Ухвала суду № 37507030, 04.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2014 рокусправа № 0870/12597/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод гумовотехнічних виробів» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Запорізький завод гумовотехнічних виробів» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013року позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 18.12.2012 №0000622213.

Постанова обґрунтована тим, що висновки податкової про порушення позивачем п.2.8, п.5.4 Положення від 15.12.2004 №637 в частині перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на суму 14 396 грн. 77 коп. суд вважає необґрунтованими, оскільки Положенням від 15.12.2004 № 637 підприємствам надано право самостійно встановлювати ліміт своєї каси на підставі розрахунку відповідного середньоденного показника з урахуванням режиму і специфіки його роботи.

Обов'язкової вимоги щодо перегляду встановленого підприємством ліміту каси вищезазначеним Положенням не визначено. Проте передбачено можливість такого перегляду у зв'язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних факторів об'єктивного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо).

Отже, підприємство самостійно має визначати необхідність перегляду встановленого ліміту з урахуванням факторів, що об'єктивно можуть впливати на його функціонування та обсяги здійснюваних готівкових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи ліміт каси позивача було встановлено з 2006 року. Розрахунок ліміту каси повністю відповідає Положенню від 15.12.2004 №637. Як зазначили сторони за період з 2006 по 31.12.2012 будь-які фактори об'єктивного характеру, які могли б стати підставою для перегляду ліміту каси на підприємстві позивача були відсутні.

Щодо висновків про порушення позивачем п.2.11 Положення від 15.12.2004 №637 в

частині проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у сумі 3 178 грн. 10 коп., то зазначено, що у позивача були в наявності всі підтверджуючі документи, які додавались до авансових звітів.

Доказом того, що позивач надавав відповідачу усі авансові звіти та всі підтверджуючі документи, які додавались до авансових звітів, є посилання самого відповідача на зазначені авансові звіти в акті про результати планової виїзної перевірки № 1985/2211/00152371 від 30.11.2012р.

Зазначено, що судом під час судового розгляду справи були досліджені оригінали зазначених первинних документів. Вказані первинні документи складені належним чином, містять всі обов'язкові реквізити, підтверджують здійснені підприємством господарські операції з придбання товарів (скетч-картки поповнення мобільного зв'язку співробітниками підприємства, інших товарів) та послуг (оплата послуг паркування автомобілів підприємства).

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають.

Представник відповідача не з'явився, повістку отримав 15.04.2013р.

Представник позивача не з'явився, повістку отримав 12.04.2013р.

Фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі акту перевірки від 30.11.2012 №1985/2211/00152371, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафі санкції в сумі 31 971,64грн.

Актом перевірки були встановлені порушення п.2.11 Положення 15.12.2004 №637 в частині проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у сумі 3 178 грн. 10 коп.; п.2.8, п.5.4 Положення 15.12.2004 №637 в частині перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства на суму 14 396 грн. 77 коп.

Відповідно п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України N 637 від 15.12.2004р. видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Пунктом 2.8 зазначеного Положення передбачено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Відповідно до п. 5.2 Положення, встановлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Судом першої інстанції було встановлено, що у період з 01.04.2011 по 30.06.2012 підприємством позивача встановлювався ліміт каси відповідно до наступних наказів підприємства:

- у період з 11.01.2011. по 31.12.2011 у розмірі 2 380 грн. 02 коп., наказ 11.01.2011 №2;

- у період з 01.01.2012 по 31.12.2012. у розмірі 2 380 грн. 02 коп., наказ від 06.01.2012 №3.

Розрахунок ліміту каси повністю відповідає Положенню від 15.12.2004 №637.

Відповідно до п. 5.11 Положення, установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв'язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних факторів об'єктивного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо).

Враховуючи наведене та те, що Положенням № 637 передбачено не обов'язковість, а можливість перегляду ліміту каси, колегія суддів погоджується з позицією позиція суду першої інстанцій про те, що висновки податкової про порушення позивачем п.2.8, п.5.4 Положення від 15.12.2004 №637 в частині перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на суму 14 396 грн. 77 коп. є необґрунтованими.

Крім того, оскільки позивачем надані усі авансові звіти та всі підтверджуючі документи, які додавались до авансових звітів, є вірними висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позову.

Підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод гумовотехнічних виробів» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш