Постанова № 37551214, 05.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5900/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.Суддів:Бабенка К.А., Ключковича В.Ю.,При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Багатопрофільне мале приватне підприємство «Ольга» пред'явило позов до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 21.10.2013 № 0005862202/823, № 0005872202/824.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у вересні 2013 року посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Агропромтехтранс» (35811246) за період з 01.10.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 27.09.2013 № 1034/10-02-22-02/13730237/34.

Перевірками встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 267056,00 грн., та порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 146800,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.10.2013 № 0005862202/823, згідно з яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 231210,00 грн. (основний платіж - 154140,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 77070,00 грн.), та від 21.10.2013 № 0005872202/823, згідно з яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 220200,00 грн.(основний платіж - 146800,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 73400,00 грн.).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

У травні 2012 року між позивачем та ТОВ «Агропромтехтранс» був укладений договір про надання послуг від 10.05.2012 № 10/5, відповідно до умов якого перевізник (ТОВ «Агропромтехтранс») брав на себе зобов'язання надати транспортні послуги по перевезенню вантажу до пункту призначення згідно заявок, а замовник (позивач) - сплатити за надані послуги встановлену за договором плату.

Так, розрахунок за поставлений товар здійснювався шляхом безготівкового розрахунку

По факту виконання умов договору сторонами були підписані та скріплені печатками акти надання послуг: ОУ-17 від 05.11.12р., ОУ - 96 від 27.11.12., ОУ - 39 від 08.11,12 р., ОУ - 98 від 28.11.12., ОУ-78 від 20.11.12 р., ОУ- 101 від 29.11.12 р., ОУ - 108 від 30.11.12 р., ОУ -92 від 26.11.12 р., ОУ - 88 від 23.11.12 р., ОУ - 45 від 09.11.12 р., ОУ - 84від 22.11.12 р., ОУ - 74 від 19.11.12 р., ОУ - 83 від 21.11.12 р., ОУ - 28 від 06.11.12 р., ОУ - 70 від 16.11.12 р., ОУ - 34 від 07.11.12 р., ОУ - 66 від 15.11.12 р., ОУ - 7 від 02.11.12 р., ОУ - 2 від 01.11.12 р., ОУ - 13 від 05.12.12р., ОУ - 01 від 03.12.12 р., ОУ - 72 від 24.12.12 р., ОУ- 61 від 20.12.12 р., ОУ - 57 від 19.12.12р. , ОУ - 45 від 14.12.12р., ОУ - 49 від 17.12.12 р., ОУ - 39 від 12.12.12 р., ОУ - 35 від 11.12.12 р., ОУ - ЗО від 10.12.12 р., ОУ-18 від 06.12.12 р.; та ТОВ «Агропромтехтранс» виписало податкові накладні № 4,13, 36, 47, 60, 72, 89, 118, 145, 156, 175, 2, 7, 17, 28, 34, 39, 45, 66, 70, 74, 78, 83, 84, 88, 92, 96, 98, 101,108,13,18, 3, 39, 45, 49, 57, 61, 69, 72.

Крім того, позивачем надано, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі товару та змінні рапорти.

За результатами здійснення вищезазначених господарських операцій, позивачем включено до складу валових витрат вартість отриманих послуг та до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у складі ціни наданих контрагентом послуг.

У судовому засіданні суду першої інстанції у якості свідка була допитана ОСОБА_5, яка пояснила, що ТОВ «Агропромтехтранс» надавало послуги по перевезенню будівельних матеріалів з будівельного гіпермаркету «Епіцентр» до об'єкта, де здійснював будівництво позивач, а також послуги екскаватора, а/крана та бульдозера, а також повідомила, що підприємство не має власних транспортних засобів, а орендує у приватних водіїв та у ТОВ «Українська транспортно-будівельна компанія». Пояснила, що на орендованому транспорті працювали співробітники підприємства та наймані працівники.

В Акті перевірки зазначено, що БМПП «Ольга» порушено п.2.4. про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України віл 24.05.95р. N"88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за №168/704, п.9.1. ст.9 Закону України віл 16.07.1999р. №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» п.198.3,198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.210.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 146800 грн., та занижено податок на прибуток всього на загальну суму 154140 грн.

Дані висновки ОДПІ є безпідставними, оскільки законне право БМПП «Ольга» на віднесення сум коштів, сплачених ТОВ «Агропромтехтранс» згідно отриманих податкових накладних до податкового кредиту, надане діючим законодавством України, виникло на підставі здійснення операцій з придбання послуг у ТОВ «Агропромтехтранс», які підтверджуються первинними документами, копії яких було надано БМГІГІ «Ольга» на письмовий запит до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів Київської області.

Факт передання документів не заперечується і податковим органом. Так зокрема, на арк.. 18-19 Акту перевірки перелічені договір та усі первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської діяльності між БМПП «Ольга» та ТОВ «Агропромтехтранс».

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаним договором операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Також, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Агропромтехтранс» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин із ТОВ «Агропромтехтранс», позивач та контрагент були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи ТОВ «Агропромтехтранс» не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «Агропромтехтранс», правовідносини відбувалися на підставі договору, виконання якого та сплата коштів за яким підтверджується відповідними актами здачі-прийому виконаних робіт, довідками щодо наданих послуг та виписками з банку по особових рахунках, згідно до чого ТОВ «Агропромтехтранс» на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 21.10.2013 року № 0005862202/823 та № 0005872202/824.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А.

Ключкович В.Ю.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А

Ключкович В.Ю.