Ухвала суду № 37485777, 27.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15048/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСМ Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.13р. у справі №826/15048/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСМ Україна» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.07.13р. №0005002208 та №0004992208; від 27.09.13р. №0006192208 (з урахуванням уточнених позовних вимог від 15.10.13р.).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.13р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з ТОВ «Ангстрем Континенталь» мали товарний характер та були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з 01.01.12р. по 31.03.13р., за результатами якої складено акт від 05.07.13р. №217/26-58-22-08/37416262.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.07.13р.:

№0004992208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 481 979 грн., в т.ч. основний платіж - 321 319 грн., штрафні (фінансові) санкції - 160 660 грн.;

№0005002208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 421 731 грн., в т.ч. основний платіж - 337 385 грн., штрафні (фінансові) санкції - 84 346 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень, податковим органом збільшено суму грошового зобов'язання в податковому повідомленні - рішенні №0005002208 від 22.07.13р. в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій на 84 346,50 грн., про що прийнято податкове повідомлення - рішення від 27.09.13р. №0006192208, в іншій частині податкове повідомлення - рішення №0005002208 від 22.07.13р. - залишено без змін.

Підставою для прийняття спірних повідомлень - рішень слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог:

пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на прибуток у розмірі 321 319 грн., в т.ч. по періодах: за 9 місяців 2012 року на суму 314 992 грн., за 2012 рік 337 385 грн.

п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість на суму 321 319 грн., в т.ч. за липень 2012 року на суму 129 708 грн., за серпень 2012 року на суму 64 084 грн., за вересень 2012 року на суму 106 201 грн., за жовтень 2012 року на суму 21 326 грн.;

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що господарські операції позивача з ТОВ «Ангстрем Континенталь» не спрямовані на настання реальних правових наслідків в силу відсутності підприємства - контрагента за місцезнаходженням, відсутності у останнього майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у таких обсягах, що встановлено актом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №7208/224/33906299 від 21.12.12р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 рік, ТОВ «ФОРЕСТ» за червень 2011 рік, ТОВ «ПАСІФІК» за вересень 2011 рік, ПП СВ «Гермес» за березень 2011 рік, БПП «Сура» за вересень - листопад 2011 рік», їх реальності та повноти відображення в обліку».

Також податковий орган звернув увагу на те, що ТОВ «Ангстрем Континенталь» визнано банкрутом та анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість 07.02.12р.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи оформлені з порушенням вимог податкового законодавства, а відтак відсутні правові підстави для формування за такими господарськими операціями податкового кредиту та витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Таким чином, право на витрати та податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували обґрунтованість понесених витрат, зокрема розкривали зміст та обсяг господарської операції, підстави для висновку про правомірне віднесення до складу витрат та податкового кредиту суми вартості таких послуг відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у перевіряємому періоді відобразив операції з придбання у ТОВ «Ангстрем Континенталь» маркетингових послуг. Так, за умовами договору повіреного від 30.08.11р. №300811, ТОВ «Ангстрем Континенталь» зобов'язався за винагороду проводити маркетингові дослідження ринка первинного будівництва України, пошук замовників товарів та послуг для позивача, узгодження договірних умов з замовниками, організацію процедури укладення договорів поставок чи підряду на виконання гідроізоляційних, монтажних та будівельних робіт.

Водночас, наявні в матеріалах справи податкові накладні містять лише загальну назву наданих послуг (послуги повіреного), без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду особи, що їх підписала, інформації про наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу податкового законодавства такі документи не є належно оформленими первинними документами.

Надані ж позивачем акти приймання - здачі виконаних робіт також не вважаються в розумінні Закону N 996-XIV належним чином оформленими первинними документами, з огляду на те, що не розкривають зміст та обсяг наданих послуг, а лише вказують на те, що ТОВ «Ангстрем Континенталь» виконав весь необхідний об'єм робіт відповідно до умов договорів укладених між позивачем та третіми особами.

Судом першої інстанції під час розгляду справи був допитаний у якості свідка заступник директора позивача - ОСОБА_2, який не зміг пояснити, які конкретно послуги були придбані позивачем у ТОВ «Ангстрем Континенталь»; вказав на те, що особисто з уповноваженими представниками контрагента не спілкувався, а бачив лише документально оформлені господарські відносини з придбання послуг.

Апелянтом не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Окрім того, як вбачається з акта ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №7208/224/33906299 від 21.12.12р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 рік, ТОВ «ФОРЕСТ» за червень 2011 рік, ТОВ «ПАСІФІК» за вересень 2011 рік, ПП СВ «Гермес» за березень 2011 рік, БПП «Сура» за вересень - листопад 2011 рік», контрагент позивача відсутній за місцезнаходженням, не встановлено наявність у нього фактичних та технічних можливостей для здійснення господарських операцій такого роду.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальнее виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги виконані фактично.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що на час виписки податкових накладних (липень 2012 року), свідоцтво ТОВ «Ангстрем Континенталь», як платника податку на додану вартість було анульовано (дата анулювання 07.02.12р.).

Покликання апелянта на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.13р. у справі №804/1260/13-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.12р., якою визнано протиправними дії по проведенню перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» та оформлення акта №7208/224/33906299 від 21.12.12р., на думку колегії суддів не є беззастережним доказом реальності господарських операцій позивача з вказаним контрагентом, з огляду на те, що передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Така позиція узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі 14.11.12р. № 2379/12/13-12

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСМ Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.13р. у справі №826/15048/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.13р. у справі №826/15048/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 27.02.14р

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.