Ухвала суду № 37622279, 12.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року справа №805/15849/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Мосіна К.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Голенцова Л.І. - за довір. від 05.12.2013 року № 1/020-2496, Кисельова Н.А. - за довір. від 27.01.2012 року № 1/020-163

від відповідача - Гой В.П. - за довір. від 26.07.2013 року № 1510/10/10

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі № 805/15849/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фамільний» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фамільний» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 22 травня 2013 року № 13199/10/22-013.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі № 805/15849/13-а (суддя Смагар С.В.) позовна заява задоволена у повному обсязі.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 22 травня 2013 року № 13199/10/22-013, яким застосована штрафна санкція у розмірі 510 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та ухвалите нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, позивачем дійсно частина витребуваних документів була надана в ході перевірки, але частина цих документів була надана вже після закінчення перевірки, тому досліджувалась в ході документальної позапланової виїзної перевірки (тобто, вже в ході іншої перевірки), частина взагалі не була надана, а саме, договір за яким банківською установою було відкрито рахунок № 26041108 в національній валюті.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечували представники позивача.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фамільний», ідентифікаційний код 20042839, зареєстроване як юридична особа 27.12.1991 року виконавчим комітетом Донецької міської ради під записом № 1 266 105 0023 000506, перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

В період з 15 квітня 2013 року по 31 травня 2013 року на підставі направлень від 12.04.2013 року №№ 190-196, наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби від 04.04.2013 року № 131, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Банк «Фамільний» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

13 травня 2013 року відповідачем складений акт № 50/22-013 про ненадання документів до перевірки, в якому зазначено, що у ході документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Банк «Фамільний» засвідчено факт порушення посадовими особами банківської установи підпунктів 20.1.2, 20.1.3, 20.1.6, 20.1.8, 20.1.24 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України в частині ненадання до перевірки документів та інформації: договору про відкриття рахунку № 260471108; копії повідомлень боржників про відступлення права вимоги боргу (зміну кредитора); документи щодо врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості за кредитними договорами; копії кредитних договорів, право вимоги заборгованості за якими було відступлено; договори застави, якими забезпечено вимоги банку, що випливають з наведених вище кредитних договорів; документи, що підтверджують здійснення операцій в системі FlashCheque, нарахування, отримання/перерахування доходів та витрат; інформація про визначення розміру комісійної винагороди в системі FlashCheque; виписки за рахунком 3739 з призначенням платежу та кореспондуючими рахунками; розпорядження кредитного відділу про збільшення та зменшення резерву під заборгованість за кредитом від 14 грудня 2011 року в сумі 7125631,10 грн.; матеріали щодо ведення банківською установою претензійно-позовної роботи протягом періоду, що перевіряється, в тому числі по зверненню стягнення на заставне майно.

22 травня 2013 року відповідачем на підставі акту № 50/22-013, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, абзацу 1 пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 13199/10/22-013, яким застосована штрафна санкція у розмірі 510 грн. за порушення позивачем пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

29.05.2013 року позивач звернувся зі скаргою до відповідача на податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 13199/10/22-013.

За результатами перевірки позивача податковим органом був складений акт № 398/22-013/20042839 від 06 червня 2013 року.

Рішенням відповідача від 26.07.2013 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача залишена без задоволення.

Позивач звернувся зі скаргою на податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 13199/10/22-013 до Міністерства доходів та зборів України.

Рішенням Міністерства доходів та зборів України від 01.10.2013 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача залишена без задоволення.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, податкова інспекція вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України..

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового органу визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 61, 62 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує контролюючі функції у сфері оподаткування відносно інших суб'єктів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до пп. 16 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

За приписами пп. 20.1.2, пп. 20.1.3, пп. 20.1.6, пп. 20.1.8, пп. 20.1.24, п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право: під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки, у порядку встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, припинення дій, які перешкоджають здійсненню законних повноважень службовими (посадовими) особами органів державної податкової служби, усунення виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та контролювати виконання законних вимог службових (посадових) осіб органів державної податкової служби.

Відповідно до абз.1 п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, письмові запити про надання документів та інформації подавалися відповідачем позивачу протягом здійснення перевірки як до складення акту від 13 травня 2013 року (запити від 3 квітня, 18 квітня 2013 року, 19 квітня 2013 року, 24 квітня 2013 року, 25 квітня 2013 року, 26 квітня 2013 року, 29 квітня 2013 року, 7 травня 2013 року), так і після його складення (від 14 травня 2013 року), так само і документи та інформація надавалися позивачем протягом всього часу перевірки, з урахуванням великого обсягу таких документів, що підтверджується журналами приймання-передачі документів до перевірки.

З приводу ненадання частини документів до перевірки позивачем надавалися письмові пояснення від 23, 24, 25 квітня 2013 року, в яких зазначалося про відсутність витребуваних документів, зокрема, розпорядження кредитного відділу про збільшення чи зменшення резерву під заборгованість за кредитом, договори застави за кредитними договорами; та про надання частини документів та необхідність часу для підготовки документів у повному обсязі у зв'язку з їх великими обсягом стосовно кредитних договорів.

Документи, що підтверджують здійснення операцій в системі FlashCheque, нарахування, отримання/перерахування доходів та витрат; інформація про визначення розміру комісійної винагороди в системі FlashCheque; виписки за рахунком 3739 були надані під час перевірки, що підтверджується журналами передачі документів до перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неприйняття доводів відповідача, що документи та інформація мають бути подані в перший же день перевірки відповідно пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, оскільки дана норма визначає початок обов'язку надавати документи, але не обмежує платника податків надавати необхідні документи та інформацію протягом всього часу перевірки.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем правомірно була надана відповідачу частина первинних документів та інформації після складення акту про ненадання документів та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки акт про ненадання документів до перевірки складений відповідачем 13 травня 2013 року, оскаржуване податкове повідомлення-рішення 22 травня 2013 року, тобто до закінчення проведення податковим органом планової перевірки 31 травня 2013 року, що є передчасним.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі № 805/15849/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі № 805/15849/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фамільний» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 12.03.2014 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 17.03.2014 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська