобільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області не доведено правомірність прийняття вимоги № 1 від 03.10.2013 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі № 812/9269/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі № 812/9269/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А.Блохін