Постанова № 3759381, 07.11.2007, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07.11.2007 р.                                                                                                     № 10/3

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді ,

секретаря судового засідання ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва

доТовариство з обмеженою відповідальністю "Айтана"

про про стягнення штрафних санкцій 165 275, 00грн

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 165275,00 грн.

В подальшому представник позивача уточнив позовні вимоги і просив збільшити суму позовних вимог на 47600,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 212875,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав заперечення на позов у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у запереченні.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.11.2007 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.11.2007 на 17 год. 00 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 18.01.2007 по 24.05.2007 органами державної податкової служби України були проведені перевірки дочірніх філій Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтана" щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, за результатами яких складено акти від 18.01.2007 №265901442305, від 24.01.2007 №265901512305, від 24.01.2007 №265901502305, від 24.01.2007 №265901452305, від 24.01.2007 №265901502305, від 24.01.2007 №265901452305, від 26.01.2007 №265901492305, від 01.02.2007 №265901472305, від 01.02.2007 №265901482305, від 01.02.2007 №265901422305, від 01.02.2007 №265901422305, від 01.02.2007 №265901462305, від 23.02.2007 №265902192305, від 23.02.2007 №265902202305, від 23.02.2007 №265902212305, від 23.02.2007 №265902222305, від 14.03.2007 №265902772305, від 21.03.2007 №265903372305, від 23.03.2007 №265903362305, від 11.04.2007 №265904632305, від 11.04.2007 №265904622305, від 17.04.2007 №265904452305, від 16.04.2007 №265904462305, від 18.04.2007 №265904782305, від 20.04.2007 №265904502305, від 24.05.2007 №265905942305, від 24.05.2007 №265905932305, від 15.05.2007 №265906872305, від 30.05.2007 №265907422305, від 05.06.2007 №265906652305, від 05.06.2007 №265906642305, від 11.06.2007 №265906562305, від 18.06.2007 №265906892305, від 22.06.2007 №265907592305, від 09.07.2007 №265908462305, від 10.07.2007 №265908442305, від 10.07.2007 №265908452305, від 20.07.2007 №265908382305, якими встановлено здійснення розрахункових операцій у сфері грального бізнесу та гральних автоматів без застосування реєстратора розрахункових операцій, чим порушено п.п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі актів перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було прийнято рішення від 12.03.2007 №0001402305/0, від 12.03.2007 №0001412305/0, від 12.03.2007 №0001422305/0, від 12.03.2007 №0001432305/0, від 12.03.2007 №0001442305/0, від 12.03.2007 №0001452305/0, від 12.03.2007 №0001462305/0, від 12.03.2007 №0001472305/0, від 12.03.2007 №0001482305/0, від 27.03.2007 №0001972305/0, від 27.03.2007 №0001982305/0, від 27.03.2007 №0001992305/0, від 27.03.2007 №0002002305/0, від 11.04.2007 №0002602305/0, від 24.04.2007 №0003222305/0, від 24.04.2007 №0003232305/0, від 17.05.2007 №0004072305/0, від 17.05.2007 №0004082305/0, від 17.05.2007 №0004092305/0, від 17.05.2007 №0004102305/0, від 17.05.2007 №0004112305/0, від 23.05.2007 №0004412305/0, від 18.06.2007 №0005562305/0, від 18.06.2007 №0005572305/0, від 04.07.2007 №0006112305/0, від 04.07.2007 №0006122305/0, від 04.07.2007 №0006132305/0, від 10.07.2007 №0006282305/0, від 10.07.2007 №0006292305/0, від 23.07.2007 №0006692305/0, від 31.07.2007 №0006882305/0, від 17.08.2007 №0007622305/0, від 17.08.2007 №0007632305/0, від 17.08.2007 №0007642305/0, та від 17.08.2007 №0007652305/0, якими відповідачу визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 212875,00грн.

Як видно з матеріалів справи та підтверджено представником відповідача, вищезазначені рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі –Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до абзацу 4 ст. 2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Статтею 11 Закону визначено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Пунктом 6 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»передбачено переведення суб'єктів підприємницької діяльності, що використовують гральні автомати, на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій у строк до 31.12.2006.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції щодо відсутності підстав для застосування у діяльності реєстратора розрахункових операцій посилався на п.7 ч.1 ст. 9 Закону, яким визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).

Як видно з матеріалів справи, відповідачем придбані торгові патенти на право здійснення торгової діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Разом з тим, відповідно до абз. 2 ч.1 ст.2 України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(в редакції станом на 26.12.2002) спеціальний торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування відповідно до цього Закону. Проте пунктом XIV Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" та деяких інших законодавчих актів»від 22.05.2003 №849-IV абзац другий частини першої статті 2, статтю 32, частину другу статті 6, статтю 71 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" виключені.

З аналізу вказаних норм та наданих відповідачем доказів видно, що придбані відповідачем торгові патенти не звільнять його від обов’язку застосування у діяльності реєстратора розрахункових операцій, оскільки не можуть вважатися спеціальними торговими патентами у розумінні п.7 ч.1 ст. 9 Закону.

Статтею 17 Закону визначено розміри фінансових санкцій, що застосовуються за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України.

Згідно ст. 25 Закону суми фінансових санкцій, які визначені статями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Як свідчать матеріали справи, станом на день розгляду спору сума штрафних санкцій, визначена відповідачу згідно з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ним до Державного бюджету України не сплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено податковим органом правомірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати штрафних санкцій у розмірі 212875,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтана" (код ЄДРПОУ 32776597) до Державного бюджету України (рахунок 3119104700011 до РВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968 у банку УДК у м. Києві, МФО 820019) суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 212875,00 грн. (двісті дванадцять тисяч вісімсот сімдесят п’ять гривень).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяП.О. Ковзель