Постанова № 3759383, 02.11.2007, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02.11.2007 р.                                                                                                     № 10/47

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді ,

секретаря судового засідання ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідний центр "Пратт і Уітні- Патон"

доДержавна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва

про скасування рішення суб"єкта владних повноважень

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкове-повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 08.06.2007 року № 0000422303/0 про донарахування та сплату 378907 грн. податку на прибуток підприємства та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 189454 грн. нарахованих на донараховану суму податку на прибуток у відношенні позивача.

В подальшому позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив скасувати податкове-повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 16.08.2007 року № 0000422303/1 про донарахування та сплату 378907 грн. податку на прибуток підприємства та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 189454 грн. нарахованих на донараховану суму податку на прибуток у відношенні позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав заперечення на позов у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у запереченні.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.11.2007 о 10 год. 00 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 27.09.2007 на 09 год. 30 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями дослідний центр «Пратт і Уітні-Патон»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 31.12.2006, за результатами якого складено акт від 01.06.2007 №302/1-23-03-19355384 (далі – акт перевірки), в якому, зокрема, зроблено висновок про порушення позивачем п.1.2, 1.43 та пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 378907,00 грн. та зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2006 рік на суму 674584,00 грн.

Як встановлено актом перевірки, до статутного фонду позивача було внесено виключне право користування рухомими та нерухомим майном на загальну суму 16864603,00 грн. на 25 років.

Позивач у перевіряємому періоді нараховував амортизацію на виключне право користування рухомими та нерухомим майном згідно пп.8.3.9 п.8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на загальну суму 1686460,00 грн., чим на думку відповідача, порушив вимоги п.1.2, 1.43 та пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В п.3.1.4 акту перевірки зазначено, що в результаті вказаних порушень позивачем занижено оподатковуваний прибуток на загальну суму 1684480,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 378907,00 грн. та у 2006 році до завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування року у розмірі 674584,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2007 №0000422303/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 568361,00 грн., в тому числі 378907,00 грн. за основним платежем та 189454,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку начальнику Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

За результатами розгляду скарги відповідачем прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 13.08.2007 №14250/10/25-011, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення –без змін.

16.08.2007 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкове-повідомлення-рішення; №000422303/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 568361,00 грн., в тому числі 378907,00 грн. за основним платежем та 189454,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Пунктом 1.43 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

Відповідно до абз.5 п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 №750/4043 (далі –Положення) нематеріальний актив –немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Пунктом 5 Положення встановлено, що бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами: права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо); права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо); права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо); права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо); авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо); незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи; інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Згідно змісту пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Амортизації підлягають витрати, зокрема, на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

Підпунктом 8.3.9 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статті протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Відповідно до пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для цілей цього пункту: до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи; до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Відповідно до пп.4.4.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Разом з тим, як видно з листа Державної податкової адміністрації України від 07.09.2006 №16636/7/31-3017 «Щодо надання брошур з питань оподаткування», яким роз’яснено окремі положення податкового законодавства з питання амортизації у податковому обліку платника податку а прибуток, зокрема, вказано, що у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»право на оренду приміщень є нематеріальним активом і підлягає амортизації за правилами, встановленими пп. 8.3.9 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування своїх заперечень щодо законності нарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 568361,00 грн., в тому числі 378907,00 грн. за основним платежем та 189454,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 08.06.2007 №0000422303/0.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 16.08.2007 №0000422303/1.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідний центр "Пратт і Уітні- Патон" судові витрати в сумі 3,40 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяП.О. Ковзель