Постанова № 37502589, 21.02.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2014 року справа № 813/68/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,

представника позивача Самсонюк Т.Я.,

представника відповідача Сенюк В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТзОВ «Торговий дім «Селена»

до ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області від 11.12.2013 р. № 0001052200.

Позов мотивується тим, що позивачем виконано усі передбачені законодавством умови для формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від контрагента ТОВ «Крафт-профі»; на момент складення податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість; ТзОВ «ТД «Селена» укладало договір про надання маркетингових послуг з ТзОВ «Крафт-профі» для використання виконаних досліджень ринку яблук у своїй господарській діяльності з метою одержання прибутку, не порушило жодної норми законодавства України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач у запереченні на позов зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції; якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством; необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у запереченні на позов, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

За результатами проведення невиїзної позапланової документальної перевірки ТзОВ «ТД «Селена» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за серпень 2013 року по взаєморозрахунках із ТОВ «Крафт-профі» складено акт № 351/2200/36874349 від 26.11.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, завищення податкового кредиту на суму 50000 грн. за серпень 2013 року по взаємовідносинах із ТОВ «Крафт-профі», заниження податку на додану вартість на суму 50000 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11.12.2013 року № 0001052200, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «Торговий дім «Селена» з податку на додану вартість на 75000 грн., з яких 50000 грн. зобов'язання за основним платежем, 25000 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України передбачає, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

У спростування висновків акту перевірки про неправомірне формування податкового кредиту по операціях з ТзОВ «Крафт-профі» позивачем надано копію договору щодо надання маркетингових послуг № 31/07-КП від 31.07.2013 р., укладеного ТзОВ «Крафт-Профі» та ТзОВ «Торговий Дім «Селена» предметом якого є надання послуг з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника. Додатком 1 до договору сторонами оформлено технічне завдання на проведення «Дослідження ринку свіжих яблук в Україні: вирощування, зберігання, продаж 2013».

До справи долучено також копії податкових накладних № 115 від 20.08.2012 р., № 116 від 21.08.2013 р., № 117 від 27.08.2013 р., № 276 від 28.08.2013 р., № 277 від 29.08.2013 р., акту № 07-1031/01 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2013 р., акту № ОУ-0930/20 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2013 р., акту № ОУ- 0831/01 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2013 р., у яких зазначено про надання послуг з «дослідження ринку» та копію реферату на тему «Дослідження ринку свіжих яблук в Україні: вирощування, зберігання, продаж 2013 року».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що у 2013 році позивач не здійснював діяльність з вирощування, зберігання та продажу товару - свіжих яблук, а подані первинні документи не підтверджують надання послуг. Акти здачі-прийняття робіт не містять детального опису виконаних робіт.

Позивачем не обґрунтовано використання послуг у власній господарській діяльності.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області правомірно збільшила суму грошового зобов'язання ТзОВ «Торговий дім «Селена» на 50000 грн. основного платежу та підставно застосування штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25000 грн.

У задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VІ під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем при поданні позову 23.12.2013 року сплачено платіжним дорученням № 575 від 19.12.2013 р. судовий збір у розмірі 1720,50 грн. З огляду на встановлені вищевказаним Законом ставки судового збору та розмір мінімальної заробітної плати у грудні 2013 року, недоплачена сума судового збору складає 106,5 грн. і підлягає стягненню з ТзОВ «ТД «Селена» до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Стягнути з ТзОВ «Торговий дім «Селена» до бюджету 106,5 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26.02.2014 року.