Рішення № 37486714, 06.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 256/264/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1453/2014

Головуючий у 1 інстанції Сватіков А.В.

Доповідач Осипчук О.В.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„ 04" березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді: Осипчук О.В.,

суддів: Смєлік С.Г.,Ткачук С.С.,

при секретарі: Біляєві М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Орган опіки та піклування Калінінської районної у м. Донецьку ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_6, на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2013 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Орган опіки та піклування Калінінської районної у м. Донецьку ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 6155173 від 21.03.2008 року, а саме: трикімнатну квартиру, реєстраційний номер: 22311871, загальною площею 56,6 кв. м., житловою площею 37,7 кв. м., розташовану за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для задоволення вимог публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_5, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в рахунок стягнення заборгованості ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою АДРЕСА_2, на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» місцезнаходження 83001 м. Донецьк, вул. Університетська 2А; код ЄДРПОУ 14282829, за кредитним договором № 61551556 від 21.03.2008 року у загальному розмірі: 105358,26 доларів США та 52797 грн. 80 коп. з яких: - заборгованість за сумою кредиту складає 61052 долари США; - пеня за порушення строків виконання зобов'язання за кредитним договором складає 12 058,49 доларів США; - загальна заборгованість за сумою штрафу за невиконання умов страхування предметів застави складає 52 797 грн. 80 коп.; - загальна заборгованість за сумою штрафу за порушення обов'язків, передбачених п.п.4.3.2 - 4.3.6 кредитного договору, складає 635 доларів США.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає за адресою АДРЕСА_3, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, які мешкають за адресою АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3441 грн.

З вказаним рішенням суду не погодилась відповідач ОСОБА_1 та через свого представника ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що вимога про дострокове стягнення всієї суми кредиту за рахунок продажу предмету іпотеки є порушенням вимог чинного законодавства, а саме ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того в умовах договору відсутня вимога позивача про дострокове стягнення всієї суми боргу з 12.03.2010 року. Також позивачем не надано належних доказів щодо наявності або відсутності заборгованості по кредитному договору. Суд не зважив на те, що позивачем порушено строк позовної давності, встановлений ст. 258 ЦК України щодо стягнення пені та штрафних санкцій. Також судом не прийнято до уваги те, що в квартирі яка є предметом іпотеки, проживає неповнолітня дитина. Крім того, орган опіки та піклування не надавав згоди позивачу на здійснення такої реалізації квартири.

В апеляційному суді представник позивача Машошин О.В. заперечував проти скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Відповідачі та треті особи до суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованою поштою з повідомленням та відправленням телефонограм, які зареєстровані в журналі телефонограм № 2 за номерами НОМЕР_2-НОМЕР_3 ( а.с.64,65).

Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з таких підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України неправильне застосування норм процесуального права є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції визнано встановленим, що 21 березня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 6155156, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати ОСОБА_5 кредит у розмірі 63 500 доларів США, а ОСОБА_5 зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором. Зазначений кредитний договір підписаний сторонами та оформлений належним чином, що підтверджено копією договору.

У забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № 6155173 від 21.03.2008 року, відповідно до якого предметом іпотеки є - трикімнатна квартира, реєстраційний номер: 22311871, загальна площа: 56,6 кв. м., житлова площа: 37,7 кв. м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1. Загальна оціночна вартість предмету іпотеки згідно п.1.4. Іпотечного договору становить 527 978 гр. Зазначений договір було підписано сторонами, і його було посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстраційним номером № 2088, що підтверджується копією договору іпотеки.

Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору банк 04.02.2010 року керуючись п. п. 3. 5. 7, 3. 5. 8 кредитного договору направив позичальнику письмову вимогу (вих. «DON 21/35 від 03.02.2010 року) про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом. Вимога була отримана боржником власноруч 10.02.2010 року, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні № 2415588.

Строк дії договору страхування майна № 2526/396-08 від 21.03.2008 року (обов'язковість укладення такого договору страхування передбачена п.п. 4.3.1 кредитного договору) закінчився 20.03.2009 року та не був поновлений ОСОБА_5 Таким чином на підставі п.5.4 кредитного договору позивачем нараховано ОСОБА_5 штраф за порушення обов'язку поновлення дії договорів страхування, передбачених п.п.4.3.1 Кредитного договору, у розмірі 52 797,80 грн.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_5 зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом Банком було направлено на адресу відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимоги про усунення порушення основного зобов'язання: - ОСОБА_1 вих. №КНО-23.2.28/4 від 17.02.2011 року, - ОСОБА_2 вих. № КНО - 23,2,28/5 від 17.02.2011 року, - ОСОБА_3 вих. №КНО - 23,2,28/1 від 17.02.2011 року, - ОСОБА_4 вих. №КНО-23.2.28/2 від 17.02.2011 року та позичальнику ОСОБА_5 вих. № КНО - 23.2.28/3 від 17.02.2011 року, що підтверджено копіями вимог.

Зазначена вимога була отримана відповідачкою ОСОБА_1 18.03.2011 року, що підтверджується відміткою про вручення поштового відправлення. Зазначені вимоги, що були направлені іншим відповідачам та третій особі були повернуті банку у зв'язку із закінченням терміну зберігання на поштовому відділені.

Задовольняючи позовні вимоги суду виходив з того, що банком дотримано вимоги ч.1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо направлення іпотекодавцям письмової вимоги про необхідність усунення порушення зобов'язань за кредитним договором, що виконано не було, тому позивач має право звернення стягнення на іпотечне майно.

Висновки суду є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, банк має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до пункту 4.2 статті 4 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на вибір позивача, як іпотекодержателя, в тому числі - за рішенням суду.

Положенням ст. 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, виключаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 ЦК України та ст.33 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється зокрема за рішенням суду. При цьому згідно ст. 39 Закону, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Частиною 1 ст.41 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що реалізація предмета іпотеки , на який звертається стягнення за рішення суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Суд першої інстанції вірно визначив характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює та факти, які підлягають встановленню.

Довід скарги про те, що вимога про дострокове стягнення всієї суми кредиту за рахунок продажу предмету іпотеки є порушенням вимог чинного законодавства, є помилковим, оскільки відповідно до статей 1050,1054 ЦК України позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася та сплати процентів. Право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки передбачено п. 3.3.5 договору іпотеки № 6155173 від 01.03.2008 року.

Також є необґрунтованим довід скарги про недоведеність позивачем заборгованості за кредитним договором, оскільки матеріали справи містять копії меморіального ордеру, виписки по рахунку та оборотно-сальдової відомості, розрахунок заборгованості, зроблений на підставі виписки з особового рахунку позичальника.

Довід апеляційної скарги про порушення судом ст. 258 ЦК України є необґрунтованим, оскільки пеня розрахована за один рік відповідно до вимог діючого законодавства.

Також не приймається до уваги довід скарги про порушення прав неповнолітньої дитини, оскільки ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 року, тобто після укладення договору іпотеки, на порушення п.1.7.4 договору іпотеки відповідачі без попереднього письмового погодження іпотекодержателя (банку) зареєстрували дитину на житловій площі, що входить до складу іпотеки.

Між тим апеляційний суд не може погодитися з висновком суду про стягнення з відповідачів на користь позивача понесених витрат по оплаті судового збору у солідарному порядку, оскільки статтею 88 ЦПК України не передбачена можливість солідарного відшкодування судових витрат при розподілі їх судом.

За таких обставин рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні і на користь позивача підлягає стягненню витрати по оплаті судового збору по 860 грн., 25 коп. з кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2013 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» витрати по сплаті судового збору по 860 грн. 25 коп. з кожного.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: