Вирок № 37487048, 21.02.2014, Старобільський районний суд Луганської області

21.02.2014

ЄУН 431/3290/13-к

Провадження 1-кп/431/16/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2014 року Старобільський районний суд Луганської області у складі

головуючого-судді Олійник С.В.,

при секретарі Хорольської І.Ю.,

за участі прокурора Редько О.А.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілих ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Проїждже Старобільського району Луганської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,

встановив:

04 липня 2013 року о 22 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_6, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21101, державний номер НОМЕР_10, рухався по вул. Дибко в с. Лиман Старобільського району Луганської області зі сторони м. Старобільська в напрямку смт. Новопсков Луганської області. У цей же час пішохід ОСОБА_8, рухався у попутному автомобілю під керуванням ОСОБА_6 напрямку, по узбіччю протилежного боку дороги. Під час руху в районі буд. № 28 по вул. Дибко с. Лиман, обвинувачений ОСОБА_6, рухаючись на автомобілі з перевищенням допустимої швидкості в населеному пункті, проявивши безпечність і неуважність, проігнорувавши дорожню ситуацію, що розвивається, виїхав на узбіччя протилежного напрямку дороги, заходи щодо зупинки транспортного засобу не прийняв, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8 передньою лівою частиною автомобіля. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці події. Після наїзду на пішохода обвинувачений ОСОБА_6, не зупинившись, з місця пригоди зник, завідомо залишивши без допомоги постраждалого ОСОБА_8 у небезпечному для життя стані і позбавленого можливості вжити заходів до самозбереження.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 133 від 08.08.2013 при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 були встановлені наступні пошкодження: садна правої гомілки, області проекції лівого плечового суглоба на задній його поверхні, множинні, дугоподібними поверхневі рани і глибокі садна в лівій надлопаточной області, синці на задній поверхні правого стегна в середній третині, на задній поверхні правого плеча в нижній третині з поширенням на задню поверхню ліктьового суглоба, розрив лівого грудино-ключичного зчленування з переломом першого ребра справа, перелом правої ключиці з множинними переломами ребер справа, крововиливу в плевральні порожнини, вогнищеві крововиливи під плевру і тканина легенів травматичний розрив атланто-потиличного зчленування з пошкодженням судинної оболонки і спинного мозку і набряком з діапедезних крововиливами в оболонки головного та спинного мозку. Дані ушкодження утворилися від дії або ж взаємовпливу тупих твердих предметів незадовго до настання смерті.Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок травматичного розриву атланто-потиличного зчленування з пошкодженням судинної оболонки і спинного мозку, що підтверджується встановленими ушкодженнями при розтині тіла трупа і даними судово-гістологічного дослідження. Встановлені ушкодження на тілі ОСОБА_8 у вигляді травматичного розриву атланто-потиличного зчленування з пошкодженням судинної оболонки і спинного мозку, набряк і крововиливи в оболонки головного та спинного мозку мають властивості тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння і стоять у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого.

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 391/6 від 20.08.2013, в розглянутій дорожній ситуації, для забезпечення безпеки руху, обвинуваченому ОСОБА_6 слід було керуватися нормативними вимогами пунктів 12.1,12.4,12.9 (б) ПДР України. У цій дорожній ситуації обвинувачений ОСОБА_6, діючи у відповідності з вимогами п.12.1 ПДР України, мав технічну можливість запобігти настанню події. У розглянутій дорожній ситуації дії обвинуваченого ОСОБА_6 не відповідали технічним вимогам пунктів 12.1,12.4, 12,9 (б) ПДР України. Дії водія автомобіля ВАЗ-21101 ОСОБА_6, які не відповідали вимогам пункту 12.1 ПДР України перебували, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, в умовах даної дорожньо-транспортної події в діях водія ОСОБА_6 також вбачаються порушення п.п. 2.9 (а), 2.10 (а), (г) Правил дорожнього руху України.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, та показав, що 04 липня 2013 року він на річці Айдар в с. Проїждже відмічав день народження свого брата, вживав спиртні напої. Ввечері потрібно було відвезти його сина ОСОБА_9 до дому до м. Старобільська і тому він попросив ОСОБА_10 приїхати та відвезти сина до дому. Однак, не дочекавшись ОСОБА_10, він вирішив сам відвезти свого сина. Коли повертався із міста скоїв наїзд на пішохода, удар був сильний, пішохід одразу впав. Не зупиняючись, поїхав до дому. Дуже розкаюється в скоєному, просив вибачення у потерпілих. Цивільні позови визнав частково. Просив строго не карати, згоден нести покарання.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина в судовому засіданні підтверджується наступними доказами:

