Ухвала суду № 3752083, 29.05.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА[1]

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2009 рокум. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого –Димерлія О.О.суддів –Яковлева Ю.В., Потапчука В.О.при секретарі –Мішиєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою головного управління юстиції в Миколаївській області на постанову господарського суду Миколаївської області від 24 жовтня 2007 року за позовом головного управління юстиції в Миколаївській області до державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва, державної податкової адміністрації Миколаївської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

21 червня 2007 року головне управління юстиції в Миколаївській області звернулось до суду першої інстанції з вказаним адміністративним позовом.

Позивач зазначив, що з 22.12.2006 року по 19.01.2007 року державною податковою інспекцією в м. Миколаєві була проведена перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 року по 30.09.2006 року. За результатами перевірки ДПІ склала Акт №330/23-600/02892511 від 23.01.2007 року, в якому вказала на порушення управлінням юстиції положень п.п.5.1.6 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, а саме: не нарахування та не сплату ПДВ за надання відділами актів реєстрації цивільного стану додаткових платних послуг правового та технічного характеру.

Не погоджуючись з викладеними в Акті порушеннями позивач звернувся зі скаргою до ДПІ у Заводському районі Миколаївської області. Рішенням податкового органу скарга управління юстиції була частково задоволена. Не погоджуючись з результатом розгляду скарги позивач звернувся до державної податкової адміністрації Миколаївської області. Остання залишила рішення ДПІ без змін.

Посилаючись на порушення відповідачами норм діючого законодавства, управління юстиції просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0001312360/2 від 14.05.2007 року, №0001312360/1 від 04.04.2007 року, №0007692360/2 від 14.05.2007 року.

24 жовтня 2007 року господарський суд Миколаївської області виніс постанову, якою відмовив в задоволенні позову. Рішення суду мотивовано тим, що додаткові послуги правового та технічного характеру підлягають оподаткуванню ПДВ в повному обсязі за загальним правилом.

26 листопада 2007 року на вказане рішення суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 24 жовтня 2007 року. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що головне управління юстиції в м. Миколаєві надає додаткові платні послуги правового та технічного характеру. Перелік таких послуг та тарифи затверджені наказом начальника Миколаївського обласного управління юстиції № 76/14-д від 13.07 2005 року. На додаткові послуги управління юстиції не нараховувало та не сплачувало ПДВ.

Відповідно до п.п. 5.1.6. п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року поставки послуг з реєстрації актів громадянського стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством, звільняються від оподаткування.

Як вбачається з наведеного, Закон звільняє від оподаткування не будь-які адміністративні послуги, а лише ті, що пов’язані з реєстрацією актів громадянського стану. Для вирішення питання про звільнення від оподаткування додаткових послуг правового та технічного характеру, необхідним є визначення поняття актів громадянського стану.

Таке визначення міститься в Законі України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» від 24.12.1993 року, згідно якого акти громадянського стану - це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові. Вони є юридичними фактами, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення відповідних прав та обов'язків. Акти громадянського стану підлягають обов'язковій реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану.

З матеріалів справи вбачається, що додаткові платні послуги правового та технічного характеру включають в себе наступні: надання юридичних консультацій, пошук даних, що підтверджують родинні стосунки, підготовка запитів в інші органи та організації; забезпечення технічним оснащенням проведення обряду заручин, ламінування документів, заповнення бланку квитанції на прохання громадян тощо.

Вказане свідчить, що наведені послуги, по-перше, надаються за бажанням осіб, тоді як реєстрація актів цивільного стану є обов’язковою згідно законодавства; по-друге, вчинення цих дій не породжує юридичних наслідків, в той час як акти громадянського стану є юридичними фактами, а відтак стають підставою для виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» від 24.12.1993 року за реєстрацію актів громадянського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадянського стану справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством, тоді як за надання додаткових послуг правового і технічного характеру, не передбачених цим Законом, справляється окрема плата в розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції в області.

Щодо призначення отриманих коштів, то вони спрямовуються до спеціального фонду Державного бюджету України і використовуються на заходи, пов'язані з організацією надання послуг правового та технічного характеру, у тому числі на оплату праці додатково залучених працівників відділів реєстрації актів цивільного стану, крім державних службовців. Ці кошти також можуть бути використані на покриття витрат, які в повній мірі не забезпечені загальним фондом Державного бюджету на утримання відділів реєстрації актів цивільного стану.

Сто відсотків плати за додаткові послуги правового і технічного характеру, які надають державні органи реєстрації актів цивільного стану, спрямовуються на витрати, пов’язані з організацією надання послуг, у тому числі оплатою праці додатково залучених працівників, крім державних службовців, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №702 від 25 червня 2001 року «Про порядок використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними послуг відповідно до законодавства та їх розміри».

Крім того, з метою оприлюднення офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, підпунктом 4.4.2 пункту 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року передбачено надання контролюючими органами податкових роз’яснень.

Так, Листом Державної податкової адміністрації України №7059/7/16-1217-12 від 25.04.2002 року роз’яснено, що на додаткові платні послуги, як правового, так і технічного характеру, поширюється загальний режим оподаткування ПДВ та застосовується повна ставка цього податку.

В обґрунтування своєї правової позиції управління юстиції посилається також на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року.

Посилання позивача на вказаний нормативний акт не може бути прийняте до уваги, оскільки відповідно до Закону об’єктом оподаткування є прибуток підприємств, в той час як управління юстиції є неприбутковою організацією.

Законом України «Про податок на додану вартість» визначено, що є об’єктом оподаткування та що не є об’єктом оподаткування вказаним податком.

Так, Законом передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зпоставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Разом з цим, згідно п.п. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону не є об’єктом оподаткування оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.

Вказане свідчить, що від оподаткування звільняються тільки ті послуги, обов’язковість надання яких прямо передбачена законодавством.

Відповідно до пунктів 12 Примірного положення про порядок надання відділами реєстрації актів цивільного стану додаткових платних послуг правового та технічного характеру фізичним та юридичним особам, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 94/5 від 01.08.2003 року, при зверненні громадян до відділу реєстрації актів цивільного стану з питань, при розгляді яких можуть бути надані додаткові платні послуги правового та технічного характеру, слід з'ясувати, чи бажає особа, яка звернулась, одержати такі послуги, та попередити про їх вартість.

Отже, надання додаткових послуг не є обов’язковим, оскільки здійснюється за бажанням та на прохання осіб, що звертаються. Тому такі послуги не звільняються від оподаткування.

Виходячи з викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Миколаївської області стосовно того, що додаткові послуги підлягають оподаткуванню ПДВ за повною ставкою податку.

З урахуванням наведеного, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.185, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу головного управління юстиції в Миколаївській області – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 24 жовтня 2007 року за позовом головного управління юстиції в Миколаївській області до державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва, державної податкової адміністрації Миколаївської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді:

[1]Справа №2937/2008Головуючий першої інстанції суддя – Васильєва Л.І.Категорія: П – 6.6.4Доповідач суддя – Димерлій О.О.

[1]Справа №2937/2008Головуючий першої інстанції суддя – Васильєва Л.І.Категорія: П – 6.6.4Доповідач суддя – Димерлій О.О.