Ухвала суду № 37575874, 20.02.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №478/1685/13-ц 20.02.2014 20.02.2014 20.02.2014

Провадження №22-ц/784/486/14

Провадження №22-ц/784/486/14 Головуючий у першій інстанції Сябренко І.П.

Категорія 39 Доповідач в апеляційній інстанції Мурлигіна О.Я.

У Х В А Л А

Іменем України

20 лютого 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі судового засідання Свіщук О.В.,

без участі сторін та третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення

Казанківського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2013 року

за позовом

ОСОБА_3 до Новофедорівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Новофедорівської сільської ради Казанківського району (далі - Новофедорівська сільрада, сільрада) з вказаним позовом.

Він зазначав, що у липні 2013 року відповідачем відносно нього у Казанківському РВ УМВС України в Миколаївській області поширено недостовірну інформацію. Так, для приєднання до матеріалів кримінальної справи, розпочатої за фактом спричинення йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості, головою сільради ОСОБА_4 до вказаного відділу міліції була надана побутова характеристика з негативною та недостовірною інформацією про нього. Цією інформацією принижено його честь, гідність та ділову репутацію.

Уточнивши та збільшивши під час розгляду справи позовні вимоги, позивач просив інформацію в характеристиці, про те що він: «схильний до безпідставних наклепів, обману громадян, неврівноважений, злісний, не здатний володіти собою при емоційному напруженні, супроводжує мову нецензурною тяжкою лайкою, здатний морально принижувати людину, не вміє засуджувати свої вчинки і вважає, що він завжди правий, високої думки про себе, аморальний», визнати такою, що не відповідає дійсності. Також позивач просив зобов'язати відповідача відкликати характеристику з кримінальної справи та стягнути з сільради 1700 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції дав невірну юридичну оцінку інформації в характеристиці.

Представник відповідача в письмових запереченнях на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду без змін стверджуючи, що в характеристиці на ОСОБА_3 дана критична оцінка негативних рис його характеру.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З доказів у справі вбачається, що між сільрадою та мешканцями села Новофедорівка виникали конфлікти з приводу використання земельних ділянок, які передаються в оренду, а позивач разом з іншими особами звертався зі скаргою до прокурора Миколаївської області на діяльність голови сільради, діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування. Однак прокуратурою не було встановлено підстав для вжиття заходів прокурорського реагування.

Одночасно між ОСОБА_5 та головою сільради ОСОБА_4, як посадовою особою, виникали конфлікти з приводу виділення ОСОБА_5 земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Про таке не заперечував сам позивач.

Існували конфлікти між ним та іншими громадянами села.

22 липня 2013 року за вих. № 96/02-18 головою Новофедорівської сільської ради Казанківського району до Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області, на запит вказаного органу, направлена побутова характеристика на позивача. В характеристиці зазначено, що ОСОБА_3 проживає з дружиною та виховує двох дітей, не працює. Підприємницькою діяльністю не займається. Тримає підсобне господарство, алкоголем не зловживає. Також зазначено, що він «Схильний до безпідставних наклепів, обману громадян. Неврівноважений, злісний, не здатний володіти собою при емоційному напруженні, супроводжує свою мову нецензурною тяжкою лайкою. Здатний морально принижувати людину. Не вміє засуджувати свої вчинки і вважає, що він завжди правий, високої думки про себе, аморальний».

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що критична оцінка рис характеру й поведінки позивача не може визнаватися інформацією, яка принижує честь або ділову репутацію особи та підлягає спростуванню, оскільки викладені в характеристиці висновки щодо рис характеру позивача є оціночними судженнями, право на свободу висловлення яких гарантоване законом, та що ця оцінка висловлена в пристойній формі, у виразах, які прийнятні в спілкуванні людей.

Щодо застосування нецензурної лайки позивачем, то цей факт підтвердили в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 і ОСОБА_7

У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що не має підстав для скасування вказаного рішення.

Доводи апелянта суперечать доказам у справі та вимогам матеріального права.

Так, ст. ст. 32, 34 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснитись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Позивач дійшов помилкового висновку, що вказівка в характеристиці на особливості його характеру, це є інформацією яка підлягає спростуванню, оскільки містить фактичні дані та не доведена відповідачем.

Так, в зазначеній характеристиці відсутні посилання (ствердження) на порушення позивачем норм чинного законодавства, загальновизнаних правил співжиття чи прояви неетичної поведінки в його особистому та суспільному житті.

Критична оцінка рис характеру позивача не може визнаватися інформацією, яка принижує його честь, гідність і репутацію та підлягає спростуванню, оскільки викладені в характеристиці висновки щодо рис характеру позивача є оціночним судженням, право на свободу висловлювання яких гарантоване законом. Вказана оцінка висловлена в пристойній формі, у виразах, які прийнятні в спілкуванні людей.

Доводи апелянта суперечить вимогам ст. 277 ЦК України, ст. 47 Закону України "Про інформацію" та роз'ясненням, викладеним у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідно до яких предметом судового захисту не є оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та норми закону, які регулюють правовідносини сторін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді: