Ухвала суду № 37597262, 14.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2013 року

справа № 2а-0870/2634/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Ерко+Запоріжжя»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року

у справі № 2а-0870/2634/11

за позовом прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя, який діє в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

до відкритого акціонерного товариства «Ерко+Запоріжжя»

про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку,-

встановила:

Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя з позовом до відкритого акціонерного товариства «Ерко+Запоріжжя», в якому просив стягнути кошти у сумі частини податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб – 7360,09 грн. з рахунків платника податків ВАТ «Ерко+Запоріжжя» у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті земельного податку в 2010 році, внаслідок чого за 2010 рік утворився податковий борг з самостійно визначеного товариством грошового зобов’язання з земельного податку в сумі 2459,67 грн. Крім того, на підставі акту перевірки від 22.11.2010 № 488/15/23879294 позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу нараховано суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в загальному розмірі 5732,70 грн., отримані відповідачем 30.11.2010.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року адміністративний позов задоволено. Постанову суду мотивовано наявністю несплаченого боргу, відсутності доказів оскарження прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень, що свідчить про наявність узгоджених податкових зобов’язань з земельного податку.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.57), в якій просить скасувати постанову суду та направити справу на новий розгляд. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повідомлено належним чином товариство про час і місце судового засідання, зокрема, відповідач дізнався з оскаржуваної постанови, що 18 травня 2011 року суд відклав роз гляд справи на 19 травня 2011 року, чим порушив семиденний строк, встановлений части ною 3 статті 35 КАС України.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, які полягають у відсутності належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, що, на думку останнього, свідчить про незаконність оскарженої постанови суду.

Відповідно до ст.202 КАС України порушення судом першої інстанції норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, якщо таке порушення призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою у даній справі від 22.04.2011 судом першої інстанції відкрито провадження та призначено судове засідання на 11.05.2011 (а. с.1).

В зв’язку з тим, що станом на 11.05.2011 у суду першої інстанції були відсутні відомості про отримання відповідачем судової повістки, через неприбуття в судове засідання 11.05.2011 представника відповідача судове засідання відкладене на 18.05.2011 (а.с.29).

Повідомлення про вручення поштового відправлення про направлення на зареєстровану адресу ВАТ «Ерко+Запоріжжя» (а.с.8) ухвали про відкриття провадження від 22.04.2011 повернулось до суду 19.05.2011 (а. с.38).

З даного повідомлення вбачається, що відповідачем отримана вказана ухвала суду 17.05.2011, що свідчить про те, що відповідач був обізнаний про розгляд у суді першої інстанції адміністративної справи № 2а-0870/2634/11.

Як зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній постанові, у судове засідання 18.05.2011 представник відповідача, повідомлений про дату, час та місце судового засідання у спосіб, передбачений ст.38 КАС України, не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Через неприбуття в судове засідання представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання судове засідання відкладено на 19.05.2011.

З матеріалів справи вбачається, що про судові засідання, призначені на 18 та 19 травня 2011 року суд першої інстанції повідомив відповідача телефонограмами, прийнятими представником відповідача - секретарем Пшеничною К.О. (а. с.31, 37).

У судове засідання 19.05.2011 представник відповідача, повідомлений про дату, час та місце судового засідання у спосіб, передбачений ст.38 КАС України, не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції при відкладенні 18 травня 2011 року роз гляду справи на 19 травня 2011 року семиденного строку, встановленого ч.3 ст. 35 КАС України, колегія суддів не приймає в якості підстави для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки оскаржуване рішення прийнято за умови повідомлення відповідача про час і місце судового засідання і обізнаності відповідача про час і місце судового засідання по розгляду вказаної справи. Неявка представника відповідача в даному випадку не була перешкодою для вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

По суті прийнятого судом першої інстанції рішення про задоволення позову, колегія суддів з огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 25.06.2010 ВАТ «Ерко+Запоріжжя» подано до ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя за вхідним № 33900 звітний податковий розрахунок земельного податку на 2010 рік, згідно якого загальна сума нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті в 2010 році, визначена товариством у розмірі 14758,07 грн., в т. ч. в січні-листопаді по 1229,84 грн. щомісяця, а в грудні – 1229,83 грн. (а.с.10, 11).

22.11.2010 за результатами проведеної податковим органом невиїзної документальної перевірки відповідача (акт перевірки від 22.11.2010 № 488/15/23879294 - а.с.14) прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несвоєчасність сплати земельного податку відповідачем:

- № 0007071501/0 на суму 122,99 грн.;

- № 0007061501/0 на суму 1291,15 грн.;

- № 0007051501/0 на суму 4008,56 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0007041501/0 на суму 340 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Зазначені податкові повідомлення-рішення надіслані відповідачу засобами поштового зв’язку, отримані відповідачем 30.11.2010 (а. с.16).

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до правовідносин, які виникли у цій справі, слід застосовувати норми законів, які діяли на момент виникнення правовідносин (у 2010 році), тобто Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про плату за землю» та норми Податкового кодексу України, діючого на момент звернення позивача до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про плату за землю", в редакції чинній до 01.01.2011, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно із ч. 1 ст.15 вищезазначеного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про плату за землю" визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п.5.3 ст.5 вказаного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно п.п.5.4.1. п.5.4 ст.5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Докази оскарження та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять, відповідачем ні під час розгляду справи, ні під час розгляду апеляційної скарги, як того вимагає ч.1 ст.71 КАС України, не подані.

У законодавчо встановлений строк відповідачем узгоджені суми податкових зобов’язань з земельного податку не сплачені.

При цьому, відповідачем не заперечується наявність у нього податкового боргу з земельного податку у сумі 7 360,09 грн.

За визначенням п.1.3 ст.1 Закону № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

З огляду на непогашення товариством податкового боргу податковим органом в порядку, передбаченому з пп.6.2.2, 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-ІІІ винесено податкову вимогу № 1/836 від 13.12.2010 на суму 4900,42 грн., яку отримано відповідачем 13.01.2011 (а. с.17).

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За правилами п.95.1-п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність задоволення позовних вимог про стягнення з ВАТ «Ерко+Запоріжжя» податкового боргу з земельного податку в розмірі 7360,09 грн.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Ерко+Запоріжжя» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі № 2а-0870/2634/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко