Ухвала суду № 37508755, 27.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року м. Київ К/800/23518/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С. , Ситников О.Ф. , розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України з вимогами про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити компенсацію за порушення строків виплати компенсації втрати частини заробітку у зв'язку зі справлянням податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2005р. по час фактичної виплати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013р. залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що компенсація за порушення строків виплати компенсації втрати частини заробітку за період з 01.01.2005р. по час фактичної виплати не є доходом в розумінні ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

У касаційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Вказує на те, що судами невірно трактовано визначення компенсації за порушення строків виплати компенсації втрати частини заробітку.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Красилівського районного суду від 05.10.2006р. задоволено позов ОСОБА_2 до ДСА України в Хмельницькій області про стягнення компенсації втрати частини заробітку в зв'язку із справлянням податку на доходи фізичних осіб та стягнуто з ДСА компенсацію втрати частини заробітку в зв'язку із справлянням податку на доходи з фізичних осіб на користь ОСОБА_2, в сумі 1739,64 грн.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано відмовлено у задоволенні позову, оскільки компенсацій за порушення строків виплати компенсації втрати частини заробітку за період з 01.01.2005р. по час фактичної виплати, яка стягнена за постановою Красилівського районного суду від 05.10.2006р. не є доходом в розумінні ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", оскільки вона носить разовий характер.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді

Пасічник С.С.

Ситников О.Ф.