Потерпіла та цивільний позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що вона працює продавцем магазину «Росинка» в с. Лиман. 04.07.2013 року після закінчення робочого часу приблизно в 22 годин 30 хвилин вона разом із чоловіком ОСОБА_8 та ОСОБА_11 пішли до дому. До дому йшли по узбіччю на зустріч транспорту. Вона йшла разом із ОСОБА_11, а ОСОБА_8 йшов позаду. По ходу руху вона почула звук, повернулася і побачила, що її чоловік ОСОБА_8 лежав на узбіччі. Внаслідок ДТП він помер. Просила в судовому засіданні моральну шкоду зменшити і стягнути в розмірі 100000 грн. та покарати до позбавлення волі на 7 років.

Потерпіла та цивільний позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що вона є матір'ю ОСОБА_8. 04 липня 2013 року їй повідомили, що сталося ДТП де загинув її син. Про обставини ДТП їй не відомо. Просила в судовому засіданні стягнути моральну шкоду в розмірі 25000 грн. та покарати до позбавлення волі на 7 років.

Потерпілий та цивільний позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він є батьком ОСОБА_8. 04 липня 2013 року приблизно після 22 години він на велосипеді їхав з м. Старобільська до дому. В с. Лиман по вул. Дибко він побачив, що скоїлась аварія, побачив що на узбіччі лежав парень. Потім він дізнався, що то був його син. Просив в судовому засіданні стягнути моральну шкоду в розмірі 25000 грн. та покарати до позбавлення волі на 7 років.

Потерпілий та цивільний позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що він є сином ОСОБА_8 04.07.2013 року приблизно о 23 годині йому зателефонувала його мати ОСОБА_1 та повідомила, що машина збила батька в с. Лиман на вул. Дибко поблизу магазину «Росинка». Пізніше йому стало відомо, що його батько помер. Просив в судовому засіданні моральну шкоду у розмірі 30000 грн. зменшити і стягнути в розмірі 25000 грн. та покарати до позбавлення волі на 7 років.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що вона працює приватним підприємцем і має у власності магазин «Росинка» в с. Лиман. З нею працює ОСОБА_1 04.07.2013 року приблизно з 21 до 22 години до магазину зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_8 Придбавши товар, вони дочекалися поки вона закриє магазин і разом пішли до дому. До дому йшли по узбіччю на зустріч транспорту. Спиною вони були до дороги в напрямку м. Старобільська. Йшли вони один за одним. ОСОБА_8 йшов по заду всіх. По ходу руху вона почула звук схожий на прорив колеса, повернулася і побачила, що ОСОБА_8 лежав на узбіччі, а автомобіль виїхав з узбіччя і не збавляючи швидкість поїхав в напрямку с. Лиман. Номер, колір автомобіля вона не пам'ятає. Через деякий час після ДТП вона пішла до дому.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що вона є рідною сестрою обвинуваченого ОСОБА_6, з яким підтримує дружні стосунки. ОСОБА_6 має у власності автомобіль марки ВАЗ 21101. 04.07.2013 року вони справляли день народження свого старшого брата ОСОБА_13 та знаходилися на березі річки Айдар поруч із с. Проїждже Старобільського району Луганської області. Приблизно о 20 годині вона подзвонила ОСОБА_10, який є кумом ОСОБА_6, та попросила його відвезти на кв. Ватутіна, м. Старобільська ОСОБА_9, сина ОСОБА_6 який був присутній на дні народженні. Приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_6 сів у автомобіль і зібрався зустрітися з ОСОБА_10 біля мосту, а потім вони поміняються місцями, а ОСОБА_10 повинен був відвезти далі ОСОБА_9 на кв. Ватутіна. ОСОБА_6 сів у автомобіль разом із сином ОСОБА_9. Через деякий час вони зустріли ОСОБА_10 та зрозуміли, що ОСОБА_6 повіз самостійно свого сина до дому. 05.07.2013 року о 09 годині 30 хвилин вона дізналася від своєї матері ОСОБА_14, що ОСОБА_6 збив людину на смерть. Їх сім'я у потерпілих неодноразово просила вибачення, за дорученням ОСОБА_6 вона передала потерпілій матеріальну шкоду у розмірі 10000 грн. на витрати, пов'язані з похованням, також пропонували відшкодувати моральну шкоду частково, але потерпіла ОСОБА_1 відмовилась підвищувала постійного його розмір.

