Рішення № 37602640, 06.03.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/1607/13-ц

Провадження № 22-ц/779/298/2014

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Безбородько В.А.

Суддя-доповідач Соколовський В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Пнівчук О.В., Беркій О.Ю.,

секретаря Турів О.М.,

з участю: представника апелянта Головенка Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська агропромислова компанія", третя особа - ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська агропромислова компанія" на рішення Надвірнянського районного суду від 12 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська агропромислова компанія"(далі - ТОВ "Карпатська агропромислова компанія"), третя особа - ОСОБА_5, про відшкодування майнової шкоди в розмірі 24823 грн. та моральної шкоди в розмірі 20000 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Посилалась на те, що 19 листопада 1999 року в результаті порушення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинув пасажир автомобіля, за кермом якого був ОСОБА_4 Внаслідок зазначеної пригоди було пошкоджено автомобіль, що належав на праві власності ОСОБА_3, яким на момент дорожньо-транспортної пригоди за її дорученням керував ОСОБА_6 Згідно з висновком проведеної додаткової судової автотоварознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту із врахуванням коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 становить 24823 грн. 15 коп.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 12 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ТзОВ "Карпатська агропромислова компанія" в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 24823 грн. 15 коп. заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1200 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ТзОВ "Карпатська агропромислова компанія" на користь ОСОБА_3 1500 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1755,87 грн. судових витрат.

Стягнуто з ТзОВ "Карпатська агропромислова компанія" на користь ОСОБА_3 1755,87 грн. судових витрат.

На дане рішення ТОВ "Карпатська агропромислова компанія" подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування обставин справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими та порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що суд розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_4, належно його не повідомивши про розгляд справи в порушення вимог ст.76 ЦПК України, внаслідок чого судом не враховано ступінь вини кожної із сторін справи та стягнуто з апелянта суму більшу, ніж з іншого відповідача, безпосередньо винного у дорожньо-транспортній пригоді. Стверджує також, що висновок автотехнічної експертизи, проведений без огляду автомобіля в 2008 році на підставі ухвали суду від 2006 року, не може бути прийнято до уваги, оскільки попередній висновок 2000 року, на підставі якого надано висновок №386 в матеріалах справи відсутній, а особа, яка його надала в судове засідання не викликалась та не допитувалась. Крім того вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, а тому справа підлягає закриттю. Неправильним, на думку апелянта, є застосування до події 1999 року норм Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, оскільки закон зворотної сили не має. Судом не встановлено фактичний розмір завданої позивачу матеріальної шкоди, якими обставинами така шкода обґрунтовується. Враховуючи те, що вартість автомобіля значно нижча від суми стягнення матеріальної шкоди, всупереч вимогам законодавства не вирішено питання про передачу автомобіля відповідачу. Також зазначає, що стягнення з нього моральної шкоди є безпідставним та необгрунтованим. З цих підстав апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник ТзОВ "Карпатська агропромислова компанія" Головенко Т.Я. апеляційну скаргу підтримав з наведених у них мотивів та просив її задовольнити.

Інші сторони в судове засідання не прибули, хоча належно повідомлені про розгляд справи.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом встановлено, що 19 листопада 1999 року близько 11 год. 25 хв. між населеними пунктами Назавизів та Цуцилів Надвірнянського району Івано-Франківської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6

ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки ГАЗ-3307, державний номерний знак НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху, чим створив небезпеку для руху автомобілю марки "OPEL OMEGA", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який маючи технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення, проявив неуважність, не застосував гальмування, почав виїжджати на смугу зустрічного руху і, перетинаючи осьову лінію розмітки, допустив зіткнення із автомобілем ГАЗ-3307, водій якого ОСОБА_5 повертався із зустрічної смуги на свою.

В результаті зіткнення водій автомобіля марки "OPEL OMEGA" ОСОБА_4 та водій автомобіля марки «ГАЗ-3307» ОСОБА_5 створили небезпеку для руху водію автомобіля марки "MITSUBISHI MIRAGE" ОСОБА_6, який зіткнувся з автомобілем марки "OPEL OMEGA".

Постановою слідчого відділення розслідування ДТП УМВС України Івано- Франківської області майора міліції Млинського Б.М. від 26 грудня 2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинув ОСОБА_9, відносно ОСОБА_6, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 215 КК України ( в редакції 1960 р. зі змінами).

Щодо двох інших учасників дорожньо-транспортної пригоди: ОСОБА_4 та ОСОБА_5; кримінальна справа, яка була порушена, про обвинувачення їх у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, 30 березня 2010 року була закрита відповідними постановами Надвірнянського районного суду з нереабілітуючих підстав. Щодо ОСОБА_4 - на підставі Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, а щодо ОСОБА_5 - у зв'язку з закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки "MITSUBISHI MIRAGE", державний номерний знак НОМЕР_3, який належав на праві власності ОСОБА_3 та яким на час дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_6 за її дорученням.

Згідно з висновком № 103 від 18 лютого 2000 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «MITSUBISHI MIRAGE», державний номерний знак НОМЕР_3, із врахуванням експлуатаційного зносу деталей транспортного засобу на момент проведення дослідження, становила 14583 грн. 76 коп., а без врахування експлуатаційного зносу деталей - 21123 грн. 18 коп.

Згідно із висновком № 386 додаткової судової автотоварознавчої експертизи у кримінальній справі вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "MITSUBISHI MIRAGE", державний номерний знак НОМЕР_3, із врахуванням коефіцієнта фізичного зносу в цінах станом на час експертних досліджень становить 24823 грн. 15 коп., а без врахування коефіцієнта фізичного зносу за цінами станом на час проведення експертизи - 34824 грн. 24 коп.

Судом також встановлено та не заперечується учасниками судового процесу той факт, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Карпатська агропромислова компанія», а тому шкода, заподіяна ОСОБА_5 підлягає стягненню з зазначеної юридичної особи.

На час ухвалення рішення у справі збитки не були відшкодовані. Автомобіль марки «MITSUBISHI MIRAGE» , 1997 року випуску, проданий 11.01.2005 року згідно біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу, на товарній біржі «Альянц». Судом також встановлено, що автомобіль марки «MITSUBISHI MIRAGE», реєстраційний номер НОМЕР_3, 1997 року випуску, ДТП з яким відбулося 19.11.1999 року, був у експлоуатації всього два роки. Тому суд прийшов до переконання, що вартість відновлювального ремонту відповідає автотоварознавчій експертизі.

Представником відповідача не доведено суду, а також судом не встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля перевищує вартість самого автомобіля.

Встановивши вищезазначені обставини у справі, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення на користь позивача матеріальної шкоди з відповідачів ОСОБА_4 та ТзОВ "Карпатська агропромислова компанія" в солідарному порядку та моральної шкоди. Строк позовної давності для звернення до суду позивачем не пропущено, тому що кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була закрита у березні 2010 року, а з позовом до суду позивач звернулась у серпні 2010 року.

Однак, такий висновок судом зроблено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положенням ч.1 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 19 листопада 1999 року. Саме з цього часу почався перебіг загального строку позовної давності для звернення ОСОБА_3 до суду з даним позовом, оскільки з цього моменту позивач довідалась чи могла довідатись про порушення свого права.

Із позовом ОСОБА_3 звернулась у вересні 2010 року.

Згідно постанов Надвірнянського районного суду від 30 березня 2010 року, якими закрито кримінальні справи щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, цивільні позови у кримінальній справі ОСОБА_11 до ТзОВ "Карпатська агропромислова компанія", ОСОБА_6 та Надвірнянської ЦРЛ, Івано-Франківської обласної клінічної лікарні залишено без розгляду(т.1, а.с.12-13). В свою чергу ОСОБА_3 із цивільним позовом у кримінальній справі до відповідачів по даній справі не зверталась.

Відповідно до ч.2 ст.265 ЦК України, якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності. Якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона продовжується до шести місяців.

З наведеної норми закону випливає, що за наявності кримінального провадження, строк позовної давності не зараховується тільки у випадку пред'явлення позову у такому кримінальному провадженні. Отже, якщо такого позову пред'явлено не було, то наявність кримінального провадження жодним чином не впливає на перебіг строку позовної давності, який в цьому випадку перебігає на загальних підставах.

Виходячи з наведеного, суд безпідставно не взяв до уваги обгрунтовані доводи представника ТзОВ «Карпатська агропромислова компанія» про сплив позовної давності на звернення до суду, мотивуючи тим, що кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була закрита у березні 2010 року, з позовом до суду позивач звернулась у серпні 2010 року.

Таким чином строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом ОСОБА_3 пропустила, оскільки із цивільним позовом у кримінальній справі до відповідачів не зверталась, а звернулась з позовом в суд тільки у вересні 2010 року, тобто більше ніж через десять років після дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч.3-5 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Із матеріалів справи вбачається, що представник відповідача - ТзОВ "Агропромислова компанія" заявив про застосування позовної давності до позовних вимог у запереченні(т.1, а.с.25-26) та у судовому засіданні суду першої інстанції, про що зазначено у рішенні суду.

Згідно з роз'ясненням, яке дано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.01.2013 року №10-70/0/4-13 "Про окремі питання застосування строків позовної давності", у разі, якщо відповідач подав заперечення проти позову, пославшись на сплив позовної давності, то зазначена заява є підтвердженням того, що відповідач зробив заяву про застосування позовної давності.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач та її представники, маючи таку можливість, незважаючи на те, що відповідачем було заявлено про застосування позовної давності у даній справі, не навели поважних причин пропуску позовної давності.

За таких обставин, враховуючи наявність підстав для відмови в позові за спливом позовної давності, суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув, ухваливши незаконне рішення, яке не може залишатися в силі та відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові за спливом строку позовної давності.

Керуючись ст. ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська агропромислова компанія" задовольнити частково.

Рішення Надвірнянського районного суду від 12 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська агропромислова компанія", третя особа - ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити за спливом строку позовної давності.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді О.В. Пнівчук

О.Ю. Беркій