Вирок № 37597145, 13.03.2014, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/3526/14-к

пр. № 1-кп/759/216/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року Святошинський районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 1-кп/759/216/14 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в м. Києві, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, учня 22 групи Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєєстрованого в АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , 11 листопада 2013 року, в 18.46 годин, знаходячись в приміщенні магазину «Епіцентр», розташованому вул. Берковецькій, 6-в в м. Києві, вирішив вчинити крадіжку чужого майна, яке належить ТОВ «Епіцентр К».

З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , продовжуючи знаходитись в приміщенні торгівельного залу вказаного магазину, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, непомітно взяв з торгових полиць чуже майно, яке належить ТОВ «Епіцентр К», (код ЄДРПОУ 32490244), а саме: 2 балончика з фарбою «Montana Black» 400 мл синього кольору, вартістю 63 гривні 34 копійки, кожний, загальною вартістю 126 гривень 68 копійок; балончик з фарбою «Montana Black» 400 мл насиченого пурпурного кольору, вартістю 63 гривні 34 копійки, а всього майна на загальну суму 190 гривень 02 копійки, сховавши зазначене майно під одяг.

Маючи намір таємно викрасти дане майно, ОСОБА_4 , 11 листопада 2013 року, в 18.52 годин, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме: винести викрадене майно та розпорядитися ним, не розрахувавшись на касі, направився з торгівельного залу через вихід, однак довести злочин до кінця він не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину «Епіцентр» разом з наявним при ньому чужим майном, яке він намагався викрасти.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та показав, що 11 листопада 2013 року, в 18.46 годин, він знаходився в приміщенні магазину «Епіцентр», що розташований по вул. Берковецькій, 6-в в м. Києві, куди приїхав разом зі своїми друзями. Маючи намір пофарбувати свій волосипед, проте не маючи достатніх коштів для придбання фарби, він, перебуваючи в торгівельному залі магазину, вирішив таємно викрасти три балончика із фарбою.

З цією метою, він взяв 3 балончика із фарбою, які заховав під жилетку, у яку він був одягнутий, після чого, не розрахувавшись за даний товар на касі, направився до виходу з торгівельного залу, де був затриманий працівниками охорони магазину з наявними при ньому викраденими балончиками із фарбою.

Своїм друзям, з якими він приїхав в магазин він, про свої наміри, нічого не повідомляв. У скоєному щиро кається.

Оскільки обвинуваченим ОСОБА_4 та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини, судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю, й кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України є правильною, оскільки він намагався таємно викрасти чуже майно, однак не довів злочин до кінця із причин, що не залежали від його волі.

Відповідно до вимог ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

Суд, заслухавши думку прокурора, захисника ОСОБА_5 , про доведенність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, які просили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд батьків, думку законного представника ОСОБА_6 , який просив суд передати сина під його нагляд, враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 , будучи неповнолітнім, вчинив злочин середньої тяжкості, враховуючи його особу, який раніше не судимий, навчається в Київському професійному ліцеї будівництва і комунального господарства, позитивно характеризується за місцем навчання, на обліку в службі у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та в кримінальній міліції в справах дітей не перебуває, стан його здоров`я, що на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога він не перебуває, умови життя та виховання, його відношення до скоєного, щире каяття в скоєнному, що завдана злочином шкода повністю відшкодована, ступінь здатності батька забезпечити виховний вплив на неповнолітнього та постійний контроль за його поведінкою, здатність позитивного впливу, поведінку неповнолітнього після скоєння ним кримінального правопорушення, вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 на підставі ст. 105 КК України від покарання, оскільки визнає, що внаслідок щирого розкаяння обвинуваченого ОСОБА_4 та подальшої бездоганної поведінки, він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. Суд вважає що до неповнолітнього ОСОБА_4 слід застосувати примусовий захід виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд батька.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 105 КК України звільнити неповнолітнього ОСОБА_4 від покарання, застосувавши відносно нього примусовий захід виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд батька ОСОБА_6 , проживаючого в АДРЕСА_1 , до досягнення ним повноліття.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Суддя: