Вирок № 37545542, 11.03.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/145/14-к

Номер провадження 1-кп/629/65/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

за участю:

секретаря судових засідань - Мухіної О.О.,

прокурора - Веретейнікова О.М.,

потерпілого - ОСОБА_2,

підсудного ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12014220380000010 від 02.01.2014 року, що надійшло від Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області, щодо громадянина

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого м. Лозова Харківської області, громадянина України, не працюючого, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, притягувався до кримінальної відповідальності:

- 07.07.1995 року Лозівським районним судом Харківської області за ст.ст. 81 ч. 4, 140 ч. 2, 102, 44, 42 КК України - 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 18.08.1996 року із Куряжської ВК Харківської області, на підставі п. 2 «а» Указу Президента України «Про амністію» від 27.06.1996 року;

- 13.01.1997 року Лозівським районним судом Харківської області за ст. ст. 140 ч. 2 КК України - 1 рік позбавлення волі з конфіскацією майна, ст. 14 КК України - примусове лікування від опіатів, звільнений 15.10.1997 року із Харківської ВК (№43), у зв'язку із відбуттям строку покарання;

- 04.02.1999 року Лозівським районним судом Харківської області за ст.ст. 140 ч. 3, 140 ч. 2, 143 ч. 2, 42 КК України - 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, ст. 14 КК України - примусове лікування від опіатів, звільнений 31.10.2002 року із Харківської ВК (№43), у зв'язку із відбуттям строку покарання;

- 11 січня 2014 року Лозівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі. У відповідності до ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання із випробувальним терміном в 2 роки, -

за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив :

01 січня 2014 року, близько 10 години 30 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою помолитися прибув до приміщення олтаря, який розташований та території Свято - Покровського храму за адресою: Харківська область м. Лозова смт. Панютино вул. 8 Березня буд. 4. Встановивши те, що у приміщенні олтаря окрім нього нікого не маєі ніхто не контролює його дії, у ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення чужого чайна. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно

небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву з метою самозбагачення, повторно, ОСОБА_3 таємно викрав зі столу в шкіряному чохлі, вартістю 30 гривень, мобільний телефон марки «Нокіа 301», вартістю 529 гривень, у якому знаходилось по одній сім-картці операторів мобільного зв'язку «МТС» та «Київстар», вартістю 10 та 20 гривень відповідно, шкіряну ключницю, вартістю 20 гривень, з дев'ятьма металевими ключами, вартістю по 10 гривень кожний з ключів з брелоком сигналізації від автомобіля «КІА-спорттач», вартістю 160 гривень, які належали ОСОБА_2.

Утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_3 втік з місця події та викраденим розпорядився на власний розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_2 було завдано матеріальний збиток на загальну суму 859 гривень 00 копійок.

Факт скоєння ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, визнано підсудним та підтверджується матеріалами кримінального провадження:

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив факт і обставини вчинення правопорушення, не заперечував визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оспорюються. Прохав суд суворо не карати та у судовому засіданні попрохав у потерпілого пробачення. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 визнав у повному обсязі, сплатив потерпілому 1200 гривень.

Потерпілий ОСОБА_2 цивільний позов відкликав. Прохав суд суворо не карати підсудного ОСОБА_3, пробачити скоєне.

Враховуючи показання підсудного, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним. Суд обмежив їх дослідження допитом підсудного та дослідженням даних, які характеризують його особу.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого чайна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, розлучений, не працює, в Центрі зайнятості - на обліку не перебуває, має середню освіту, раніше не судимий, 11 січня 2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі, у відповідності до ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання із випробувальним терміном в 2 роки; інвалідом не являється, на обліку в туберкульозному диспансері не перебуває; іншими хронічними і важкими захворюваннями не страждає; не є депутатом; не є учасником бойових дій в Афганістані; не є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3(т. 1 а.с. 36-51). Пройшов з 23 січня 2014 року по 27 січня 2014 року в наркологічному кабінеті Лозівської міської лікарні

добровільний амбулаторний курс лікування проти вживання алкоголю зі шкідливими наслідками (т. 2 а.с. 22).

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання ОСОБА_3, суд визнає щиросердне розкаяння в скоєному, а також сприяння у розкритті злочину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Підстав для застосування обвинуваченому ст.ст.69, 69-1 КК України - не вбачається.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправити підсудного ОСОБА_3 та запобігти його злочинній діяльності можливо без його фактичної ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим ОСОБА_3 має бути засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням до призначеної міри покарання ст.ст. 75, 76 КК України - на думку суду виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши іспитовий термін та поклавши на ОСОБА_3 обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Суд призначає підсудному ОСОБА_3 покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_3 вчинив вказаний злочин до винесення вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 січня 2014року, суд застосовує вимоги ч. 4 ст. 70 КК України.

Суд призначає покарання, по даному вироку - відповідно до вимог ч. 4 ст.70 КК України, зарахувавши покарання відбуте частково за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 січня 2014 року, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України (т. 2 а.с. 40-41).

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України.

Цивільниій позов, згідно заяви потерпілого залишити без розгляду.

Відповідно до вимог ст.124 КПК України із ОСОБА_3 необхідно стягнути процесуальні витрати, які пов'язані з проведенням у справі експертизи в сумі 391 гривня 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він на протязі випробувального терміну тривалістю в 3 (три) роки не скоє нового кримінального правопорушення/злочину і виконає покладені на нього обов`язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом зарахування покарання, відбутого частково за попереднім вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 січня 2014 року по справі № 629/5278/13-к Номер провадження 1-кп/629/56/14, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України, - остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

У відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування остаточно призначеного покарання, якщо він на протязі випробувального терміну тривалістю в 3 (три) роки не скоє нового кримінального правопорушення/злочину і виконає покладені на нього обов`язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Стягнути: з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №2 від 04.01.2014 року, проведеної Науково дослідним експертно - криміналістичним центром ГУ МВС України в Харківській області, в сумі 391 гривень 20 копійок (триста п'ять гривень 90 копійок)(т. 2 а.с. 49) на р/рахунок: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон «Нокіа 301», шкіряний чохол до мобільного телефону, шкіряний чохол «ключниця» з 9 металевими ключами, а також ключі та брелок сигналізації від автомобілю «КІА - спорттач», передані під гарантійну розписку потерпілому ОСОБА_2 (т. а.с. 48) - залишити йому за приналежністю.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Документи кримінального провадження № 12014220380000010 від 02.01.2014 року, залишити у матеріалах кримінального судового провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: О. І. Горчакова