Ухвала суду № 37483110, 03.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2014 року м. Київ К/9991/2416/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства «Галант Косметик Україна»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010

у справі №2-а-11694/08/1570

за позовом Приватного підприємства «Галант Косметик Україна»

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010, у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.02.2006 по 01.04.2007, за результатами якої було складено акт №4182/23-1017/34251968 від 17.08.2007.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.1.31, п.1.32 ст.1, п.5.1, пп. 5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого донараховано податкові зобов?язання з податку на прибуток в розмірі 6754,81 грн., а також вимоги пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого донараховано зобов?язання з податку на додану вартість у розмірі 5403,83 грн.

На підставі акта перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 21.08.2007 №0002802301/0 щодо визначення податкового зобов?язання по податку на прибуток у загальній сумі 8441,88 грн., з яких 6754,81 грн. основний платіж, 1687,07 грн. штрафні (фінансові) санкції, та від 21.08.2007 №0002812301/0 щодо визначення податкового зобов?язання по податку на додану вартість у загальній сумі 8171,68 грн., з яких 5403,83 грн. основний платіж, 2767,85 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до валових витрат було віднесено вартість витрат по передпродажній підготовці товару, отриманих від наступних підприємств: - ТОВ «Караван» - акти виконаних робіт від 31.07.2006 №AKAD1Б3107 на суму 1470,46 грн. (ПДВ - 294,09 грн.); від 31.08.2006 №AKAD2Р3108 на суму 970,25 грн. (ПДВ - 194,05 грн.); від 31.10.2006 №AKJВ1с3110 на суму 3513,02 грн. (ПДВ - 702,60 грн.); від 31.12.2006 №AKAD0Я3112 на суму 2112,48 грн. (ПДВ - 422,50 грн.); від 31.01.2007 №AKKBOс3101 на суму 3157,64 грн. (ПДВ - 631,53 грн.); від 28.02.2007р. №AKJC3P2802 на суму 1266,67 грн. (ПДВ - 253,33 грн.); - ЗАТ «КСтрейдінг» - акти виконаних робіт від 10.10.2006 №2026067 на суму 250 грн. (ПДВ - 50 грн.); від 01.01.2007 №2074588 на суму 600 грн. (ПДВ - 120 грн.); - ТОВ «Караван Харків Плюс» - акти виконаних робіт від 30.11.2006 №AKKCOV3011 на суму 150 грн. (ПДВ - 30 грн.); від 31.12.2006 №AKKDOZ23112 на суму 166,67 грн. (ПДВ 33,33 грн.); від 31.01.2007 №AKKDOn3101 на суму 306,67 грн. (ПДВ - 61,33 грн.); від 27.03.2007 №AKKDO12703 на суму 133,33 грн. (ПДВ - 26,67 грн.); від 28.02.2007 №AKKDOо2802 на суму 70 грн. (ПДВ - 14 грн.); - ТОВ «Караван Харків» - акти виконаних робіт від 31.12.2006 №AKKDOч3112 на суму 400 грн. (ПДВ - 80 грн.); від 31.01.2007 №AKKD1Ш3101 на суму 1860,36 грн. (ПДВ - 372,07 грн.).

Згідно вказаних актів виконаних робіт, отримання послуг пов'язано з передпродажною підготовкою товару попередньо поставленого (переданого у власність) позивачем вищевказаним контрагентам за відповідними договорами поставки, а саме №1126/Р від 01.05.2006 з додатковою угодою №1 - Б без дати; №3999/Р від 16.05.2006 з додатковою угодою №1 - Б від 16.05.2006; №1041 /Р від 01.05.2006 з додатковою угодою від 01.05.2006 №1041/Р.

Додатковими угодами №1 - Б без дати; №1 - Б від 16.05.2006; від 01.05.2006 №1041/Р передбачено, що за послуги по перепродажній підготовці товару постачальник сплачує покупцю в розрахунку за один звітний місяць 4% з ПДВ від вартості товару, який було реалізовано покупцем третім особам та оплачено постачальнику протягом звітного періоду.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на оплату робіт (послуг) у разі наявності первинних документів, що підтверджують їх достовірність та реальність, а також безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.

У пункті 1.32 статті 1 названого Закону визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів (зокрема, на розміщення реклами, проведення маркетингових досліджень тощо) стосовно товарів, що продаються (надаються) таким платником податку, відповідно до пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносяться до валових витрат.

Таким чином, для віднесення зазначених витрат до складу валових витрат необхідне доведення безпосереднього зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків. Тобто замовником рекламних та маркетингових послуг повинна виступати особа, що здійснює реалізацію даних товарів (крім випадків продажу товарів шляхом укладення комісійних договорів).

Якщо ж маркетингові дослідження, рекламні та передпродажні акції оплачуються та проводяться за ініціативи підприємства - виробника продукції, а реалізуються безпосередньому споживачу через мережу торгівельних організацій, то зазначені витрати не відносяться до валових витрат виробника, адже стосуються господарської діяльності відповідних торгівельних організацій.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування валових витрат та податкового кредиту за операціями з оплати торгівельним організаціям послуг по перепродажній підготовці переданого їм у власність товару.

Доводи касаційної скарги правильності висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених в ній мотивів.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Галант Косметик Україна» відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун