Ухвала суду № 37597194, 04.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2014 рокусправа № 2а-7506/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Шинкаренко І.Л. директор

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року

у справі № 2а-7506/10/0470

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Метал-ЛТД»

до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Метал-ЛТД» звернулося до суду з позовом до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в якому просило визнати недійсним податкові повідомлення-рішення відповідача № 0005222301/0 від 10.11.09, № 0005222301/1 від 18.01.10, № 0005222301/2 від 01.04.10 та № 0005222301/3 від 02.06.10 про донарахування позивачу зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 120300,00 грн., у т.ч. 100250, 00 грн. - основного зобов'язання та 20050, 00 грн. - штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки планової виїзної перевірки позивача, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є хибними та необґрунтованими, оскільки Товариство правомірно сформувало валові витрати за рахунок авансових платежів на користь ТОВ "ТД "Метизмаш".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано правомірністю дій позивача по віднесенню до валових витрат відповідних податкових періодів витрати ТОВ "Україна-Метал-ЛТД" по сплаті авансових платежів на користь ТОВ "ТД "Метизмаш", оскільки ці витрати є витратами з метою придбання товарів (робіт, послуг).

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.124), в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач зазначає про правильність висновку перевірки про те, що дебіторська заборгованість, яка виникла за операцією з попередньої оплати, за якою контрагентом позивача не був поставлений товар, набула статусу безнадійної дебіторської заборгованості, що не пов'язана з переходом права власності на товар (продаж товару не відбувся) і тому включена товариством до складу валових витрат сума не є сумою компенсації вартості товарів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Позивач проти задоволення апеляційної заперечує, вважає оскаржену постанову обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що, виходячи з нормативного визначення "валових витрат", можна зробити висновок, що закон не пов'язує право платника податку на віднесення суми сплачених коштів до валових витрат з обов'язком отримати товар та використати його. Основоположним в даному випадку являється наявність мети використовувати товар, що купується в своїй господарській діяльності.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Україна-Метал-ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 30.06.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.06.2009, за результатами якої складений акт від 05.11.2009 № 89/231/25001785.

Перевіркою встановлено порушення підприємством п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР, внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 100250, 00 грн., в тому числі за 2 квартал 2009 року - 100250, 00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2009 № 0005222301/0 про нарахування податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 120300,00 грн., у т.ч. 100250,00 грн. - основного платежу, 20050, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Означене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами розгляду скарги позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін. Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0005222301/1 від 18.01.10, № 0005222301/2 від 01.04.10 та № 0005222301/3 від 02.06.10, якими визначені податковим органом суми податкових зобов'язань не змінені.

З огляду на фактичні обставин справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Спір між сторонами виник з приводу висновків відповідача про неправомірність віднесення до складу валових витрат товариства витрат, здійснених в якості авансової оплати товару ТОВ "ТД "Метизмаш", який останнім не був поставлений.

Суть виявленого податковим органом порушення полягає у заниження податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток внаслідок завищення валових витрат у 2 кварталі 2009 року на суму авансового платежу у розмірі 401000 грн., здійсненого ТОВ «Україна-Метал-ЛТД» на користь ТОВ «ТД «Метизмаш» (а. с.20, 21).

Такого висновку податковий орган дійшов з того, що витрати, які були товариством віднесені до валових витрат за правилами першої події - здійснення авансового платежу, не вважаються валовими витратами, пов'язаними з придбанням товарів (робіт, послуг), оскільки товари так і не були отримані покупцем, крім того, не велась претензійно-позовна робота з приводу стягнення цих коштів Постановою господарського суду від 26.05.2009 у справі № Б15/40/263-06 ТОВ «ТД «Метизмаш» визнано банкрутом та знято з обліку, внаслідок чого, на думку податкового органу, ці витрати вважаються безнадійною заборгованістю.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

За правилами пп.5.4.9 п.5.4 ст.5 Закону №334/94-ВР до валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок такого платника податку на момент набрання чинності цим Законом (крім капітальних затрат, які підлягають амортизації), зокрема, дитячих таборів відпочинку за умови, що вони не здаються в оренду, не використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної діяльності.

З наведених норм вбачається, що для віднесення платником податків до валових витрат певних сум є необхідні умови: факт понесення таких витрат, тобто сплати коштів за товари (роботи, послуги) та намір такого платника податків використовувати такі товари (роботи, послуги) у власній господарській діяльності.

За приписами п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Обставини щодо сплати ТOB «Україна-Метал-ЛТД» на користь TOB «ТД «Метизмаш» авансового платежу для придбання продукції у розмірі 401000 грн. не спростовується сторонами, підтверджується матеріалами справи.

При цьому, доказів того, що продукція, яку мав намір придбати позивач, придбавалась не для використання товариством у власній господарській діяльності, відповідачем не визначені, в матеріалах справи відсутні.

Наведені відповідачем обставини, що вказана продукція і не може бути отримана позивачем з огляду на визнання його контрагента TOB «ТД «Метизмаш» банкрутом, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки вказана обставина не є законодавчо визначеною підставою для позбавлення платника податків права формувати валові витрати за рахунок здійсненої ним передоплати.

Також в даному випадку у сплачених позивачем грошових коштів відсутні ознаки безнадійної заборгованості відповідно до п.1.25 ст.1 Закону №334/94-ВР, на який посилається відповідач, зокрема, заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна юридичної особи, оголошеної банкрутом у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

З цього приводу слід також зазначити, що п.12.1 ст.12 Закону №334/94-ВР передбачений порядок врегулювання платником податку продавцем товарів (робіт, послуг) сумнівної, безнадійної заборгованості, шляхом направлення претензії боржнику, звернення з позовом до суду, здійснення виконавчого напису нотаріусом.

Так, згідно пп.12.1.2 п.12.1 ст.12 Закону №334/94-ВР платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;

б) сторони договору у досудовому порядку досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);

в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законодавством, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків, та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

При цьому, положення п.п.12.1.1 п.12 ст.12 Закону №334/94-ВР стосуються платника податку - продавця товарів (робіт, послуг), який має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості).

Отже, з огляду на те, що позивач у даному випадку є покупцем, а не продавцем товарів (робіт, послуг), судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що п.12.1 ст.12 Закону №334/94-ВР не поширюється на відносини, які виникли між TOB «Україна-Метал-ЛТД» та ТОВ «ТД «Метизмаш».

Щодо відсутності проведення позивачем претензійно-позовної роботи, то такі твердження відповідача спростовуються матеріалами справи, а саме: позивачем надсилались на адресу ТОВ «ТД «Метизмаш» претензії щодо необхідності виконання зобов'язань щодо поставки товарів або повернення виплачених грошових коштів (а. с.98-103).

Крім того, за приписами ст.20 ЦК України право на захист своїх прав та інтересів особа здійснює на свій розсуд. Тобто особа сама визначає необхідність ведення претензійно-позовної роботи у кожному конкретному випадку порушення її прав та охоронюваних законом інтересів.

З огляду на викладене, є правомірним висновок суду першої інстанції, що Закон №334/94-ВР не передбачає наслідком нездійснення претензійно-позовної роботи щодо стягнення авансового платежу неправомірність його включення до валових витрат.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність та законність своїх вищенаведених висновків, викладених в акті перевірки від 05.11.2009.

Виходячи ж з того, що позивачем правомірно сформовані валові витрати, безпідставним є збільшення товариству податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 100250 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20050 грн.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача відсутні правові підстави для зменшення валових витрат, позовні вимоги є обґрунтованими, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню недійсними.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі № 2а-7506/10/0470 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко