ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
20 лютого 2014 рокусправа № 334/5304/13-а Провадження №2-а/334/186/2013
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Смолки М.С.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя та Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»
на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03 жовтня 2013 року у справі №334/5304/13-а (номер провадження №2-а/334/186/2013) за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя, за участю третьої особи - Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
20.06.2013р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя №182725 від 14.06.2011р.; визнати припинення виплат управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя, призначених ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу протиправним; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя здійснити виплату ОСОБА_2 всіх недоотриманих нею пенсійних виплат починаючи з дати їх припинення - 01.07.2011р.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що їй було призначено пенсію, яка розрахована на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства. Довідка №60 від 13.05.2009р. та Довідка №77 від 14.12.2010р. свідчать про те, що ОСОБА_2 працювала у ВАТ «ЗАЗ», та підставою для видачі даної довідки стали ЕТКС, штатний розклад, особиста справа, особова картка ф. Т-2, розрахункові відомості. Враховуючи, що факт роботи ОСОБА_2 в Запорізькому арматурному заводі підтверджується трудовою книжкою, а чинним законодавством не передбачено відкликання раніше діючих довідок, позивач вважає, що довідки №60 та №77 є законними, а дії УПФ з припинення виплати пенсії - протиправними.
Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03 жовтня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя щодо припинення виплати призначеної ОСОБА_2 пільгової пенсії за списком №2 в зв'язку з відсутністю у неї пільгового стажу на підставі заяви-повідомлення Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» від 18.05.2011р. №295 про анулювання та відкликання довідки Визнано протиправним та скасовано розпорядження управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі
м.Запоріжжя від 14.06.2011р. №182725 про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 на пільгових умовах. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя поновити виплату раніше призначеної пільгової пенсії та здійснити її виплату ОСОБА_2 всіх недоотриманих пенсійних виплат з 01.07.2011р.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, УПФУ в Ленінському районі м.Запоріжжя та ПАТ «Запорізький арматурний завод» (правонаступник ВАТ «Запорізький арматурний завод») подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга УПФУ обґрунтована тим, що період роботи ОСОБА_2 на ЗВО «Арматуробудування» повинен бути підтверджений саме цим підприємством або його правонаступником. ВАТ «Запорізький арматурний завод» не є правонаступником ЗВО «Арматуробудування», а тому виплата пільгової пенсії за період роботи пенсіонера у ЗВО «Арматуробудування» на підставі довідки, виданої ВАТ «Запорізький арматурний завод» є неправомірним.
Апеляційна скарга ПАТ «Запорізький арматурний завод» обґрунтована тим, що первинні документи, на підставі яких було видано Довідку №60 від 13.05.2009р. та Довідки №77 від 14.12.2010р., в ПАТ «ЗАЗ» не знаходяться, оскільки воно не є правонаступником ВО «Запоріжарматура» та ЗВО «Арматуробудування», а тому дані Довідки дійсно містили в собі недостовірну інформацію, що і стало підставою для їх відкликання. Оскільки законом прямо не заборонена можливість відкликання та анулювання таких довідок, третя особа вважає, що дії підприємства не можна визнати незаконними, оскільки відкликавши довідку №60 від 13.05.2009р. та надавши Довідку №58 від 01.06.2011р. керівник ПАТ «ЗАЗ» виконував свій обов'язок в частині захисту інтересів товариства, яке не могло надавати довідки за інше товариство та при цьому відшкодовувати витрати на виплату ОСОБА_2 пільгової пенсії за період її роботи в ЗВО «Арматуробудування».
Крім того, апеляційні скарги обґрунтовані пропуском позивачем строків звернення до суду, встановлених ст.99 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в Ленінському районі м.Запоріжжя та отримувала пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 по 01.07.2011р., призначену відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При призначенні пенсії управлінням Пенсійного фонду було прийнято, зокрема, Довідку №60 від 13.05.2009р., якою підтверджено, що ОСОБА_2 працювала повний робочий день на ВАТ «Запорізький арматурний завод», а також пільговий характер її роботи за Списком №2 за періоди (мовою оригіналу):
с 25.09.1980 года по 03.10.1983 года в отделе технического контроля контролером материалов а работ в литейном производстве на участке обрубки литья по 3 разряда за профессией, должностью контролер-приемщик на участках плавки, заливки (разливки) металла, выбивки и обрубки литья;
с 01.12.1983г. по 08.02.1985г., с 06.11.1985 года по 01.08.1990г. выполняла в чугунолитейном цеху стерженщиком машинной формовки, занятым изготовлением стержнем в нагреваемой оснастке по 1 разряду за профессией, должностью спарник стержнем - как стерженщик;
с 02.08.1990г. по 06.09.1995г. выполняла в литейном цеху земледелом по 2 разряду за профессией, должностью земледел (а.с.6)
Підставою для видачі ВАТ «Запорізький арматурний завод» цієї довідки стали: ЕТКС, штатний розклад, особиста справа, розрахункові відомості, табель обліку робочого часу, накази про атестацію робочих місць.
Довідкою №77 від 14.12.2010р. підтверджено період роботи ОСОБА_2 у ВАТ «Запорізький арматурний завод» у період з 25.09.1980 року по 08.02.1985 року.
Підставою для видачі ВАТ «Запорізький арматурний завод» цієї довідки стали: штатний розклад, особиста справа, особова картка ф.Т-2, розрахункові відомості.
Проте, заявою-повідомленням №295 від 18.05.2011р. ВАТ «Запорізький арматурний завод» відкликало довідку №77.
Розпорядженням УПФУ №182725 від 14.06.2011р. ОСОБА_2 було припинено виплату пенсії з 01.07.2011 року.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена в довідках підприємства інформація про стаж роботи ОСОБА_2 співпадає із записами в його трудовій книжці, які робилися із посиланням на накази підприємства з відповідними печатками та підписами посадових осіб. Більш того, діючим законодавством не передбачено відкликання виданих довідок про уточнення особливого характеру роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії. Також суд зазначив, що Пенсійний орган не проводив у 2011 році зустрічних перевірок задля перевірки та підтвердження того, що пенсія позивачу була призначена на підставі документів, які містять недостовірні дані, а тому, факт призначення пенсії на підставі недостовірних відомостей є недоведеним. У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача та обрав належним способом захисту прав позивача скасування розпорядження УПФУ від 14.06.2011р. та зобов'язання його поновити виплату пільгової пенсії з 01.07.2011р.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам
Отже, названою нормою матеріального права встановлені умови, за яких особа має право на призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема, із зменшенням віку, передбаченого ст.12 Закону.
Позивачу призначено пенсію на пільгових умовах за Списком №2 із зарахуванням до пільгового стажу, зокрема, періодів роботи з 25.09.1980р. по 03.10.1983р., з 01.12.1983р. по 08.02.1985р., з 06.11.1985р. по 01.08.1990р., з 02.08.1990р. по 06.09.1995р.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Досліджені судом відомості трудової книжки позивача свідчать про те, що ОСОБА_2 у спірний період працював у ЗВО «Арматуробудування», який з 04.02.1994р. перейменовано у ВАТ «Запорізький арматурний завод» (а.с.9-11)
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 зазначено, що
основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Наявність пільгового стажу позивача підтверджена довідкою ВАТ «Запорізький арматурний завод» №60 від 13.05.2009р., яка підписана головою правління, головним бухгалтером, начальником відділу кадрів, виданої на підставі ЕТКС, штатного розкладу, особистої справи, розрахункових відомостей, табелю обліку робочого часу, наказів про атестацію робочих місць (а.с.6), а також довідкою ВАТ «Запорізький арматурний завод» від 14.12.2010 року №77, яка підписана головою правління та начальником відділу кадрів, виданої на підставі штатного розкладу, особистої справи, особової картки ф.Т-2, розрахункових відомостей (а.с.7).
Довідка №77 відкликана ВАТ «Запорізький арматурний завод» листом від 18.05.2011 року №295, у зв'язку з чим управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя з 01.07.2011 року вирішено припинити ОСОБА_2 виплату пільгової пенсії (а.с.114-122).
При цьому, як вбачається з заперечень на адміністративний позов та апеляційної скарги, управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя посилається на те, що заявою-повідомленням №295 від 18.05.2011р. ВАТ «Запорізький арматурний завод» відкликало довідку №60 від 13.05.2009р., що спростовується матеріалами справи, а отже, такі доводи відповідача є безпідставними.
Разом з тим, записи в трудовій книжці ОСОБА_2, які робилися на підставі наказів підприємства, з відповідними печатками та підписами посадових осіб, підтверджують пільговий характер праці, необхідний стаж роботи за Списком №2 для призначення пільгової пенсії.
Зазначена в уточнюючих довідках підприємства інформація про стаж роботи позивача також співпадає із записами у її трудовій книжці.
Таким чином, судом встановлено, що позивач перебував на обліку в Управлінні ПФУ у Ленінському районі м.Запоріжжя, отримував пенсію за віком, призначену за рішенням уповноваженого державного органу - управління ПФУ у Ленінському районі м.Запоріжжя, відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» При цьому питання щодо неправомірності призначення ОСОБА_2 пільгової пенсії на підставі первинної довідки №60 від 13.05.2009р. та довідки №77 від 14.12.2010р. у встановленому законом порядку судом не вирішувалось і рішення уповноваженого державного органу при призначенні йому пенсії на зазначених умовах не визнано незаконним.
Згідно ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках передбачених законом.
Зазначеним Порядком, а також іншими діючими законами України не передбачено відкликання, анулювання раніше виданих довідок роботодавця про уточнення спеціального
трудового стажу, особливого характеру роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії. Направлена ПАТ «Запорізький арматурний завод» заява-повідомлення від 18 травня 2011 року не є документом, що може підтверджувати недійсність раніше виданої останнім довідки і скасовувати її, оскільки саме по собі є лише додатковою інформацією, а тому дії органу Пенсійного фонду в частині припинення виплати пільгової пенсії з 01.07.2011 року за відсутності необхідного пільгового стажу роботи згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є неправомірними.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.
Посилання ПАТ «Запорізький арматурний завод» на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Виходячи зі змісту позовної заяви, предметом спору була саме незгода Позивача з розпорядженням органу Пенсійного фонду №182725 від 14.06.2011р. про перерахунок пенсії ОСОБА_2 без врахування спірного періоду роботи до пільгового стажу, що призвело до припинення виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Запоріжжя поновити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня виникнення права на пенсію.
Саме на захист таких порушених прав заявлявся позивачем адміністративний позов і саме на усунення такого порушеного права і було прийнято судове рішення з урахуванням вимог статті 162 КАС України.
Щодо посилання заявників апеляційних скарг на пропуск прокурором строків звернення до суду з адміністративним позовом, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, в редакції чинній на час звернення позивача з адміністративним позовом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст.100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 17.10.2011р. зверталася до суду з позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій було заявлено вимоги в тому числі про поновлення виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 01.07.2011р., в той час, як дані позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.4 ст.6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим кодексом.
Суд апеляційної інстанції вважає, що під час вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку, слід виходити з того, що шестимісячний строк звернення до суду має обчислюватися до моменту подачі первісного позову - 17.10.2011р., а відтак, суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги з 01.07.2011 року.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя та Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03 жовтня 2013 року у справі №334/5304/13-а (номер провадження №2-а/334/186/2013) залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
(Ухвалу у повному обсязі складено 21.02.2014р.)
Головуючий: О.В. Мартиненко
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов
Судове рішення № 37598883, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 872/17783/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: