Рішення № 37575875, 20.02.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/6448/13-ц 20.02.2014 20.02.2014 20.02.2014

Провадження №22-ц/784/594/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц-/784/594/14 Головуючий у 1-й інстанції Спінчевська Н.А.

Категорія 41 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 лютого 2014 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Козаченка В.І.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Свіщук О.В.

за участю: позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 і ОСОБА_3

на рішення

Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2013 року

за позовом

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення коштів, розірвання договору, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися з вказаним позовом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вони зазначали, що ОСОБА_3 був власником житлового будинку АДРЕСА_1 з 1991 року, та 10 листопада 2010 року подарував будинок сину ОСОБА_2 Але ще до вказаного договору, а саме 17 квітня 2009 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_5 договір оренди житлового будинку, який діє до 23 грудня 2013 року. Відповідач з членами сім'ї вселився в будинок, але з 1 серпня 2010 року не сплачує обумовлену договором орендну плату, яка встановлена з серпня 2010 року в розмірі 1000 грн. щомісячно, та має на 1 серпня 2013 року 36000 грн. заборгованості.

Уточнюючи і збільшуючи позовні вимоги позивачі остаточно просили стягнути з відповідачів в солідарному порядку 40092 грн. 63 коп. заборгованості по орендній платі з нарахованою пенею, розірвати договір найму житлового будинку, висилити відповідачів разом з їх дітьми з будинку. ОСОБА_2 просив стягнути з відповідачів на його користь в солідарному порядку 50000 грн. моральної шкоди за невиконання обіцянок відповідачів придбати будинок та їх несплатою орендної плати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду, а справу повернути на новий розгляд. На думку апелянтів, рішення суду не відповідає обставинам справи та вимогам матеріального права.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити рішення суду без змін.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_3, яки 10 листопада 2010 року подарував будинок АДРЕСА_1 сину ОСОБА_2, і ОСОБА_5 17 квітня 2009 року було укладено договір оренди вказаного житлового будинку. Договір укладений до 23 грудня 2010 року та пролонгований до 23 грудня 2013 року.

Договором, п. 1.6, сторони передбачили можливість зарахування витрат на поліпшення будинку в рахунок орендної плати. Між первісним орендодавцем та відповідачем 24 квітня 2009 року та 3 листопада 2009 року були укладені угоди про надання згоди на проведення ремонту будинку, в тому числі капітальному. ОСОБА_5 провів роботи по поліпшенню будинку, зарахувавши їх часткову вартість в якості орендної плати.

Дійшовши правильно висновку, що відповідач має право зарахувати орендну плату в рахунок витрат на обумовлені договором оренди будинку його поліпшення, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову про стягнення орендної плати та виселення відповідачів з будинку.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками в мотивувальній частині рішення суду щодо розміру орендної плати з серпня 2010 року.

Суд виходив з того, що розмір орендної плати слід визначати за договором від 17 квітня 2009 року в розмірі 300 грн. щомісячно ( п. 1.4). При цьому, суд не взяв до уваги письмового договору від 4 травня 2010 року, підписаного відповідачами, про збільшення орендної плати з серпня 2010 року до 1000 грн. щомісячно.

Проте, як виходить з вказаного письмового договору складеного від імені ОСОБА_3 та відповідачів (а.с.6), пояснень позивачів, в тому числі в апеляційному суді, довіреності від 27 квітня 2010 року ОСОБА_3 на ім'я свого сина ОСОБА_3, завіреної в ОСББ «Сокол», власник будинку наймодавець, та відповідачі, наймачі, погодили зміни умов оплати оренди будинку. При цьому, хоча у ОСОБА_2 під час підписання договору від імені батька не було нотаріально посвідченої довіреності, ОСОБА_3 схвалив ці дії.

За такого слід вважати, що орендна щомісячна плата з серпня 2010 року складала 1000 грн.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно змінити в частині визначення розміру орендної плати за житловий будинок з 4 травня 2010 року. У зв'язку з чим, з мотивувальної частини рішення необхідно виключити висновки суду про розмір орендної плати за житловий будинок з 4 травня 2010 року в 300 грн. щомісяця та вважати, що вона складає з цього часу 1000 грн. на місяць.

В інший частині рішення слід залишити без змін.

Інші доводи в апеляційній скарзі не можуть бути взяті до уваги.

Так, доводи щодо незаконності договору оренди будинку не відносяться до предмету спору. Позову про визнання договору оренди житлового будинку недійсним не пред'явлено, а наявність договору оренди та строк його дії встановлено судовими рішеннями, на які посилався суд першої інстанції.

Щодо вартості витрат на капітальний ремонт, то між сторонами існує спір про їх відшкодування. Після визначення остаточної суми, що підлягає відшкодуванню наймодавцем наймачам, позивачів не позбавлено права звертатися до суду з позовом про стягнення орендної плати (в разі, якщо така плата буде перевищувати вартість ремонту будинку, яку повинен відшкодувати наймачам наймодавець).

Позивача, власника будинку не позбавлено можливості ставити питання про виселення відповідачів з будинку з інших підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити частково.

Змінити рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2013 року в частині висновків про розмір орендної плати.

Виключити з мотивувальної частини рішення висновки суду про розмір орендної плати за житловий будинок з 4 травня 2010 року в 300 грн. щомісяця та вважати, що вона складає з цього часу 1000 грн. на місяць.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий: Судді: