Ухвала суду № 37590415, 05.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 р.Справа № 816/7029/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер 2007" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2014р. по справі № 816/7029/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер 2007"

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИЛА:

10 грудня 2013 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер 2007" (далі - ТОВ "Форестер 2007", відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 46-47), просила суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер 2007" кошти за податковим боргом в розмірі 20 485, 57 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 16 463,84 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4 021,73 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою сум податкових зобов'язань за самостійно задекларованими податковими зобов'язаннями та нарахованими податковим органом за податковими повідомленнями-рішеннями.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.14 року позов Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер 2007" про стягнення коштів за податковим боргом задоволено.

Стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Форестер 2007" (ідентифікаційний код 35107593), на користь Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 20 485,57 грн., у тому числі:

- заборгованість із податку на додану вартість у розмірі 16 463 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 84 коп. на р/р №31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКС у м. Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;

- заборгованість із податку на прибуток у розмірі 4 021 (чотири тисячі двадцять одна) грн. 73 коп. на р/р №31115009700002, код бюджетної класифікації платежу 11021000, одержувач УДКС у м. Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Форестер 2007" зареєстроване як юридична особа 10.05.2007 виконавчим комітетом Полтавської міської ради (ідентифікаційний код 35107593), свідоцтво серія А00 №712225 (а.с. 7). Згідно довідки від 15.02.2012 №85416/29-117 (а.с. 7), відповідач перебуває на обліку платників податків у ДПІ в м. Полтаві з 16.05.2007 за №9324.

За даними ДПІ у м. Полтаві відповідач має наступні банківські рахунки:

- №26002001040426 (українська гривня) в ПАТ "Універсал банк", МФО 322001;

- №26005060473871 (українська гривня) в Полт. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401;

- №26055060441767 (українська гривня) в Полт. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401;

- №260023164901 (українська гривня) в Ф "ПРУ" АТ "Б" Фін. та кредит" м. Полтава, МФО 331832;

- №260463164901 (українська гривня) в Ф "ПРУ" АТ "Б" Фін. та кредит" м. Полтава, МФО 331832;

- №26008002011033 (українська гривня) в АТ "Дельта Банк", МФО 380236;

- №26053002011033 (українська гривня) в АТ "Дельта Банк", МФО 380236;

- №2600076903 (українська гривня) в АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805;

- №2600332615263 (українська гривня) в ПАТ "Діамантбанк", МФО 320854;

- №260573164901 (українська гривня) в Ф "ПРУ" АТ "Б" Фін. та кредит" м. Полтава, МФО 380236 (а.с.6).

12.06.2013 працівниками ДПІ у м. Полтаві була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Форестер 2007", за результатами якої складено акт №3266/15.1/35107593 від 12.06.2013 (а.с. 25).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві було винесене податкове повідомлення-рішення №0009141501 від 19.06.2013 (а.с. 26), яким платнику визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 848,60 грн. (за штрафними санкціями).

Відомостей щодо оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення матеріали даної адміністративної справи не містять.

Крім того 25.09.2013 працівниками ДПІ у м. Полтаві була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Форестер 2007" за травень 2013, за результатами якої складено акт №78/16-01-22-05/35107593 від 25.09.2013 (а.с. 22).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві було винесене податкове повідомлення-рішення №0001562205 від 08.10.2013 (а.с. 21), яким платнику визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн. (за штрафними санкціями).

07.02.2013 ТОВ "Форестер 2007" подало декларацію з податку на прибуток за 2012 рік вх.№9086800482 (а.с. 23), в якій визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 7 494,00 грн.

20.05.2013 ТОВ "Форестер 2007" подало декларацію з податку на додану вартість за 4 місяць 2013 року вх.№9029035840 (а.с. 13-14), визначивши суму податкового зобов'язання у розмірі 17 621,00 грн.

16.07.2013 ТОВ "Форестер 2007" подало декларацію з податку на додану вартість за 6 місяць 2013 року вх.№9042616170 (а.с. 15-16), визначивши суму податкового зобов'язання у розмірі 452,00 грн.

17.08.2013 ТОВ "Форестер 2007" подало декларацію з податку на додану вартість за 7 місяць 2013 року вх.№9051057673 (а.с. 17-18), визначивши суму податкового зобов'язання у розмірі 855,00 грн.

20.09.2013 ТОВ "Форестер 2007" подало декларацію з податку на додану вартість за 8 місяць 2013 року вх.№9059316359 (а.с. 19-20), визначивши суму податкового зобов'язання у розмірі 1 927,00 грн.

Проте зазначені суми податкових зобов'язань сплачені підприємством не в повному обсязі. Так, відповідач частково сплатив суму податку на прибуток у розмірі 4 403,55 грн. та податку на додану вартість у розмірі 1 439,00 грн., а 29.11.2013 подав декларацію з податку на додану вартість №9081573282, за якою зменшено суму грошового зобов'язання на 3 321,00 грн.

У зв'язку з несвоєчасним погашенням частини податкового боргу ДПІ у м. Полтаві здійснила нарахування пені по податку на додану вартість та податку на прибуток у розмірі 198,84 грн. та 82,68 грн. відповідно.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 16 463,84 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 024,73 грн. з урахуванням пені, правомірно віднесено позивачем до податкового боргу підприємства і підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно з пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктом 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання самостійно визначене платником податків.

Таким чином, сума грошового зобов'язання визначена у вказаних вище податкових деклараціях, вважається узгодженою та підлягає сплаті у встановлений законом строк.

Пунктом 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У зв'язку з несвоєчасним погашенням частини податкового боргу ДПІ у м. Полтаві здійснила нарахування пені по податку на додану вартість та податку на прибуток у розмірі 198,84 грн. та 82,68 грн. відповідно.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 16 463,84 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 024,73 грн. з урахуванням пені, правомірно віднесено позивачем до податкового боргу підприємства.

Відповідач доказів на спростування наведеного або доказів сплати сум податкового боргу до суду не надав.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Із матеріалів справи слідує, що ДПІ у м. Полтаві сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу №45-15 від 07.08.2013 (а.с. 12) на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням у розмірі 22 156,98 грн.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу матеріали адміністративної справи не містять.

Підпунктом 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно зі ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 16 463,84 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 024,73 грн. з урахуванням пені, правомірно віднесено позивачем до податкового боргу підприємства і підлягає стягненню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 15.01.14 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер 2007" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2014р. по справі № 816/7029/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М.