Ухвала суду № 37573714, 27.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2014 р. м. Київ К/800/15232/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізької митниці, Державної митної служби України про визнання протиправними наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановила:

У березні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Запорізької митниці, Державної митної служби України про визнання протиправними наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2013 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 442-к від 01.03.2012 «Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення перебування ОСОБА_2 на державній службі в митних органах України та наказ Запорізької митниці № 289-к від 02.03.2012 «По особовому складу». Поновлено позивача на державній службі в митних органах України з 02.03.2012 на займаній до звільнення посаді начальника сектору по контролю за класифікацією та кодуванням товарів відділу митних платежів Запорізької митниці. Стягнуто з Запорізької митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.03.2012 по 21.06.2012.

Запорізька митниця подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в митих органах та прийняв Присягу державного службовця. З 20.01.2012 позивач обіймав посаду начальника сектору по контролю за класифікацією та кодуванням товарів відділу митних платежів Запорізької митниці.

Наказом Державної митної служби України від 01.03.2012 № 442-к «Про припинення перебування на державній службі» за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу», припинено перебування на державній службі в митних органах України начальника сектору по контролю за класифікацією та кодуванням товарів відділу митних платежів Запорізької митниці ОСОБА_2 з 02.03.2012.

На підставі наказу Державної митної служби України від 01.03.2012 за №442-к, 02 березня 2012 року Запорізькою митницею видано наказ № 289-к «По особовому складу», яким доведено до відома особового складу про припинення перебування позивача на державній службі митниці, надано розпорядження здійснити відповідні розрахунки, здати до відділу кадрової роботи службове посвідчення та видати трудову книжку.

Підставою для видання зазначених наказів стали результати проведеної, відповідно до наказу Держмитслужби України від 13.01.2012 № 28 службової перевірки, якою були встановлені факти несумлінного виконання позивачем своїх службових обов'язків під час проведення митного контролю та митного оформлення товару. А саме встановлено, що позивачем не здійснено належного контролю за роботою підпорядкованого особового складу щодо правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, чим порушено вимоги Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації регіональної митниці, при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 07.08.2007 № 667.

Водночас в наказі Державної митної служби України № 442-к від 01.03.2012 та наказі Запорізької митниці № 289-к від 02.03.2012 не зазначено, які саме вчинки позивача є перешкодою для його перебування на службі в митних органах, відсутні посилання на конкретні порушення позивачем вимог Закону України "Про державну службу".

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Згідно статті 17 вищенаведеного Закону під прийняттям Присяги передбачено: вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Отже, виходячи з вищенаведеного, звільнення за порушення Присяги можливо лише в разі невиконання особою обов'язків, передбачених статтею 17 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про державну службу" дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Обов'язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Застосувавши за вчинення дій, які кваліфіковані як неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, тобто є порушенням службової дисципліни відповідно до визначення статті 21 Дисциплінарного статуту митної служби України, положення пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги), відповідач тим самим позбавив позивача права на належний захист своїх законних прав та інтересів відповідно до положень розділу 4 Дисциплінарного статуту митної служби України.

При цьому неможливість застосування щодо позивача положень Дисциплінарного статуту митної служби України відповідачем не мотивовано.

Аналогічна правова позиція застосування норм матеріального права також висловлена Верховним Судом України в Постанові від 21 травня 2013 року по справі №21-403а12.

Судами встановлено, що припинення позивачем державної служби за порушення Присяги є незаконним, оскільки відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 дій, які свідчили б про порушення Присяги.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України, в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо скасування оскаржуваного наказу Державної митної служби України № 442-к від 01.03.2012 «Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення перебування ОСОБА_2 на державній службі в митних органах України та наказу Запорізької митниці № 289-к від 02.03.2012 «По особовому складу». про припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2 та поновлення його на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізької митниці, Державної митної служби України про визнання протиправними наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді О.І. Гаманко

А.Ф. Загородній