Вирок № 37487042, 07.02.2014, Старобільський районний суд Луганської області

07.02.2014

ЄУН 431/355/14-к

Провадження 1-кп/431/60/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2014 року Старобільський районний суд Луганської області складі

головуючого-судді Олійник С.В.,

при секретарі Хорольської І.Ю.,

за участі прокурора Скомарова О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Старобільську кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Старобільська Луганської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, працюючої наглядачем Старобільського міського кладовища, не судимої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, згідно трудового договору б/н від 07.06.2013 року та додаткової угоди до нього від 19.12.2013 року, прийнята на роботу в КП «Благоустрій міста Старобільська» на посаду наглядача кладовища. Відповідно до наказу директора КП «Благоустрій міста Старобільська» № 1 від 08.01.2014 року «Про призначення відповідальною ОСОБА_1.» наглядача Старобільського міського кладовища ОСОБА_1 призначена відповідальною за: 1) організацію та проведення поховань на міському кладовищі; 2) укладення договорів замовлень на організацію та проведення поховань; 3) ведення книги реєстрації поховань та перепоховань. Відповідно до посадової інструкції наглядача міського кладовища КП «Благоустрій міста Старобільська», затвердженої директором КП «Благоустрій міста Старобільська» 08.05.2013, наглядач кладовища відноситься до категорії «Технічний робітник»; призначається та звільняється з посади наказом по підприємству; безпосередньо підпорядковується директору підприємства; керує роботою копальників могил.

До функціональних обов'язків наглядача міського кладовища відноситься: проведення своєчасної підготовки ям для поховань померлих, підготовка реєстраційних знаків; проведення своєчасного та якісного виконання заявок на послуги, які надаються на кладовищі; надання послуг по благоустрою місць поховання; організовує роботу водопроводу в літній період часу, суспільних туалетів, по дотриманню чистоти та порядку в місцях суспільного користування, постійно контролює прибирання проїздів, доріжок тощо; відповідно до договорів-замовлень забезпечує безперешкодний доступ на територію кладовища суб'єкта підприємницької діяльності, з якими укладено договір на надання ритуальних послуг; забезпечує доступ на територію кладовища громадянам для навідування могил померлих; визначає місця погребіння; перевіряє правильність оформлення документів і надання громадянам дозволів на поховання і встановлення могильних надгробній; веде облік поховань; здійснює контроль за дотриманням правил охорони праці та техніки безпеки; здійснює заходи по дотриманню норм та методів безпечного проведення робіт; дотримується правил охорони праці та трудової дисципліни; дотримується наказів директора підприємства, які прийняті в рамках його компетенції, та які є обов'язковими для виконання, тобто ОСОБА_1 обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та підпадає під поняття службової особи, передбаченого приміткою до ст. 364 КК України.

14 січня 2014 року, приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 звернувся до наглядача Старобільського міського кладовища ОСОБА_1 з метою узгодження питання щодо поховання його товариша ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, і остаточного вирішення питання щодо визначення місця його поховання на території кладовища. В ході телефонної розмови ОСОБА_1, достовірно знаючи, що розтрати на поховання невитребуваного трупу громадянина ОСОБА_3 понесе Старобільська міська рада, діючи умисно, використовуючи своє службове становище, запропонувала ОСОБА_2 для того, щоб він міг поховати ОСОБА_3 на території кладовища, а не за його межами, надати їй неправомірну вигоду в розмірі 1000 гривень. На пропозицію ОСОБА_1 ОСОБА_2 відповів згодою. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 визначила місце передачі їй грошей наступного дня, тобто 15 січня 2014 року в день поховання ОСОБА_3, у своєму службовому кабінеті, розташованому в приміщенні сторожової будівлі за адресою: АДРЕСА_2

Після цього, 15 січня 2014 року, о 13 годині 10 хвилин, за попередньою домовленістю з ОСОБА_2, ОСОБА_1, умисно, з метою отримання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, за вчинення в інтересах ОСОБА_2 дій, пов'язаних з визначенням місця погребіння ОСОБА_3 на території кладовища, а не за його межами, знаходячись у приміщенні сторожової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 одержала від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 1000 гривень.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 368 КК України як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища.

31 січня 2014 року між прокурором та підозрюваною ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості і надійшла до суду разом із обвинувальним актом.

У підготовчому судовому засіданні підозрювана свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялась.

Судом встановлено, що згідно даної угоди прокурор та підозрювана ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 368 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також про міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком 1 рік. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КК України, та наслідки її невиконання. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України щодо змісту та порядку укладення угоди та Кримінального Кодексу України щодо узгодженої міри покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості з підозрюваною.

Обвинувачена ОСОБА_1 просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, обвинувачена зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання .

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та підозрюваною від 31 січня 2014 року відповідає вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди, закону про кримінальну відповідальність щодо узгодженої міри покарання, укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

Керуючись ст.ст. 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 січня 2014 року, укладену між прокурором Скомаровим Олександром Вікторовичем та підозрюваною ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України і призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням строком на один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави витрати за проведення експертизи спеціальних хімічних речовин в розмірі 489,00 гривень. Одержувач УК у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396.

Речові докази: грошові купюри в сумі номіналом по 200 гривень кожна серії ЗЗ № 2329349, ЄЄ № 9531272, ПА № 2779617, КЛ № 1026316, КГ № 8291909, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження; книга реєстрації поховань на Старобільському міському кладовищі с. Чмирівка, книга реєстрації померлих на Старобільському міському кладовищі с. Чмирівка, копії яких знаходяться при матеріалах кримінального провадження, а оригінали передані на зберігання директору КП «Благоустрій м. Старобільська» - повернути оригинали директору КП «Благоустрій м. Старобільська»; 2 марлевих тампона, якими проводились змиви з правої і лівої рук, а також марлевий тампон який використовувався як зразок, зразки спеціальних хімічних речовин в трьох запакованих конвертах, які передані для зберігання до кімнати зберігання речових доказів Старобільського РВ ГУМВС України в Луганській області - знищити.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки, обраний ОСОБА_1, залишити до набрання чинності даного вироку.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Суддя С.В. Олійник