Постанова № 3752648, 26.05.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.05.09Справа №2-а-1771/08 о 10:40 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі Кравченко О.І., за участі представників сторін:

від позивача Бахарева Н.Ю.;

від відповідача Власенко В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до ТОВ "Щит-Крим"

про стягнення 69630,00 грн.

Суть спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Крим» (далі відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 69630,00 грн. Позов мотивовано тим, що відповідачем не сплачені штрафні санкції у розмірі та порядку, передбаченому статтею 20 Закону України від 21.03.1999 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за невиконання у 2007 році нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 цього Закону.

Ухвалами суду від 13.08.2008 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 10.02.2009 року зупинено провадження у справі за зверненням сторін для надання їм часу для примирення. Ухвалою суду від 28.03.2009 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору, крім того надав заяву про зміну позовних вимог. Ухвалою суду від 26.05.2009 року відмовлено в задоволенні зазначеної заяви про зміну позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що основними категоріями працівників відповідача є охоронці на роботах, що віднесені до категорії робіт з підвищеною небезпекою. Тому вказував, що єдина категорія його працівників, де може бути застосована праця інвалідів, є адміністративно-управлінський персонал, норматив створення робочих місць для інвалідів розраховувався відповідачем виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників цієї категорії облікового складу, який на підприємстві у звітному періоді становить дві особи, тому вимоги ст. ст. 19, 20 Закону України від 21.03.1999 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон №875) на нього не поширюються.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративного суду віднесено спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 №1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Міністерства праці та соціальної політики України утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону №875. У відповідності до покладених на Фонд завдань останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Таким чином, Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцями, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону №875, реалізують владні управлінські функції, у спірних відносинах є субєктами владних повноважень, право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку (частина 9 статті 20 Закону №875), з огляду на викладене та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України, дана справа є адміністративною і її належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний код 34271675, державну реєстрацію якого проведено Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 22.03.2006.

Відповідно до ч. 9 ст. 19 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, що підтверджується довідкою про реєстрацію від 04.05.2007 №25/49 (а.с. 23).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 Закону №875 встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності і господарювання), де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 вказаного Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.

Строки подання Фонду соціального захисту інвалідів, його відділенням звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, порядок контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі щодо подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 31 січня 2007 року № 70роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Міністерством праці та соціальної політики України за погодженням з Державним комітетом статистки України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі звіту про зайнятість інвалідів за 2007 рік, наданого відповідачем 29.02.2008 року позивачеві, середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 124 особи; працюючих інвалідів 0; кількість інвалідів, які повинні працювати 0.

В обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення адміністративно-господарських санкцій представник позивача зазначив, що їх сума, зазначена у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік, визначена із порушенням встановленого порядку, оскільки за рядком «кількість інвалідів, які повинні працювати» слід будо зазначити 5 осіб, а за рядком «сума адміністративно-господарських санкцій» відповідач мав вказати 69630,00 грн., тобто пятикратний розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника (13925,80 грн.).

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, що більшість робочих місць на підприємстві повязана із важкими умовами праці, де праця інвалідів заборонена, тож працевлаштування інвалідів суперечитиме вимогам трудового законодавства, а вимоги ст. ст. 19, 20 Закону №875 взагалі на поширюються на підприємство.

Згідно із довідкою є Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №05.3-6-21/210 (а.с. 21) видами діяльності підприємства є слідча діяльність та забезпечення безпеки і діяльність адвокатських обєднань та інша адвокатська діяльність, відповідно до ліцензій (а.с. 41, 42), виданих Міністерством внутрішніх справ України 20.07.2006, відповідач має право здійснювати види господарської діяльності по охороні державної та іншої власності та охороні громадян.

Проте суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо непоширення на нього вимог ст. ст. 19, 20 Закону №875, оскільки представником відповідача під час судового розгляду надано документи, які свідчать про те, що штатним розписом підприємства передбачено наявність восьми посад адміністративно-управлінського персоналу (додаток 1 до наказу №Ш-6 від 01.06.2007 року, а.с. 43) та інші посади технічної служби (а.с. 45), підприємство за власною заявою зареєстровано в відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, тож в будь-якому разі відповідач зобовязаний виконувати вимоги ст. ст. 19, 20 Закону №875. Крім того, за клопотанням представника відповідача до матеріалів справи долучено докази працевлаштування в 2007 році двох інвалідів (а.с. 80-99) на посади охоронців, які безпосередньо повязані із діяльністю підприємства по наданню послуг, повязаних із охороною державної та іншої власності та охороною громадян.

Більш того, відповідно до ч. 11 ст. 19 Закону № 875 норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону. Норми статей 19 і 20 Закону №875 не містять положень про обмеження сфери їх дії стосовно підприємств з важкими або небезпечними умовами праці.

Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобовязаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Судом встановлено, що відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону №875, п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Українивід 31 січня 2007 року № 70 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, обчислюють суму адміністративно-господарських санкцій самостійно.

Відповідно до п. 5 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 31 січня 2007 року № 70 подання звіту, в якому обчислюється сума адміністративно-господарських санкцій із помилками, що призвели до несплати суми таких санкцій або сплати їх не у повному обсязі є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів. Наслідки такої перевірки є підставою для вжиття заходів до усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, відповідно до п. 13 цього Порядку.

Позивачем не надано доказів проведення позапланової виїзної перевірки відповідача згідно із наведеними вимогами законодавства. Наданий представником позивача в судовому засіданні 26.05.2009 року акт звірки достовірності даних не підписаний посадовими особами відповідача і не є актом позапланової виїзної перевірки, порядок проведення якої передбачений вищевказаним Порядком.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення нормативу працевлаштування інвалідів здійснюється саме роботодавцями, таким чином, визначення суми таких санкцій позивачем виключно в адміністративному позові, за відсутності доказів реалізації повноважень позивача, передбачених Порядком проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід 31 січня 2007 року № 70 не можна визнати таким, що здійснено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Більш того, суд звертає увагу позивача на те, що за клопотанням представника відповідача судом долучено до матеріалів справи докази працевлаштування відповідачем в 2007 році двох інвалідів. Зазначені обставини позивачем належним чином не підтверджені і не спростовані. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити правильність розрахунку суми позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження правильності обчислення суми позову, не доведено реалізації передбачених законодавством повноважень щодо проведення позапланової виїзної перевірки і не обґрунтовано права самостійно визначати суму адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення нормативу працевлаштування інвалідів, позов є таким, що задоволенню не підлягає.

У звязку із складністю справи в судовому засіданні 26.05.2009 оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 01.06.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Циганова Г.Ю.