Ухвала суду № 37522913, 06.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 березня 2014 року Справа № 903/624/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши матеріали касаційної скаргирозпорядника майна - арбітражного керуючого Кравчука Геннадія Петровича, м. Рівнена постанову та ухвалувід 22.01.2014 р. Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 р. господарського суду Волинської області у справі№ 903/624/13 господарського суду Волинської областіза заявою приватного підприємств "Виробничо-комерційна фірма "Волинь-Продакшн", м. Луцьк до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, м. Луцьк Волинської областіпровизнання банкрутомрозпорядник майнаарбітражний керуючий Кравчук Г.П.

В С Т А Н О В И В :

Подана розпорядником майна боржника - арбітражним керуючим Кравчуком Г.П. касаційна скарга від 10.02.2013 р. № 02-02/188 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні.

Норми Закону України "Про судовий збір" визначають правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з підпунктом 17 пункту 2 частини другої ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційних і касаційних скарг у справі про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати.

Однак, заявником касаційної скарги в порушення викладених вище норм законодавства до касаційної скарги не додані докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

Викладене ж в скарзі клопотання стосовно підстав несплати судового збору касаційним судом не розглядається, оскільки не відповідає нормам ст. 8 Закону України "Про банкрутство".

Так, положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду за заявою сторони (у даному випадку заявника касаційної скарги), врахувати майновий стан сторони, та своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Також суду надано право зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, законодавець при вирішенні питання стосовно підстав несплати заявником судового збору визначив права заявника вказати одну із передбачених згаданими нормами альтернативних вимог.

Між тим, в прохальній частині скарги заявник повністю виклав всі можливі вимоги згідно норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір", одночасно заявивши вимоги і про звільнення його від сплати судового збору, і зменшення його розміру, відстрочення і розстрочення його сплати, не визначившись зі своєю позицією у даному питанні.

Приймаючи до уваги вищевикладене та оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування заяви стосовно підстав несплати заявником судового збору, колегія суддів також зазначає, що в порушення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України скаржником не додано до скарги жодних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин щодо складного фінансового становища скаржника (довідка про доходи, судові рішення в інших справах про банкрутство, про які згадується в касаційній скарзі тощо).

Вказане клопотання, після усунення визначених порушень та приведення його у відповідність до норм ст. 8 Закону про банкрутство та ст.ст. 33, 34 ГПК України, може бути розглянуто повторно касаційним судом при повторному зверненні заявника із касаційною скаргою у разі додання до скарги належних доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють сплату судового збору.

Отже, оскільки заявником, в порушення викладених вище норм законодавства, до касаційної скарги не було додано жодних доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, це є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду відповідно до норм п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Керуючись нормами ст.ст. 4, 8 Закону України "Про судовий збір" та ст.ст. 22, 33, 34, 111, 1111, п. 4 ч. 1 ст. 1113, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу розпорядника майна - арбітражного керуючого Кравчука Геннадія Петровича на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 02.12.2013 р. у справі № 903/624/13 повернути заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О. Є. Короткевич