Постанова № 37590487, 05.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 р. Справа № 820/10275/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

представника позивача Титечко І.П..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ібіс-Україна", Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2013р. по справі № 820/10275/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ібіс-Україна"

до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБІС-Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просив суд:

- скасувати наказ від 08.04.2013 року № 664;

- визнати неправомірними дії по проведенню перевірки на підставі якої складено акт від 30.04.2013 року № 2066/22.9-08/37191341;

- визнати неправомірними дії по визначенню в акті перевірки порушень податкового законодавства;

- зобов'язати вчинити дії по вилученню з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів у Харківській області" відомостей внесених на підставі акту від 30.04.2013 року № 2066/22.9.-08/37191341 та поновлення в ній даних, задекларованих позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року;

- визнати правомірними дії підприємства по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т " та ПП "Рест-Профі".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.13 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБІС-УКРАЇНА" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування наказу, зобов'язання чинити дії - задоволено частково.

Зобов'язано Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області поновити в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів у Харківській області" даних, задекларованих ТОВ "Ібіс-Україна" щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т", ПП "Рест-Профі".

В частині визнання неправомірними дій Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по визначенню в акті перевірки від 30.04.2013 року № 2066/22.9.-08/37191341 про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Ібіс-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т", ПП "Рест-Профі" з питання придбання ТМЦ (робіт, послуг) за період з 01.01.2012 по 30.09.2012 року та використання їх у господарській діяльності, порушень п.185.1 ст.185, 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України в частині зайвого віднесення до складу податкових зобов'язань суми податку на додану вартість за період січень-серпень 2012 року у сумі 348399 грн., п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України в частині зайвого віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 348399 грн. та визнання правомірними дій підприємства по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т " та ПП "Рест-Профі" за період з 01.01.2012 по 30.09.2012 року провадження у справі закрито.

В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині залишення позову без задоволення та закриття провадження, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача і представника позивача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб'єкта господарювання юридичної особи (а.с.16-17, т.1).

У період з 18.04.2013 року по 24.04.2013 року фахівцями відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т" та ПП "Рест-Профі", про що складено акт від 30.04.2013 року № 2066/22.9-08/37191341, яким зафіксовано порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України , що призвело до зайвого віднесення до податкових зобов'язань суми податку на додану вартість у розмірі 348399 грн. та п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого до складу податкового кредиту зайво віднесено суму податку на додану вартість у сумі 348399 грн. (а.с.19-33, т.1).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача щодо коригування в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомостей про податкові зобов'язання та податковий кредит позивача, які створюють для підприємства негативні наслідки, усунути які можливо лише зобов'язанням відповідача вчинити дії щодо поновлення у зазначеній системі даних, задекларованих позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість .

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області поновити в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів у Харківській області" даних, задекларованих ТОВ "Ібіс-Україна" щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т", ПП "Рест-Профі" з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Дії суб'єкта владних повноважень - дії уповноваженого суб'єкта права, що регулюють суспільні відносини та спрямовані на виникнення прав і обов'язків у тих конкретних суб'єктів, на реалізацію яких вони направлені. У такому випадку реалізується компетенція суб'єкта владних повноважень, уповноваженого за допомогою владних дій регулювати суспільні правовідносини.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (у подальшому, у тексті Примірного порядку слово "Порядку" замінено словами "Методичних рекомендацій" згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 30 грудня 2009 року N 742).

Згідно підпункту 1.3. розділу 1 зазначених Методичних рекомендацій, для їх реалізації створені такі програмні продукти, зокрема, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Вказана система формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Аналіз наведених норм законодавства у їх сукупності дають підстави вважати, що дії відповідача по внесенню коригувань у Автоматизовану систему "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій. Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Колегія суддів зазначає, що, оскільки дії щодо внесення в автоматизовану систему "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредит в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" будь-яких даних є результатом роботи податкового органу по збиранню доказової інформації для внутрішнього користування, а не діями суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС, то такі дії не тягнуть правових наслідків для позивача, а отже внесення даних в автоматизовану систему не порушує прав позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються, то позовні вимоги щодо зобов'язання Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області поновити в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів у Харківській області" даних, задекларованих ТОВ "Ібіс-Україна" щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т", ПП "Рест-Профі" не є належним способом захисту прав позивача, а тому у позові слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про скасування наказу № 664 від 08.04.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ібіс-Україна" та визнання неправомірними дій по проведенню перевірки на підставі якої складено акт від 30.04.2013 року № 2066/22.9-08/37191341, колегія суддів зазначає наступне.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки, тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні п. 1 ч.2 ст.17 КАС України.

Відповідно до п.75.1.,75.1.2 ст..75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних виїзних позапланових перевірок передбачені ст. 78 ПК України, відповідно до якої документальна виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. 78 цього Кодексу, в т.ч. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження а обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем на адресу позивача із посиланням на пп.20.1.6, 20.1.23 п.20.1 ст.20 ПК України направлено запити щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ "Аркада-Т" ,ТОВ "ТТК", ТОВ "Рест-Профі" за відповідні періоди, на які підприємством надано відповіді із долученням первинних бухгалтерських документів (а.с.40-45, т.1)

Виходячи зі змісту ст.78 ПК України, колегія суддів доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на запит податкового органу надано відповіді із дорученням відповідних копій первинних документів, проте колегія суддів зауважує, що факт надання платником податків інформації та документів на запит податкового органу сам по собі не виключає призначення перевірки на підставі п.п. 78.1.1, 78.1 ПК України, якщо податковий орган ході їх оцінки дійде висновку про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Оглянувши копію спірного наказу від 08.04.2013 року № 664, колегія суддів зазначає, що він містить посилання на положення п.78.1.1.ст..78 ПК України та стосується перевірки позивача з питань взаємовідносин з вказаними вище контрагентами. Спірний наказ та направлення на проведення перевірки вручені уповноваженій особі позивача, що підтверджується підписом уповноваженої особи.

Колегія суддів зауважує, що сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків, проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його правом не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

В разі коли платник податків не скористався цим правом і перевірка проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав не відповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами по справі, що фахівці податкового органу були допущені до проведення перевірки, остання проведена та за її результатами складено відповідний акт. Тобто наказ на проведення перевірки на момент звернення до суду вичерпав свою дію, оскільки ненормативні правові акти державних органів є актом одноразового застосування, який вичерпує вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тобто вони не можуть бути скасовані після їх виконання.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає позовні вимоги про скасування наказу № 664 від 08.04.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ібіс-Україна" та визнання неправомірними дій по проведенню перевірки, на підставі якої складено акт від 30.04.2013 року № 2066/22.9-08/37191341 такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів у Харківській області" відомостей внесених на підставі акту від 30.04.2013 року № 2066/22.9.-08/37191341, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, вона поглинається вимогою про зобов'язання суб'єкта владних повноважень поновити задекларовані позивачем показники податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013, яка має захистити права та охоронювані законом інтереси позивача та гарантувати дотримання і захист прав та інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162 КАС України).

Щодо позовних вимог про визнати неправомірними дії по визначенню в акті перевірки порушень податкового законодавства та визнання правомірними дій підприємства по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т " та ПП "Рест-Профі" , колегія суддів зазначає наступне.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 1.4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами затвердженого наказ Міністерства фінансів України 14.03.2013 р. № 395 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 р. за № 607/23139), згідно з яким акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

За змістом п.17.1.7. ст..17 ПК України платники податку мають право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії службової особи щодо включення до акту певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 3.1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами пояснення, зауваження або заперечення платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, предметом оскарження є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи, а отже акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Колегія суддів також зауважує, що в силу положень ст.17 КАС України до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення факту, в тому числі правомірності (неправомірності) формування податкових зобов'язань.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає закриттю в порядку, визначеному п.1.ч.1 ст.157 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 202, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ібіс-Україна" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2013р. по справі № 820/10275/13-а в частині задоволених позовних вимог скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ібіс-Україна" відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2013р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М.

Повний текст постанови виготовлений 11.03.2014 р.