Крім того, вина ОСОБА_6 також підтверджується наступними письмовими доказами.

Протоколом огляду місця події від 05 липня 2013 року з якого вбачається, що 05 липня 2013 року в с. Лиман Старобільського району Луганської області при огляді місця події було встановлено, що місцем пригоди є територія по вул. Дибко в с. Лиман Старобільського району Луганської області на узбіччі в напрямку руху по автодорозі в напрямку з Старобільська у Новопсков навпроти будинку № 30. На місці події знайдено труп громадянина ОСОБА_8 (а.с. 4-7 Том № 1).

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05 липня 2013 року в с. Лиман Старобільського району Луганської області, з якого вбачається, що місцем пригоди стала ділянка автодороги по вул. Дибко в с.Лиман в районі будинку № 28-30, та було виявлено на узбіччі труп ОСОБА_8 (а.с. 9-16 Том № 1).

Протоколом огляду місця події від 05 липня 2013 року в с. Проїждже Старобільського району Луганської області, з якого вбачається що при огляді місця події було встановлено, що місцем події є територія домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. На території двору в гаражі знаходиться автомобіль марки ВАЗ 2101 чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_10. На автомобілі встановлені механічні пошкодження, розбите лобове скло з боку водія, відсутність дзеркала заднього виду на дверці водія, є вм'ятина на даху над водійськими дверима, вм'ятини на водійській дверці, пошкоджений декоративний вітровик на водійській дверці (а.с. 26-27 Том № 1).

Висновком експерта судово-медичної експертизи № 133 від 05 липня 2013 року, згідно з яким причиною смерті ОСОБА_8 стало травматичний розрив атланто - потиличного зчленування з ушкодженням судинної оболонки і спинного мозку з проявами набряка і крововиливами в оболонки головного та спинного мозку, що є в момент заподіяння в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого (а.с. 44-46 Том № 1).

Висновком експерта по проведенню трассологічної експертизи № 128 від 01.08.2013 року з таблицями, згідно з яким фрагмент корпуса бокового дзеркала заднього виду вилученого на місці ДТП від 04.07.2013 року та бокового дзеркала заднього виду автомобіля яке знаходилося в салоні автомобіля ВАЗ 21101 д/н НОМЕР_10 раніше складали єдине ціле - бокове дзеркало заднього виду автомобіля. Фрагмент декоративного зовнішнього оздоблення автомобіля вилученого на місці ДТП від 04.07.2013 року та трьох фрагментів декоративного зовнішнього оздоблення автомобіля вилучених з автомобіля ВАЗ 21101 д/н НОМЕР_10 року раніше складали єдине ціле - декоративне зовнішнє оздоблення автомобіля «дефлектора двері» (а.с. 51-59).

Висновком експерта по проведенню судової експертизи технічного стану ТЗ від 14.08.2013 року № 392/6 з таблицями, згідно з яким робоча гальмівна система, рульове керування, ходова частина та освітлювальні прилади на автомобілі ВАЗ 21101 д/н НОМЕР_10 знаходяться в технічно працездатному стані (а.с. 75-84 Том № 1).

Висновком експерта по проведенню судової автотехнічної експертизи від 20.08.2013 року № 391/6 з таблицями, згідно з яким в даній дорожній ситуації, для забезпечення безпечного руху, водію автомобіля ВАЗ 21101 слід було керуватися нормативними вимогами пунктів 12.1, 12.4, 12.9 (б) ПДР України. В дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ 21101 діючи у відповідності з вимогами п. 12.1 ПДР України, мав технічну можливість запобігти настанню події. В дорожній ситуації дії водія автомобіля ВАЗ 21101 не відповідали технічним вимогам пунктів 12.1, 12.4, 12.9 (б) ПДР України. Дії водія автомобіля ВАЗ 21101, які не відповідали вимогам пункту 12.1 ПДР України перебували з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням події цієї дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 88-91 Том № 1).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 13.08.2013 року в с. Лиман Старобільського району Луганської області і фото таблицями до нього, з якого вбачається, що слідчим був проведений слідчий експеримент в присутності свідків в ході якого було повідомлено по обставини скоєння кримінального правопорушення (а.с.114-121 Том № 1).

Наведені докази допустимі, належні, достовірні та взаємопов'язані між собою, об'єктивно відображають подію злочину, тому суд находить їх переконливими та вважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8

Крім того, дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідомого залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. №7, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

При призначенні покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, інше - невеликої тяжкості, дані про особу ОСОБА_6, який за місцем проживання характеризується позитивно, проживає з батьками, які є пенсіонерами, завдану потерпілим матеріальну шкоду у розмірі 10000 грн. відшкодував повністю, не має постійного місця роботи, вперше притягується до кримінально відповідальності. Обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, повне відшкодування матеріальної шкоди. Обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Беручи до уваги викладене, враховуючи всі пом'якшувальні та обтяжуючи вину обвинуваченого обставини, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_6, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

При призначенні покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, суд вважає за необхідне призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом в залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується особою, що її заподіяла, при наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особою, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В наслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_6, потерпілим були спричинені моральні страждання, як членам сім'ї загиблого, які виразились в душевних стражданнях з приводу самого факту смерті чоловіка, сина та батька, що є непоправною втратою людини, найвищої цінності - життя.

Суд вважає на підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги розумності і справедливості, що буде відповідати ступеню глибини фізичних та душевних страждань, задовольнити позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 частково стягнувши з ОСОБА_6 на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 гривень.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі стягнувши з ОСОБА_6 на їх користь в рахунок відшкодування моральної шкоди по 25000 гривень кожному.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 положень ст.ст. 69,75 КК України суд не вбачає.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого згідно до ст. 126 КПК України.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України. Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне з набранням вироку чинності речові докази: автомобіль марки ВАЗ 21101 реєстраційний номер НОМЕР_10, який знаходить на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою територія Старобільського РВ ГУМВС вул. Фрунзе, 20 м. Старобільська Луганської області залишити власнику ОСОБА_6

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_6 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України і призначити йому покарання:

по ч. 2 ст. 286 КК України - чотири роки позбавлення волі,

по ч. 1 ст. 135 КК України - один рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_6 покарання шляхом поглинання менш суворого більш суворим у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Строк відбування покарання відраховувати з 18.10.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 - 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 - 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 - 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_9 - 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 ідентифікаційний номер НОМЕР_5 на користь держави - одержувач УК у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396 процесуальні витрати:

-за проведення трасологічної експертизи від 01.08.2013 року № 128 у розмірі 611 гривень 80 копійок,

-за проведення судової експертизи технічного стану ТЗ від 14.08.2013 року № 392/6 у розмірі 586 гривень 80 копійок,

-за проведення судової автотехнічної експертизи від 20.08.2013 року № 391/6 у розмірі 586 гривень 80 копійок.

Речові докази:

- автомобіль ВАЗ 21101 реєстраційний номер НОМЕР_10, який знаходить на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою територія Старобільського РВ ГУМВС вул. Фрунзе, 20 м. Старобільська Луганської області - залишити власнику ОСОБА_6;

- пачка сигарет «BOND», сигарета «BOND», мобільний телефон «NOKIA», які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_1;

- пластиковий фрагмент корпуса бокового дзеркала заднього виду чорного кольору, фрагмент схожий на лакофарбове покриття сірого кольору, пластиковий фрагмент декоративного вітровика, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6;

- футболка світло-зеленого кольору, шорти у клітину білого та сірого кольору, труси сірі, пара чоловічих шльопанців у які був одягнутий ОСОБА_8, та які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_1.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з дня отримання копії вироку.

Суддя С.В Олійник